Румунія подвоїть свої потужності для транзиту українського зерна
Румунія планує найближчим часом вжити заходів щодо збільшення своїх транзитних потужностей для сприяння експорту українського зерна з 2 до 4 мільйонів тонн щомісяця...
Василь Каптару, 16.08.2023, 06:49
Румунія
обіцяє найближчим часом вжити заходів щодо збільшення своїх транзитних
потужностей для сприяння експорту українського зерна з 2 до 4 мільйонів тонн щомісяця,
після виходу Росії з угоди, яка дозволяла Україні експортувати збіжжя через її
чорноморські порти. Відповідну заяву зробив міністр транспорту Сорін Гріндяну
за підсумками зустрічі в Галаці з представниками України, Р.Молдова, США та Єврокомісії щодо альтернативних
маршрутів транспортування українського зерна.
У цьому
контексті він зазначив, що Сулінський канал, який є єдиним життєздатним водним
шляхом для транспортування зерна, повинен бути оптимізований. «Ми погодилися,
що експорт українського зерна має бути прискорений на тлі атак на українські
порти Рені та Ізмаїл протягом останніх тижнів. Під час цієї зустрічі ми з
колегами підкреслили важливість румунських наземних, залізничних та
автомобільних, а також морських транспортних шляхів для забезпечення
безперервного потоку експорту та імпорту з України. Я також повторив, що з
точки зору дунайських перевезень, Сулінський канал є єдиним життєздатним водним
шляхом і саме тому необхідно постійно оптимізувати пропускну здатність цього
маршруту. У підсумку, з нашої точки зору, це була надзвичайно хороша і плідна
зустріч, яка дозволить нам, завдяки заходам, яких ми вживемо, збільшити
пропускну здатність транзиту зернових з України через Румунію, з тим, щоб
досягти поставленої мети у майже 4 мільйони тонн на місяць, з 2 мільйонів тонн,
які ми маємо зараз.»
Міністр
транспорту Сорін Гріндяну заявив про можливість використання українською
стороною й інших дунайських портів, окрім Бреїли та Галаца, а також розповів
про деякі заходи, які будуть вжиті в найближчий період. «Ми плануємо збільшити
кількість лоцманів, які проводитимуть судна через Сулінський канал, до кінця
серпня матимемо 60 обіцяних лоцманів. Також впроваджуємо європейський проєкт,
який буде завершено десь цієї осені, що дозволить судноплавство на Суліні 24
години на добу 7 днів на тиждень. Крім цього ми запропонували нашим українським
колегам можливість використовувати усі порти, в тому числі вище за течією від
Галаца і Бреїли, аж до Оршови. Яким чином? Використовуючи залізничну мережу до
цих портів на південь від Дунаю, а звідти баржами до Констанци і Чорного моря.»
Україна в рамках зустрічі Румунія – США -
Єврокомісія – Р.Молдова – Україна, яка пройшла у румунському Галаці позначила
серед пріоритетних напрямів роботи для збільшення українського експорту
реалізацію потенціалу Дунаю і пунктів пропуску на кордоні з Румунією, – повідомив
віцепрем’єр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України
Олександр Кубраков. «У
румунському Галаці в рамках зустрічі Україна – США – Єврокомісія – Румунія -
Молдова працювали над шляхами збільшення українського експорту. Румунська
частина Дунаю в умовах обмеженого судноплавства важлива для переорієнтації
експорту», – написав він у Facebook.
За його словами, ключовими напрямками
роботи є: прискорення проходження суднами каналів, збільшення пропускної
спроможності на каналі Суліна та організація додаткових місць для здійснення
рейдової перевалки суден біля румунського порту Констанца. «Ми
бачимо перспективи для розвитку дунайських портових кластерів. Дунай
залишається одним з ключових і привабливих логістичних маршрутів для експорту
української аграрної продукції. За сім місяців цього року вже було оброблено
понад 18 мільйонів тонн вантажів. Ми працюємо над включенням української
частини Дунаю до карт Транс’європейської мережі внутрішніх навігаційних шляхів
(TEN-T). Також обговорили й питання подальшого днопоглиблення української
частини Дунаю, але я хотів би підкреслити, що це робитиметься виключно в рамках
конвенції Еспо. Ми отримали зауваження від колег з Румунії, відповімо на них і
я сподіваюся, що наприкінці серпня матимемо двосторонні дискусії на рівні
урядів двох країн з цих питань, але знову ж таки, я хотів би підкреслити, що
все буде відповідно до конвенції Еспо. Україна також зацікавлена в можливості
організації додаткових місць для рейдової перевалки вантажів в територіальних
водах Румунії, зокрема в районі порту Констанца та в районі Сулінського каналу.
Думаю що це було б вигідно для обох сторін і сподіваюсь, що румунські колеги
підтримають цю ідею. У контексті збільшення кількості лоцманів хочу наголосити,
що Україна високо цінує зусилля Румунії щодо підвищення ефективності цього
каналу та збільшення його пропускної спроможності. Ми вже бачимо перші
результати і хочу щиро подякувати нашим румунським колегам, моєму колезі та
його команді за те, що вони роблять.»
Олександр Кубраков додав, що з румунською
стороною також ведеться робота над повноцінним запуском вантажних перевезень на
автомобільних пунктах пропуску на кордоні з Румунією Красноїльськ – Вікову де
Сус і Дяківці – Раковець. У планах збільшення пропускної спроможності
Порубне – Сірет щонайменше на 20% і відкриття ще двох нових пунктів пропуску.
«Я сподіваюся, що коли наші колеги з Румунії закінчать всі ці проєкти з їхнього
боку, ми почнемо обслуговувати і вантажівки, а не тільки легкові автомобілі або
порожні вантажівки, як це відбувається зараз. І безумовно, важливо підкреслити,
що наша мета – це спільний прикордонний і митний контроль з нашими румунськими
колегами. Я сподіваюся, що ці проєкти підтримає й Європейська комісія, адже це
також один з ключових шляхів підвищення ефективності існуючих пунктів пропуску
через кордон.»
Віцепрем’єр України повідомив, що у напрямку
залізничних перевезень ведеться активна робота, як на румунському, так і на молдовському
напрямках. Він нагадав про відновлення руху на кордоні з Румунією пасажирських
поїздів на ділянці Рахів – Ділове – Валя-Вішеулуй, а також про роботи з
відновлення пасажирського руху в пункті пропуску «Тересва». «Стосовно
залізничної інфраструктури ми обговорили різні можливості збільшення пропускної
здатності існуючих ліній, деякі з них повинні бути відремонтовані, деякі з них
повинні бути якісно розширені на рівні трьох країн – України, Р. Молдова та
Румунії, і все це може призвести до збільшення обсягів наших вантажів в порту
Галац. Я сподіваюся, що всі ці заходи будуть реалізовані, ми будемо працювати
над цим в тісному контакті з усіма нашими партнерами.»
«Усі наші дії спрямовані на досягнення однієї
мети – забезпечення якомога більших можливостей для українських експортерів», -
підкреслив Кубраков. Віцепрем’єр висловив подяку всім присутнім на зустрічі за
підтримку. Він також нагадав, що нещодавні атаки РФ на портову інфраструктуру
України знищили понад 200 тис. тонн зерна.
США на зустрічі підтвердили свою готовність
надати фінансову допомогу сусідам України, зокрема Румунії, для закупівлі
пілотних суден та сприяння перевалці і транскордонному транзиту. Заходи
включатимуть підтримку США у розширенні альтернативних експортних маршрутів,
модернізації українських пунктів пропуску, модернізації критично важливої
залізничної та автомобільної транспортної інфраструктури, а також підтримку
розвитку експортного потенціалу приватного сектору вздовж Дунаю. Підбиваючи
підсумки зустрічі в румунському місті Галац координатор США з питань санкцій
Джим О’Браєн заявив: «Те, що ви бачите сьогодні – це солідарність у дії. Росія
напала на Україну дуже близько звідси, наблизивши війну до цього мирного
регіону. Румунія, Р.Молдова та Україна сказали: Давайте зустрінемося в
Румунії і знайдемо рішення. Росія атакувала світове постачання
продовольства. Чорноморська зернова ініціатива принесла 32 млн. тонн зерна на
світові ринки. Шляхи солідарності принесли трохи більше. Ця група країн побачивши,
що 32 млн. тонн зараз під загрозою сказали: Давайте сядемо і сприятимемо
експорту більшої кількості зерна. І всі побачили значний прогрес. До
війни цей регіон постачав світові досить мало українського зерна, можливо,
менше 100 тис. тонн на місяць. За останній рік, відколи почалася війна, було експортовано
понад 20 мільйонів тонн. І, як ви чули сьогодні, ми досягли домовленостей про
практичні кроки, які, переконані, збільшать цю кількість більш ніж удвічі.
Таким чином, зерно з України потрапить в різні країни світу. Це неймовірно
важливий крок. Ми бачимо тут п’ять партнерів, п’ять державних установ, які
працюють разом, але цей прогрес є можливим завдяки тому, що десятки тисяч людей
доклали значних зусиль, а їхні робочі місця залежать від того, чи вийде
українське зерно на світові ринки. Це водії вантажівок, оператори кораблів,
портові працівники, залізничники, всі в цьому регіоні. Отже – більше
інвестицій, більше робочих місць. Це добре для Р.Молдова, це добре для Румунії,
це добре для України. Але всі ці люди, працюючи разом, доставляють зерно у
світ.»
Своєю чергою генеральна директорка
Європейської комісії з питань мобільності і транспорту Магда Копчинська нагадала,
що ЄС засудив нещодавні російські атаки проти української інфраструктури в
портах Рені та Ізмаїл і висловила жаль з приводу одностороннього виходу Росії з
Чорноморської зернової ініціативи. Вона сказала, що це ставить під загрозу
людські життя та глобальну продовольчу безпеку. У цьому контексті Магда
Копчинська вважає надзвичайно важливою зустріч у Галаці і подякувала Румунії за
її проведення. «Сьогодні ми робимо ще один важливий крок для зміцнення наших
спільних зусиль, спрямованих на подолання наслідків дій Росії, а також на
покращення функціонування шляхів солідарності Україна-ЄС. Як ви знаєте, шляхи
солідарності були відкриті в травні 2022 року та в період з травня 2022 року до
кінця червня цього року. Таким чином, вони дозволили Україні експортувати 82 млн
тонн продукції на суму 33 мільярди євро та імпортувати 29 мільйонів тонн
товарів на суму 60 мільярдів євро. Що стосується зернових, які надзвичайно
важливі для глобальної продовольчої безпеки, то з травня 2022 року до кінця
липня цього року шляхами солідарності пройшло майже 60% експорту з України,
тоді як решта йшла на експорт через Чорноморську зернову ініціативу. І коли ми
розглядаємо потенціал шляхів солідарності в цілому, то саме маршрут
Дунай-Констанца є найважливішим. Близько 60% українського зернового експорту
йде через цей конкретний маршрут. За останні місяці з моменту запуску шляхів
солідарності було багато значних покращень, здійснених як в Україні, так і в Р.
Молдова та Румунії для того, щоб зробити дунайський маршрут ще більш ефективним
і переконатися, що всі вільні потужності, які є і можуть бути використані,
будуть максимально використані для продовження підтримки експорту українського
зерна як через дунайські порти, так і через порт Констанца. Звичайно, ми
розглядаємо й інші альтернативні маршрути, наприклад, через країни Балтії,
Польщу, але, як я вже сказала Дунай виявився найефективнішим з них.»
Республіку Молдова на зустрічі в
Галаці представив міністр сільського господарства Владімір Боля, який
наголосив, що будь-які регіональні ініціативи щодо вирішення проблем, з якими
стикаються як українські, так і молдовські фермери, сприяють посиленню регіональної
згуртованості і практично зміцнюють європейський принцип солідарності. Він
сказав, що будь-яка допомога Україні – це допомога Республіці Молдова, а
будь-яка допомога Республіці Молдова – це допомога Україні. «Ми підтвердили
позицію молдовського уряду щодо абсолютно безумовної підтримки України в її
економічних експортних та транзитних процесах до портів Констанца та Галац, що
знаходяться на території Румунії. Ми підготували перелік конкретних пропозицій
щодо заходів, які могли б покращити експортну ситуацію як для молдовських
фермерів, так і для українських експортерів. Йдеться про необхідність
відновлення або інвестування в залізничну та судноплавну інфраструктуру
Республіки Молдова, що має призвести до подвоєння, за дуже короткий час, обсягів
товарів, що експортуються транзитом через Республіку Молдова, і, звичайно ж, ми
говорили про інвестиції в митницю в Республіці Молдова, що дозволило б
забезпечити безперешкодний прикордонний рух через п’ять сухопутних пунктів пропуску
через молдовсько-румунський кордон. Це
допоможе як експортерам з Республіки Молдова, які на сьогодні практично всі
товари експортують наземним транспортом, автомобілями, в порт Констанца або в
інші пункти призначення в Європейському Союзі, так і експортерам з України.»
Під час зустрічі
її учасники висловили вдячність Румунії та Р. Молдова за постійну
підтримку України та їхньому керівництву за надання допомоги сусідам у ці важкі
часи. Сприяння офіційних
Бухареста і Кишинева у забезпеченні експорту мільйонів тонн українського
зерна відіграло визначну роль як в допомозі Україні, так у
порятунку мільйонів людей у всьому світі від голоду.
