Румунія продовжує підтримувати європейські та євроатлантичні прагнення України

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску на Всесвітньому економічному форумі в Давосі виступив за відмову від стратегічної двозначності щодо війни в Україні та захисту євроатлантичної безпеки.

Василь Каптару, 25.01.2023, 09:16

Міністр закордонних справ Богдан
Ауреску 20 січня, взяв участь у 53-му Всесвітньому економічному форумі в Давосі
в ролі головного доповідача на сесії під назвою «Нові Гельсінські угоди для світу», модератором якого виступив
головний редактор публікації «Foreign Affairs» Даніель Курц-Фелан. Глава
румунського зовнішньополітичного відомства зосередив свою увагу на визначенні
нової моделі безпекового діалогу та координації дій у нинішній безпековій
ситуації, а також торкнувся актуальних геополітичних подій, зокрема питання
глобального висвітлення незаконної війни, яку розв’язала Російська Федерація в
Україні.

Глава МЗС Румунії проаналізував
поточну геополітичну реальність в Європі та світі на тлі агресії Росії проти
України, висвітливши шляхи забезпечення глобальної безпеки та стабільності в
контексті домінування криз. У цьому контексті він наголосив на серйозності поточної безпекової кризи в
Європі, а також на основних ризиках та викликах для світового правопорядку.
Міністр наголосив на необхідності підтримувати порядок, заснований на правилах,
які забезпечуватимуть мир і сприятимуть вирішенню глобальних проблем.

Так само, Богдан Ауреску згадав про
трансформації, які пережило євроатлантичне співтовариство за останні
десятиліття, від процесів розширення Європейського Союзу та НАТО до криз в
останні роки, які вплинули на європейський континент: економічна криза,
міграційна криза, пандемія COVID-19, а зараз – війна проти України. Стосовно
останньої міністр зазначив, що нинішня війна, яку Російська Федерація веде
проти України, включає низку інших криз, що накладаються, починаючи з кризи
безпеки і завершуючи енергетичною та продовольчою кризами. Водночас він
підкреслив, що російська агресія проти України є нападом на параметри
архітектури євроатлантичної безпеки та заснований на правилах міжнародний
порядок, а також на демократичні цінності, які лежать в основі євроатлантичної
спільноти.

Богдан Ауреску наголосив на зусиллях
Румунії щодо підтримки України, в тому
числі з прийняття понад 3,3 млн біженців з України і забезпечення транзиту
понад 11,2 млн тонн українського зерна та іншої сільськогосподарської
продукції, а також на необхідності продовження підтримки України. Під час
дискусій, відповідаючи на запитання модератора, міністр Богдан Ауреску закликав
до правильного визнання характеру нинішньої агресії і того факту, що Україна є
жертвою російської агресії, а будь-які мирні переговори мають розпочатися лише
тоді, коли це вирішить Україна, враховуючи порушення її територіальної
цілісності, а також мають розпочатися виходячи з цієї реальності.

Також глава румунської дипломатії
підкреслив той факт, що російська загроза параметрам євроатлантичної
архітектури безпеки, що впливає на «Глобальний південь», а також на
демократичні цінності, є суттєвою ставкою будь-яких мирних переговорів. З цієї
точки зору він наголосив на тому, що в нинішніх умовах міжнародне
співтовариство не може дозволити собі позицію стратегічної неоднозначності щодо
війни в Україні. Богдан Ауреску вважає, що архітектура безпеки, заснована на
Гельсінських угодах 1975 року, залишається в силі, тому вкрай важливо захищати
цю архітектуру та фундаментальні цінності євроатлантичної спільноти, в тому
числі шляхом створення дієвих санкційних механізмів, у відповідь на серйозні порушення міжнародного
права, як це зробила Росія.

Крім цього глава МЗС Румунії
підкреслив той факт, що війна, яку Російська Федерація розв’язала проти
Україні, відбувається поза межами заснованого на правилах міжнародного
правового порядку, який не повинен бути змінений з цієї причини, а навпаки, має
бути захищений від тих, хто прагне підірвати цей правопорядок. Порушення
міжнародного правопорядку не може виправдати його зміну. Водночас, за словами
глави румунської дипломатії, дискусії щодо Гельсінського заключного акту на
даний момент недоцільні, але вони можуть бути проведені з нагоди 50-ї річниці
прийняття Гельсінських угод, у 2025 році, за умови, що війна в Україні до того
часу закінчиться і можна буде винести уроки з цієї та пов’язаних з нею криз.

У той же час міністр закордонних
справ Румунії зауважив, що нинішня криза, спричинена війною в Україні, також
принесла з собою ряд можливостей для зміцнення згуртованості євроатлантичної
безпеки, яку було неможливо уявити до війни, зокрема у таких питаннях як:
надання Україні та Республіці Молдова статусу кандидата на вступ до ЄС,
започаткування процесу набуття Фінляндією та Швецією членства у НАТО, рішення
Мадридського саміту НАТО щодо посилення позиції стримування та оборони на
східному фланзі Альянсу, яка визначила розміщення у Румунії понад 5000 військових
союзників, збільшення видатків з національного бюджету на оборону з 2% до 2,5%,
а також прискорення зусиль щодо зменшення та ліквідації енергетичної залежності
від Росії.

З іншого боку президент Клаус
Йоганніс на щорічній зустрічі з акредитованими в Румунії послами іноземних
держав заявив, що Румунія зразково впоралася з безпрецедентною ситуацією на
кордоні Європейського Союзу та НАТО, спричиненою війною Росії проти України.
Президент наголосив на експоненціальному зростанні ролі Румунії на
регіональному, європейському та глобальному рівнях після активної участі в
управлінні ситуацією на кордоні з Україною. Він показав, що 2022 рік став роком
глибоких трансформацій, спричинених війною Росії проти України. Глава держави
також зазначив, що 2022 рік був роком мужності перед російським вторгненням,
захисту демократії та суверенних принципів, роком єдності дій та солідарності.

«Наші демократичні цінності зазнали прямого нападу і ми відреагували без
вагань. З першого дня війни Румунія була активно залучена до реакції міжнародної
демократичної спільноти та до процесу стратегічної адаптації, нав’язаної новою
реальністю безпеки», – заявив Клаус Йоганніс. Він нагадав, що румуни та
румунська влада надали екстрену допомогу біженцям з України та українському
населенню, в тому числі через гуманітарний хаб у Сучаві (північ) і додав, що
понад 3,3 млн українців перетнули кордон Румунії. «Ми швидко забезпечили
комплексну низку заходів щодо їх прийому та захисту. Щоб уникнути світової
продовольчої кризи, Румунія сприяла транзиту українського зерна до вразливих
держав, до тепер через нашу країну пройшло понад 11 млн тонн
сільськогосподарської продукції, приблизно половина від загального обсягу
транзиту», – зазначив глава держави.

Президент також згадав про постійні розмови з
українським колегою Володимиром Зеленським. «Ми доклали постійних зусиль, які
сприяли прийнятому Європейською Радою історичному рішенню про надання Україні
та Республіці Молдова статусу кандидата на вступ до ЄС», – сказав Йоганніс. Він
уточнив, що дипломатичні ініціативи Румунії були твердими у необхідності
притягнення Росії до відповідальності та її ізоляції, активній підтримці
прийнятих європейських санкцій та використання інструментів міжнародного права.
«Росія використовувала енергетику як зброю шантажу. Разом з нашими партнерами,
однак, ми знайшли рішення, щоб значно зменшити енергетичну залежність від
Росії, забезпечити безпеку поставок і доступні ціни для населення», – сказав
Клаус Йоганніс.

«Відповідь Румунії на кризу, спричинену війною Росії проти
України і надалі буде багатовимірною та комплексною. Ми продовжуватимемо
підтримувати Україну та Республіку Молдова, в тому числі їхні європейські або
євроатлантичні прагнення», – сказав президент Румунії.