Домашня сторінка » Румунія-Україна » Взаємини » Міжнародний симпозіум „Румунсько-українські відносини. Історія і сучасність”

Міжнародний симпозіум “Румунсько-українські відносини. Історія і сучасність”

На туристичному курорті Тишнад Сатумарського повіту, 26-28 жовтня пройшов VІІI-й випуск Міжнародного симпозіуму Румунсько-українські відносини. Історія і сучасність.

Христина Штірбець, 31.10.2017, 09:53

На туристичному курорті Тишнад Сатумарського
повіту, в готелі Маріса, 26-28 жовтня
пройшов VІІI-й
випуск Міжнародного симпозіуму
Румунсько-українські
відносини. Історія і сучасність. Його організаторами виступили Сатумарська філія
Союзу українців Румунії, за фінансовим сприянням Союзу українців
Румунії, в партнерстві з Повітовим музеєм Сату-Маре, Ужгородським національним університетом, Західним університетом імені Васіле Голдіша з міста
Арад, Сатумарська філія, Чернівецьким Благодійним фондом Суспільні ресурси та
ініціативи та Чернівецьким Національним Університетом імені Юрія
Федьковича.

Взяли участь у симпозіумі науковці, культурні діячі та
представники
Міністерства освіти
Румунії,
вищих
навчальних
закладів,
музейних
закладів,
громадських
організацій,
благодійних
фондів, загальноосвітніх шкіл Румунії та України, представники Союзу українців в Румунії, місцевої влади та ЗМІ.

Упродовж двох днів пленарні дискусії пройшли у двох секціях: Історія та
історіографія та Міжнародні відносини – Культурна антропологія – Лінгвістика. Учасники
мали нагоду також послухати виступи фольк-гурту Віднова з Ужгороду, до складу якого входять Ганна Шміляк (вокал) та Арсен Бабиченко
(гітара) та місцевих народних артистів. Головною
метою заходу було зміцнення румунсько-українських відносин, деталі подає голова Сатумарської організації Союзу
українців Румунії Люба Горват: Відкрити, показати та розвивати хороші стосунки між науковцями двох країн, Румунії та України. Це співробітництво важливе, тому що лише таким чином можемо
вирішувати спільні проблеми. Взяли участь багато науковців, але й культурних діячів,
вчителів. Тематика, обговорена на цьому симпозіумі відкрила нові питання, які треба досліджувати для того, щоб розвивати наше співробітництво. Слід уточнити, що на офіційному відкритті симпозіума,
як до речі на всіх подіях, організованих СуР-ом, був присутній і голова СуР-у,
депутат Микола Мирослав Петрецький, який виступив за те, щоб відносини між
двома народами розвивалися та сказав, що його підтримка буде помітна у всіх
наших подіях.

Симпозіум показав високий науковий рівень
завдяки представленим доповідям на різні цікаві теми навколо, яких велися жваві
дискусії, – стверджує голова
Сатумарської організації Союзу українців Румунії Люба Горват: Були цікаві
питання й тому, що брало участь у симпозіумі багато науковців, вчителі, ми поділили
цей симпозіум на дві секції: ‘Історія та історіографія та Міжнародні відносини – Культурна антропологія – Лінгвістика. Доповіді були дуже цікаві. Можу згадати,
що в секції Історія та історіографія обговорювалися різні питання, одна дуже
цікава стаття була представлена професором Бухарестського університету Маріусом Дяконеску Документальне свідчення князя Федора Корятовича, володаря
Мукачевським доменом в 1375 році. Інші питання, які обговорювалися були про Хустський замок,
який вважався як знак хорошої спільної історії на протязі багато років. Йде мова про доповідь Фелічіана Поп Хустський замок – багатовікова
спільна історія. Була також доповідь Війни в історії середньовічної та ранньомодерної України – актуальні інтерпретації та
історіографія проблеми Володимира Гуцула. Цікава тема і доповідь була Володимира Фенича: Парадокс чи феномен? Греко-католики
ужгородської унійної традиції в складі Румунської Церкви. Інтересна доповідь була Корнела Града Документальне дослідження Міністерства закордонних справ Румунії про
Карпатську Україну/Підкарпатську Україну (лютий 1939 р.). Також цікаву доповідь представив Микола Вегеш: Закарпатське питання» у міжнародній політиці напередодні
Другої світової війни (1938-1939). Багато інших цікавих доповідей було і в секції Міжнародні відносини – Культурна антропологія – Лінгвістика, на приклад: Володимир
Антофійчук представив надзвичайно цікаву порівняльну доповідь на тему
Молитва і Псалом у творчостях Тараса Шевченка і Міхая Емінеску:
компаративістичний аспект. Інша гарна тема була Лінгвістика як засіб дезінтеграції
історичного Закарпаття від українського етнічного простору Любомира Белея. Інші цікаві
теми були представлені нашими етнографами за польовими матеріалами, як наприклад
доповідь Відьма в народних
віруваннях українців Марамороського повіту Румунії представлена Василем Королем. Багато питань обговорювалося щодо освіти, наприклад Лучія Мігок представила роботу Міжкультурний та інтегрований підхід щодо української рідної мови. Було багато, багато інших цікавих доповідей, які будуть видані у збірнику з однойменною назвою Румунсько-українські
відносини. Історія і сучасність.

Михайло Зан професор Ужгородського національного університету ствердив, що це була дуже корисна зустріч: Було дуже приємно поставити, як кажуть, певні крапки над і у цих історичних екскурсах. Тому ця конференція цікава. Дуже
приємно, що це відбулося у черговий раз. Це такий момент, коли ми не лише спілкуємось
по своїх темах, по своїх екскурсах та дослідженнях, але й встановлюємо подальші
перспективи дослідження, щоб можливо продовжувати ці студії вже й у
інших аспектах.

Присутня на заході, шкільний інспектор Лучія Мігок зазначила:
Насамперед хочу відмітити високий
науково-професійний рівень доповідачів. Представлені доповіді викликали зацікавленість учасників
симпозіуму та допомогли їм окреслити перспективи румунсько-української
співпраці. Багато з доповідей мали практичне значення. Я дізналася для себе багато нового і познайомилася з цікавими людьми. Дякую організаторам за запрошення.

Іван Вовканич, декан
факультету міжнародної політики, менеджменту та бізнесу, Ужгородського національного університету поділився
своїми враженнями від участі у міжнародному симпозіумі: Я вважаю, що такі зустрічі надзвичайно важливі тому що ми всі повинні
зрозуміти, що живемо у тому ж світі. Тиса нас об’єднує, а не роз’єднує. Живуть
українці в Румунії, живуть румуни в Україні. До цих пір я не бачив таких серйозних
проблем, які би якось зашкодили нашим відносинам, а навпаки, я бачу лише
перспективи, лише позитив у тому, що всі меншини з одного боку та з іншого боку, вони набираються досвіду спільного життя у Євросоюзі, у спільній родині. Ми всі
з Європи. Це є наш розвиток, це є перспектива нашого розвитку й більше того я вважаю,
що надзвичайно важливими є особисті зв’язки між людьми, між нашими
представниками громадських та офіційних організацій.

Доповіді, що були представлені на Міжнародному симпозіумі Румунсько-українські відносини. Історія і сучасність

Секція Історія та історіографія

Маріус Діяконеску, Документальне свідчення князя
Федора Корятовича, володаря Мукачевським доменом в 1375 році

Діана Єгар, Особисті цінності сім’ї Перені в
описі 1569 року.

Володимир Гуцул, Війни в історії середньовічної та
ранньомодерної України – актуальні інтерпретації та історіографія проблеми

Фелічіан Поп, Хустський замок – багатовікова
спільна історія

Паула Віраг, Демографічні
еволюції комітатів Угоча-Берег наприкінці XVIII століття

Галина Розлуцька, Проблеми підготовки
духовенства для румунських парафій Мукачівської греко-католицької єпархії,

Володимир Фенич,
Парадокс чи феномен? Греко-католики ужгородської унійної
традиції в складі Румунської Церкви

Даніела Билу, Церкви у прикордонному регіоні
Румунія-Україна. Архівні документи та видані джерела

Юрій Данилець,
Православний рух на Мараморощині в 1920-1930 рр.: дискусійні
аспекти

Клаудіу Порумбичан,
Культурний тур ужгородського хору «Сметана» в Румунію
(квітень-травень 1938 року)

Корнел Град/Оттмар Трашки, Документальне дослідження
Міністерства закордонних справ Румунії про Карпатську Україну /
Підкарпатську Україну (лютий 1939 р.).,

Віталій Андрейко, Трансформація регіональної
політики Чехії і Словаччини в контексті європейської інтеграції: досвід
для Румунії та України

Микола Вегеш/ Люба Горват, «Закарпатське питання» у
міжнародній політиці напередодні Другої світової війни (1938-1939)

Володимир Антофійчук, Дмитро Геродот і українська
еміграція Румунії міжвоєнного часу,

Сергій Гакман, Процеси національного
самовизначення на Буковині восени 1918 р. та вплив геополітичних факторів
на подальшу долю краю

Володимр Басараб, Викриття А. Шептицьким
антигуманної комуністичної ідеології в Європі.

Михайло Зан, Рух українців Мараморощини за
возз’єднання з Україною у ракурсі контроверсійної історіографії
українських та румунських учених

Василь Міщанин,
Становлення комуністичного режиму в Румунії у висвітленні
закарпатської періодики

Павло Леньо, Радянська монументальна пропаганда в
румунських селах Закарпаття

Анатолій Круглашов, Відходячи від тіней
минулого: проблемні аспекти українсько-румунських взаємин

Михайло Гафія Трайста, Українські козаки в
Бухаресті

Норберт Лорінц, Біженці Східної України,
конфлікт Донбасу та його вплив на місцеве населення.

Георге Нисуй, Правова інформація про перетинання
румунсько-ураїнського кордону

Наталія Нечаєва-Юрійчук, Особливості міжетнічної
комунікації в умовах інформаційного суспільства (на прикладі українсько-румунських
відносин)

Любов Мельничук, Транскордонне
співробітництво України та Румунії: проблемні питання та пріоритети
розвитку відносин (на прикладі Чернівецької області)

Сергій Бостан, Особливості захисту прав
національних меншин в українсько-румунських відносинах

Іван Вовканич/Олександр Златін , Місце національних меншин у
політиці Румунії щодо України у посткомуністичний період

Алла Киридон / Сергій
Троян, Політика пам’яті:
досвід України та Румунії

Юрій Остапець/Марта
Шелемба, Порівняльний
аналіз електорального ландшафту України і Румунії у контексті
парламентських виборчих циклів 2014-2016 рр.

Ігор Тодоров, Взаємодія
Румунії з НАТО в контексті російської агресії в Україну,
Іван Вовканич/Ігор Шніцер, Сучасні тенденції в розвитку українсько-румунського транскордонного співробітництва