Румунія та безпекова ситуація на сході Європи

Бухарест вважає за необхідне продовження тісної співпраці між НАТО та східними партнерами альянсу, у тому числі шляхом підтримки їх стійкості та продовження політики відкритих дверей.

Василь Каптару, 11.01.2022, 07:29

У понеділок у Женеві стартували переговори між США та Росією щодо кризи довкола
України, але сторони вже висловили застереження щодо шансів на досягнення
компромісу. Це перша зустріч з цілої низки переговорів, які відбудуться на цьому
тижні з метою знизити напруженість на кордоні України, де Росія зосередила
значні військові сили. Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков
заявив, що Сполучені Штати і НАТО зіштовхнуться з погіршенням ситуації у сфері безпеки,
якщо не підуть назустріч Росії в цьому питанні. З іншого боку, держсекретар США
Ентоні Блінкен заявив, що не очікує значного прогресу в найближчі тижні.

За три дні до американо-російських переговорів міністри закордонних справ
країн НАТО продемонстрували єдність перед будь-якою можливою ​​агресією Москви
проти України і заявили, що багато вимог офіційного Кремля щодо безпеки є
неприйнятними. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що Росія
продовжує нарощувати війська на кордоні з Україною, а Київ має право оборонятися.
Сполучені Штати будуть тісно консультуватися з європейцями під час переговорів
з Росією, додав генсек НАТО.

Позиція Румунії

Бухарест на позачерговій зустріч глав зовнішньополітичних відомств держав НАТО
у форматі відеоконференції представив міністр закордонних справ Богдан Ауреску,
який підтвердив підтримку Румунії суверенітету та територіальної цілісності
України в її міжнародно визнаних кордонах. Говорячи про поточну складну
безпекову ситуацію, Богдан Ауреску наголосив на необхідності зміцнення позиції
стримування та оборони НАТО послідовно і всебічно на всьому східному фланзі,
особливо на Чорному морі, – зазначається у прес-релізі румунського МЗС.

Крім цього він висловив підтримку подвійному підходу НАТО щодо Росії, який
полягає як у твердих та надійних заходах стримування, так і в діалозі, без
шкоди принципам, цінностям та зобов’язанням, що складають основу Альянсу. Міністр
Богдан Ауреску також згадав про ставки та наслідки нинішніх безпекових подій на
рівні НАТО, наголошуючи на важливості єдності Альянсу та подальшого зміцнення
трансатлантичних відносин, стверджуючи, що Північноатлантичний альянс несе
особливу відповідальність за збереження європейської архітектури безпеки та
міжнародного порядку, заснованих на правилах.

Глава румунського зовнішньополітичного відомства підкреслив важливість
координації дій НАТО з Європейським Союзом як ключової опори західної спільноти
поряд з НАТО, а також з сусідніми партнерами альянсу, у тому числі шляхом
підтримки їх стійкості та продовження політики відкритих дверей.

Україна та перспектива вступу в НАТО

Усе це відбувається в умовах, коли Росія зосередила майже 100 тисяч
військових на кордоні з Україною. Є реальні побоювання того, що нинішнє
стягнення російських військ до кордону з Україною завершиться широкомасштабним
вторгненням в цю країну, після окупації та незаконної анексії Кримського
півострова у 2014 році та конфлікту на Донбасі. Тепер Росія хоче отримати
гарантії того, що НАТО не продовжить розширюватися на схід. Тим часом офіційний
Київ намагається переконати держави НАТО, що єдиною дійсною гарантією безпеки Європи
є приєднання України до НАТО в короткостроковій перспективі і сподівається отримати
чітку перспективу вступу вже влітку цього року. І Київ, і НАТО дали зрозуміти
Москві, що вона не може ставити умови щодо фундаментального права кожної країни
вибирати свій шлях та альянси, до яких вона хоче належати.

Переговори нічого доброго не принесуть

У інтерв’ю інформаційному телеканалу Digi24, відомий румунський аналітик Валентин
Наумеску сказав, що він не має позитивних очікувань і не надто оптимістично
налаштований щодо переговорів між США та Росією на цьому тижні щодо розрядження
напруженої ситуації довкола України. На його думку, нещодавнє введення російських
військ до Казахстану було «добрим, чудовим і логічним» приводом скасувати ці
так звані «переговори», оскільки «нічого доброго вони не принесуть і не можуть принести
допоки йдеться про низку умов, які називаються гарантіями безпеки, висунутих
країною-агресором». Валентин Наумеску вважає, що передбачуваний провал цих
переговорів стане лише додатковим аргументом Москви на підтримку російського вторгнення
в Україну.

Натівське «східне партнерство» без перспективи вступу

Говорячи про перспективу переговорів НАТО-Росія та деескалації ситуації в
українському питанні, директор Інституту політології та міжнародних відносин
Дан Дунгачу, в інтерв’ю Радіо Румунія розкриває ці теми з двох різних точок
зору: з одного боку – тиск для початку переговорів щодо визначення стратегічного
статусу території між НАТО та Росією, а з іншого – відносини Російської
Федерації з членами НАТО. «Слід зробити абсолютно чітке розрізнення між Україною,
Республікою Молдова і Грузією, з одного боку, та державами НАТО на східному
фланзі, з іншого. Тут є серйозні відмінності і не можна їх ставити, так би
мовити, в один горщик, як цього не робить і Російська Федерація. Отже, проблема
не в державах НАТО, які мають на сьогодні найбільші гарантії безпеки, які можна
собі уявити, а в статусі держав, які не входять до Північноатлантичного альянсу.
Мова йде саме про останні, про переговори щодо перспективи цих країн і, саме
для цього Російська Федерація сконцентрувала численні військові сили на кордоні
з Україною, або веде певний тип політики в Республіці Молдова. Ця тема буде
обговорена під час переговорів Росії з США, НАТО, ОБСЄ в цій послідовності. Повторюю
є велика різниця між членами і нечленами НАТО. З іншого боку, Румунія, як
держава на східному фланзі НАТО, має домогтися на липневому саміті в Мадриді,
щоб Чорне море розглядалося союзниками як Балтійське море, тобто того, аби НАТО
було однаково послідовним і посиленим, як у Балтійському, так і в Чорному морях.»

Дан
Дунгачу каже, що Росія на цих переговорах намагається зупинити НАТО там, де ця
організація знаходиться зараз, тобто добитися її нерозширення на схід. «Метою
Російської Федерації є своєрідна спроба взяти реванш за поразку 30 років тому, вплинути
на політику розширення НАТО. У цьому ставка
переговорів. І на мій погляд Рада НАТО-Росія стає важливою, тому що в цьому форматі,
а не на двосторонньому рівні США-Російська Федерація, можуть бути знайдені
рішення. Тому я не виключаю можливості, що в заключному документі саміту в
Мадриді з’явиться положення про своєрідний мораторій на розширення
Північноатлантичного альянсу. Росіяни намагаються добитися того, аби це було
прописано в такому документі. Інакше кажучи вони хочуть від НАТО своєрідного Східного
партнерства, в якому східні партнери організації отримують багато переваг, але без
перспективи вступу.»

Після переговорів у Женеві цього тижня відбудуться переговори Росія-НАТО у
Брюсселі та зустріч ОБСЄ щодо України у Відні.