Румунія засуджує дії Росії в Україні та допомагає українським біженцям

Прем'єр-міністр Ніколає Чуке: Російське бомбардування Маріуполя, Херсона, Харкова чи Києва, схожі на руйнування в Грозному та Алеппо.

Василь Каптару, 21.03.2022, 20:34

Прем’єр-міністр Ніколає Чуке засудив військові злочини Росії в Україні. У п’ятницю, 18 березня, під час дебатів, організованих Аспен Інститутом та Німецьким фондом Маршалла, Ніколає Чуке заявив, що російські бомбардування Маріуполя, Херсона, Харкова чи Києва, схожі на руйнування в Грозному та Алеппо.

«Це справжні злочини проти людяності, військові злочини, як характерний прояв дій Росії проти Демократії, проти Заходу, проти Світу», – сказав глава румунського уряду, ствердивши, що це неприпустимо за жодних обставин: «Війна повернулася на передній план європейської історії, а міжнародне право було поміщено в дужки вторгненням Росії в Україну, абсолютно неспровокованим, невиправданим, незаконним, що порушує всі міжнародні норми та світовий порядок, заснований на правилах. Неприпустима агресія, що спричинила величезні страждання, потоки біженців, кількість яких перевищила 3 мільйони людей, руйнування будинків, лікарень, пологових будинків, дитячих садків та шкіл, на кшталт того, що було в Грозному, Алеппо, Східній Гуті. Сьогодні всі ці жахіття війни ми бачимо в Маріуполі, Херсоні, Харкові чи Києві.»

Премєр-міністр заявив, що навіть якщо наряду з іншими країнами світу, потерпає він наслідків пандемії на економіку, на яку наклалася енергетична криза, спричинена війною, яку Росія розвязала 24 лютого в Україні, Румунія відкрила свої кордони для переселенців з України, і надалі прийматиме всіх, хто тікає від війни. Він підкреслив, що ЄС показав свою згуртованість і єдність. «На відміну від 2015 року, коли мільйон мігрантів з Близького Сходу сколихнув Європу і спричинив загрозу розколу, нинішня криза українських біженців показала протилежне, солідарність і непорушність. І в Румунії пересічні люди приєдналися до неурядових організацій, релігійних організацій, органів місцевого самоврядування та державних установ, щоб підтримати, допомогти, нагодувати, розмістити та перевезти тих, хто цього потребує. Румунія мала на своїй території півмільйона українських біженців. До них слід додати ще кілька десятків тисяч громадян інших держав, яких війна застала в Україні, котрі перетнули нашу країну і потребували допомоги, щоб повернутися на свою батьківщину.»

У Румунії майже всі виявили широку солідарність з Україною і тепло прийняли українських біженців. Ми стали свідками зразкової, відкритої, часто емоційної співпраці між пересічними людьми, громадськими організаціями, державними установами, волонтерами, приватними компаніями. Водночас крім надання Україні боєприпасів та військової техніки, Румунія інвестувала майже 3,5 мільйона євро в гуманітарну допомогу та побудувала у місті Сучаві великий логістичний хаб для прийняття та доставки в Україну гуманітарної допомоги, яка прибуває з різних куточків світу, – зазначив Ніколає Чуке. «Мова йде про біженців, але й про українців, які залишилися у своїй країні, яким потрібна їжа, пальне та ліки. По суті, цим хабом ми підтримуємо й їх та переправляємо на територію України усе необхідне обладнання та продукти і товари першої необхідності, які вкрай потрібні громадянам України, котрі залишилися вдома для захисту своєї країни. Разом з нашими союзниками по НАТО, по Європейському Союзу, з державами світу, ми готові продовжувати підтримувати ці зусилля.»

Глава румунського уряду нагадав, що Росія своїми діями порушує всі норми міжнародного права, в тому числі статут Організації Обєднаних Націй, метою діяльності якої є підтримання та зміцнення миру і міжнародної безпеки, а також розвиток співробітництва між державами світу. Сьогодні Росія, держава-засновник ООН та постійний член Ради безпеки ООН, після нападу на іншу суверенну державу, вчиняючи воєнні злочини і атакуючи мирних жителів, фактично опинилася у міжнародній ізоляції, – сказав премєр-міністр Ніколає Чуке. «Голосування у Раді Безпеки ООН за резолюцію щодо України означало 11 голосів «за», три утримання і один голос «проти», звичайно, Росії. На Генасамблеї ООН 141 держава проголосувала за резолюцію, яка засуджує російську агресію і лише п’ять держав проголосували проти: Росія, Білорусь, Сирія, Північна Корея та Еритрея. Результат голосування переважної більшості держав, свідчить про глобальну єдність та згуртованість перед лицем цієї масштабності знищувальної війни, яка відбувається у 21 столітті, якої, безумовно, ніхто з нас не очікував. Санкції, запроваджені одноголосно, послідовно і беззастережно, досягли немислимого рівня, що демонструє відхилення Росії від міжнародних правил і той факт, що вона мусить платити за цю загарбницьку війну.»

У нинішньому контексті Румунія вирішила збільшити оборонні витрати з 2% до 2,5% ВВП, починаючи з наступного фінансового року. Водночас Бухарест продовжує наполягати на важливості посилення східного флангу НАТО, задля посилення стримування й захисту союзників у звязку з діями РФ. Крім цього офіційний Бухарест бере активну участь у зусиллях країн ЄС з максимального скорочення енергетичної залежності від Росії. У звязку з цим Ніколає Чуке заявив: «Румунія доклала всіх цих зусиль і побудувала свою політичну та військову стійкість на основі власних зусиль, а також шляхом створення бойової групи на основі активації, уперше СРН, Сил реагування НАТО, збільшення присутності США та НАТО у нашій країні, шляхом збільшення оборонного бюджету до 2,5% та численних адекватних заходів підготовки в перспективі розвитку подій на східних і північних кордонах нашої країни, а також на Чорному морі. І постійний пошук альтернативних джерел енергії також є частиною цих зусиль. Дипломатичні дії з Болгарією та Грецією щодо вертикального коридору та інтерконектора Болгарія-Греція, переговори з Туреччиною щодо транзиту газу, спроба укласти договір на поставку скрапленого газу на термінал Александрополіс – усе це частина тих самих зусиль щодо підвищення стійкості.»

З іншого боку минулого тижня міністр закордонних справ Богдан Ауреску заявив, що є ознаки того, що Росія вчинила військові злочини в Україні, і сказав, що Румунія разом з 38 іншими державами звернулася до Міжнародного кримінального суду з проханням розпочати розслідування усіх обставин дій, які вчиняють російські війська проти мирних жителів України. У ефірі румунського телебачення глава румунського зовнішньополітичного відомства заявив, що «якщо подивитися на всю інформацію, яка є публічною і надходить з театру воєнних дій в Україні, після військової агресії Російської Федерації, можна побачити серйозні ознаки того, що під час цього конфлікт були вчинені військові злочини», – сказав Богдан Ауреску.

«Як юрист і викладач міжнародного права я твердо вірю в міжнародне правосуддя. Саме тому Румунія разом з 38 іншими державами 2 березня звернулася до Міжнародного кримінального суду, до прокурора Міжнародного кримінального суду, з проханням розпочати розслідування щодо можливого вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду, в тому числі під час нинішніх воєнних дій в Україні», – зазначив глава МЗС Румунії.

Він нагадав, що прокурор Міжнародного кримінального суду вже розпочав розслідування за запитом України щодо попередніх дій Росії, які мали місце або у звязку з так званим Євромайданом, у період між листопадом 2013 та лютим 2014 року, а також після цього без обмежень у часі, включаючи можливі злочини, скоєні на сході України, котрі тепер охоплюють і період війни, яку Російська Федерація розв’язала і веде проти України.