Рада НАТО-Росія та євроатлантична перспектива України

В інтерв'ю Радіо Румунія директор Інституту політології та міжнародних відносин Румунської Академії Дан Дунгачу проаналізував щорічну прес-конференцію В.Путіна.

Василь Каптару, 27.12.2021, 07:13

Поведінка
Російської Федерації, особливо останнім часом, на тлі нарощування військ і техніки на кордоні з
Україною, викликає стурбованість в США, країнах ЄС та, звісно, в Румунії, через
наслідки російських дій для безпеки в розширеному Чорноморському регіоні. І
попри нещодавнє оголошення про повернення 10 тисяч російських військовослужбовців
до місць постійної дислокації після місяця «польових занять», ситуація на російсько-українському
кордоні далека від розв’язки та в будь-який момент може знову загостритися.

Багато
експертів і аналітиків вважають однак, що нарощуванням своїх військ поблизу
кордону з Україною та в Криму, Москва просто посилює політичний тиск на Київ і
намагається схилити до переговорів США і НАТО з питань, що відповідають
інтересам російської політики і безпеки. Свої військові маневри у безпосередній
близькості від кордону з Україною, що спостерігаються вже не рік, на фронті широкомасштабної
гібридної війни проти Заходу, Росія супроводжує активним використанням
інформаційної зброї для максимально результативного та ефективного досягнення
своїх цілей.

У
цьому контексті 23 грудня пройшла щорічна велика прес-конференція російського
президента Володимира Путіна, яку в інтерв’ю Радіо Румунія проаналізував
директор Інституту політології та міжнародних відносин Румунської Академії Дан
Дунгачу. Він каже, що вона стала продовженням інформаційної кампанії, яку Росія
розпочала 18 листопада, коли президент Путін взяв участь у розширеному
засіданні колегії МЗС РФ. По суті, щорічна прес-конференція не принесла нічого
нового з точки зору заяв Кремля, каже експерт, а лише краще прояснила позицію
Російської Федерації і те, чого Кремль намагається добитися нарощуванням своїх
військ на українському кордоні.

Дан Дунгачу
переконаний, що Росія не готується до вторгнення в Україну: «Тут не йдеться про
вторгнення, це просто тиск для переговорів і демонстрація того, що Росія зайшла
занадто далеко, щоб відступати не отримавши нічого взамін. Саме це послання
президент Путін повторив і посилив. Тому що, підкреслюю, нічого нового в тому,
що сказав президент Росії, не було.»

У
цьому контексті, очевидно, постає запитання: скільки ще триватиме ця ситуація,
як довго Росія готова чекати на відповідь і від кого – від США чи від НАТО? Дан Дунгачу припускає, що скоріше Кремль розраховує на
відповідь, тобто гарантії нерозширення на схід від НАТО і чекатиме до червня 2022 року, коли відбудеться саміт Північноатлантичного
альянсу в Мадриді: «Принаймні теоретичним рішенням є НАТО. У підсумкових
документах саміту в Мадриді, у концепції НАТО, яка там буде розроблена або в заключній
декларації саміту, теоретично може бути згаданий мораторій на розширення на
більш-менш обмежений період. Такі положення у цих документах можуть зробити
нікчемними положення заключної декларації, ухваленої за підсумками саміту в
Бухаресті з приводу євроатлантичної перспективи чи продовження політики
відкритих дверей для України і Грузії.»

Такі
документи могли б задовольнити, принаймні в короткостроковій перспективі,
бажання Кремля в цьому плані, – каже Дан Дунгачу, який додав, що напевно переговори
НАТО-Росія вестимуться саме в перспективі підготовки заключних документів наступного
саміту Північноатлантичного альянсу.

У
Кремлі добре розуміють, зазначає Дан Дунгачу, що від Сполучених Штатів дуже
важко отримати якихось гарантій, тому що будь-який подібний документ чи угода має
пройти через Сенат США, де нинішня адміністрація має 50%, а республіканці не
зроблять таку послугу президенту Байдену. Тому, каже експерт, Росія зараз
зосереджує свою увагу на НАТО. «Гадаю, що зараз ми маємо сконцентруватися на
переговорах НАТО-Російська Федерація, тому що там, принаймні теоретично, можна
знайти рішення. У цій площині буде легше зняти питання НАТО та напруженості довкола
України, в тому числі можливість федералізації України, а відтак і Республіки
Молдова, тобто буде легше знайти взаємовигідного для обох сторін рішення щодо стратегічного
статусу території між НАТО та Російською Федерацією. Хто «буде» в меню?
Очевидно ті, кого не буде за столом переговорів, тому що від такої домовленості
явно не виграють усі.»

Водночас Дан Дунгачу зазначає,
що як не парадоксально, але зараз знову заговорили про реанімацію Ради НАТО-Росія, тобто вже після того як офіційна Москва призупинила роботу свого
представництва при НАТО.