Початки української літератури в Румунії
Нещодавно на Бухарестському Факультеті іноземних мов та літератур пройшла Міжнародна Конференція Українці Румунії - Історія, Сучасність та Перспективи.
România Internațional, 19.12.2017, 06:16
Нещодавно на Бухарестському Факультеті іноземних мов та літератур пройшла Міжнародна Конференція Українці Румунії – Історія, Сучасність та Перспективи. Організаторами виступили Союз українців Румунії, Бухарестський університет, Товариство славістів Румунії за фінансовими коштами СУР-у. Тематика конференції охопила питання літератури, лінгвістики, фольклору, історії та історіографії українців Румунії та румунсько-українські відносини. Учасники виступили з дуже цікавими доповідями у п’ятьох секціях.
У рамках секції Література професор ЧНУ імені Юрія Федьковича Володимир Антофійчук торкнувся питання початку української літератури в Румунії: Погляди на початки української літератури в Румунії роздігаються. Окремі дослідники стверджують, що українська література в Румунії постала у післявоєнний період, але мені здається, що міркувати так немає цілковитих підстав. Свого часу письменник Степан Ткачук виголосив таку думку, що українська література в Румунії постала у міжвоєнний час у Чернівцях. Але шкода, що пан Ткачук не аргументував цієї думки. Він не назвав конкретних імен письменників, які були причетними до цього процесу. Серед науковців є і такі міркування, що багато у встановлені української літератури в Румунії зробили такі класики, як Микола Устиянович, Сидір Воробкевич, Ольга Кобилянська та інші. Але цим переліком не повинна обмежуватись думка про тих осіб, які відіграли визначну роль у встановлені української літератури в Румунії. Тут не можемо забувати, що у місті Яссах 27 серпня 1895-го року народився надзвичайно цікавий український поет Володимир Кобилянський. Життя його склалося дуже трагічно. Він помер 10 вересня 1919 року у Києві.Цей поет залишив глибокий слід у нашій літературі, передусім темою Буковини, рідного для нього краю.
Інші докази на користь того, що українська література в Румунії постала у міжвоєнний період подає професор В. Антофійчук: Ще один дуже цікавий факт у розгортанні думки про те, що українська література в Румунії постала у міжвоєнний час є дослідження життя і творчості уродженця села Бальківці, неподалік від Негостини, поряд з містечком Серет Івана Одовійчука. Гортаючи періодику, яка виходила у Чернівцях, у міжвоєнний час, я на це ім’я натрапив. Але тут дуже багато почав робити для популяризації цього письменника, адвоката за освітою, його онук, який проживає тепер на українському Закарпатті, Ярослав Одовійчук. Він багато публікацій здійснив у Українському віснику. Перелік оцих імен можна, звичайно, доповнити. Я думаю, що у своїх подальших пошуках я буду це робити, але доходжу до такого висновку, що ці і інші письменники були пов’язані з встановленням української літератури в Румунії, встановлення, яке припало на міжвоєнний період. І справді є рація прислухатися до думки Степана Ткачука, що центром цього становлення української літератури Румунії у міжвоєнний час були саме Чернівці, які тоді разом з усією Північною Буковиною входили до складу Румунської держави і становили її політичну і культурну цілісність. Це є справді історичний факт, як би політики до нього не ставились, чи з боку Румунії, чи з боку України, але це є історичний факт.
Професор В. Антофійчук підкреслив, що дуже важливо зберегти архіви: Я так боляче порушую питання про збереження архівів. Якщо говорити про архів Дощівника, згадуваного тут, його немає. Він пропав. Понад 200 кореспонденцій збереглося до Дениса Онищука. Це зберіг його син Ярема. Це дуже добре, що є такі ентузіасти. Якщо ми зараз говоримо на конференції про історію українців Румунії, то насамперед треба подбати, щоб ці архіви були збережені.Відповідно впорядковані, щоб до них мали доступ науковці. Бо відтворити історію тільки на словах це дуже мало. Але треба пам’ятати, що у міжвоєнний час у Бухаресті було досить активне культурне і літературне життя, яке організовувала здебільшого українська політична еміграція. Серед них поет і журналіст Дмитро Геродот. Також тут у Бухаресті виходив журнал Батава, у 1941 році. Я написав статтю про журнал Батава. Також виходила газета українською мовою Життя.