Румунія підтримує Україну на євроатлантичному шляху

Президент Клаус Йоганніс: «Ми продовжимо підтримувати Україну стільки, скільки це буде необхідно».

Василь Каптару, 07.06.2023, 09:22

Лідери країн Бухарестської дев’ятки, які зустрілися 6 червня у Братиславі,
у спільній заяві наголосили, що продовжуватимуть підтримувати Україну на шляху вступу
до НАТО «як тільки це дозволять умови».

Підсумки саміту Бухарестської дев’ятки у Братиславі

«Україна є невід’ємною складовою
євроатлантичного простору, а її безпека взаємопов’язана з безпекою її
союзників. Ми рішуче підтримуємо євроатлантичні прагнення України і
підтверджуємо рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна стане
членом НАТО», – йдеться в документі, підписаному главами держав і урядів
Болгарії, Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Польщі, Румунії та
Словаччини. «Спільне бачення країн Бухарестської дев’ятки має важливе значення
для безпеки східного флангу НАТО», – йдеться в документі. У заході також взяв
участь Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Саміт «Б-9» відбувся приблизно за місяць до саміту НАТО у Вільнюсі і надав
можливість для поглибленого обміну думками щодо пріоритетів порядку денного
Альянсу і головних завдань з наголосом на зміцненні сил і засобів стримування і
оборони НАТО на східному фланзі, а також на посиленні співпраці з Україною.
Особлива увага також була приділена вразливим партнерам в регіоні, таким як
Республіка Молдова, яка стикається зі зростаючими викликами безпеці.

Лідери дев’яти згаданих центрально-східноєвропейських країн-членів НАТО закликали
Росію негайно припинити військові дії і беззастережно вивести свої війська з
України. У спільній заяві глав держав та урядів формату «Б-9» було підтверджено
підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Вони
рішуче засудили жорстоку, невиправдану і незаконну війну проти України, яка,
своєю чергою, має законне право захищатися від цієї агресії відповідно до
міжнародного права, включаючи Статут ООН. У спільній заяві також йдеться про
те, що Росія повинна припинити свої безперервні напади на українське населення
та цивільну інфраструктуру, депортацію дітей та сексуальне насильство в ході
конфлікту, а також про те, що винні у злочині агресії, всіх звірствах та
воєнних злочинах повинні бути притягнуті до відповідальності. Братиславська
зустріч також запропонувала більш потужний, багаторічний і всеосяжний пакет
підтримки України з метою зміцнення її обороноздатності, в тому числі шляхом
впровадження стандартів НАТО. Декларація має на меті створити адекватний
правовий механізм для забезпечення відповідальності за злочин агресії проти
України.

Президент
Румунії Клаус Йоганніс був співголовою зустрічі, разом з Президентом Польщі
Анджеєм Дудою та Президенткою Словаччини Зузаною Чапутовою, яка заявила: «Нашим
головним пріоритетом є мир в Європі. Найбільшою загрозою миру є агресія Росії
проти України. Необхідно зміцнювати нашу безпеку, заходи, які призведуть до
безпеки наших громадян. Руйнування дамби в Україні є ще одним прикладом
російської агресії.»

Позиція Румунії

Своєю
чергою Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що Росія продовжує бути
найбільшою загрозою європейській та євроатлантичній безпеці і в цьому контексті
держави формату «Б-9» розуміють необхідність зміцнення національної оборони та
створення узгодженої та єдиної, надійної та міцної передової оборони на східному
фланзі. Президент заявив, що держави східного флангу знаходяться на передовій
боротьби з катастрофічними наслідками війни в Україні, які мають численні
наслідки: безпекові, гуманітарні, економічні, продовольчі та енергетичні. «Ми
продовжимо підтримувати Україну стільки, скільки це буде необхідно», – заявив
президент Румунії. Він також закликав посилити підтримку вразливих партнерів
НАТО, особливо Республіки Молдова, з метою зміцнення її обороноздатності. «Я
підтвердив багатосторонню підтримку Румунією зусиль України з протидії
російській агресії. Румунія, як країна-член НАТО, а також член Європейського
Союзу, що має найдовший сухопутний кордон з Україною, підтримуватиме свою сусідку
стільки, скільки це буде необхідно. Я також наголосив на твердій підтримці
Румунією перспектив євроатлантичної інтеграції України, відповідно до нашої
твердої прихильності рішенням саміту НАТО в Бухаресті у 2008 році, а також
підкреслив необхідність здійснення конкретних кроків для того, щоб зробити
вступ України до Альянсу конкретним і передбачуваним процесом. До речі, рішуча
підтримка євроатлантичного майбутнього України була зазначена й на
двосторонньому рівні в Декларації про підтримку євроатлантичної інтеграції
України, яку я підписав з Президентом Володимиром Зеленським минулого тижня в
Республіці Молдова. У цьому контексті я висловив підтримку трансформації
Комісії Україна-НАТО на Раду Україна-НАТО і сподіваюся, що ця Рада буде
скликана на Вільнюському саміті. Я наголосив і на важливості подальшої
підтримки з боку країн Б-9, а також Альянсу в цілому, зміцнення
обороноздатності і стійкості вразливих держав по сусідству.»

Президент Румунії також
засудив підрив дамби Каховської ГЕС на Херсонщині, назвавши цей інцидент «ще
одним російським військовим злочином проти невинних цивільних осіб». «Росія та
російські агресори повинні бути притягнуті до відповідальності. Ми подумки поруч
з усіма, хто постраждав від цих жахливих дій», – написав глава держави на своїй
сторінці в соціальній мережі.

Зустріч двох президентів у Р. Молдова

Напередодні,
у межах візиту до Республіки Молдова для участі в саміті Європейської
політичної спільноти Клаус Йоганніс провів переговори з Володимиром Зеленським під
час якої були обговорені шляхи розвитку румунсько-українського діалогу та
просування різних спільних проєктів. «Румунія продовжить свою багатовимірну
підтримку і підтримуватиме Україну стільки, скільки буде необхідно, в тому
числі в постконфліктній реконструкції та відновленні, щоб забезпечити
стабільність, безпеку і стійкість цієї держави. Ми залишаємося солідарними з
українським народом», – написав Клаус Йоганніс у своєму Facebook.

Президенти
обговорили подальші кроки в допомозі Україні з боку Румунії з метою
протистояння російському вторгненню, зокрема посилення міжнародної санкційної
політики та притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини, скоєні на
території України. Глави двох сусідніх держав обмінялися думками щодо
актуальних питань двосторонньої взаємодії, зокрема у сферах торгівлі й
логістики, а також співпраці на гуманітарному напрямі. Володимир Зеленський
подякував румунському народу за солідарність з Україною та окремо висловив
подяку Клаусу Йоганнісу за його особистий внесок у підтримку України та
посилення її обороноздатності. Глава української держави відзначив важливість
надання Румунією тимчасового притулку громадянам України, які були вимушені
залишити свої домівки внаслідок розв’язаної Росією агресивної війни.

Під
час переговорів було наголошено на важливості нарощування підтримки України на
шляху до ЄС і НАТО. Свідченням такої чіткої позиції з боку Румунії стало
підписання главами держав декларації про підтримку євроатлантичної інтеграції
України. «Підписання цього документа є важливим кроком напередодні липневого
саміту НАТО у Вільнюсі», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент
України та Президент Румунії: вітають значні досягнення України у просуванні на
шляху євроатлантичної інтеграції; підтверджують свій намір збільшити спільні
зусилля щодо підтримки інтеграції України до Альянсу та імплементації
стандартів НАТО; висловлюють готовність провести двосторонні консультації щодо
міжнародних гарантій безпеки України на період до набуття членства в НАТО на
основі Київського безпекового договору від 13 вересня 2022 р., зазначається у спільній
декларації. Згідно з документом Румунія і далі сприятиме міцній та ефективній
політичній і практичній підтримці України з боку Альянсу, спрямованій на
забезпечення спроможності Української держави ефективно захищати свій
суверенітет і територіальну цілісність, а Україна продовжуватиме поглиблення
взаємосумісності з НАТО та модернізацію сфери безпеки і Збройних Сил. Румунія
підтримує Україну в тому, щоб стати членом НАТО, щойно дозволять умови, -
зазначається у спільній декларації, підписаній президентами Румунії та України
в Р. Молдова.