Міжнародна конференція «Українці Румунії – Історія, Сучасність та Перспективи»
18-19 листопада поточного року на Бухарестському Факультеті іноземних мов та літератур пройшла Міжнародна Конференція Українці Румунії - Історія, Сучасність та Перспективи.
Христина Штірбець, 21.11.2017, 10:28
18-19
листопада на Бухарестському Факультеті іноземних мов та
літератур з
ініціативи письменника та голови комісії з питань культури
Союзу українців Румунії Михайла Гафії Трайсти пройшла Міжнародна Конференція Українці Румунії – Історія, Сучасність та Перспективи. Організаторами виступили Союз українців Румунії, Бухарестський університет, Товариство славістів Румунії за фінансовими коштами СУР-у. Партнерами були Клузький університет ім Бабеша-Бойоя, Філологічний
факультет, Сатумарський повітовий музей та Національне телебачення
Румунії.
Тематика конференції охопила питання літератури, лінгвістики, фольклору,
історії та історіографії українців Румунії та румунсько-українські відносини. Учасники виступили з дуже цікавими доповідями у п’ятьох секціях. Під час конференції вони мали нагоду дізнатись більш
детально про різні аспекти життя українців Румунії, а результатом спілкування
між науковцями стало окреслення шляхів подальшої співпраці та започаткування книги про історію українців Румунії. У конференції взяли участь письменники, фольклористи, науковці, лінгвісти та професори з Румунії та України, а також представники Посольства України в Румунії та Союзу
українців Румунії.
Учасники конференції взяли участь й в офіційному відкритті
Бібліотеки імені Степана Ткачука у приміщенні Бухарестської організації СуР-у.
У ході конференції відбулися презентації кількох книг: Румунсько-українські
відносини, видавництво Сату-марського музею та видавництво Екотрансілван,
координатори Люба Хорват та Анастасія Вегеш, Діалог славістів, видавництво Клузський дім наукової книги,
координатори Кетелін Балаш та Іван Гербіл,
Сторінки
Румунської Шевченкіани, видавництво РЧР Едіторіал, координатор Іван
Ребошапка, Літописець, видавництво Бухарестський університет, координатор Анка Іріна Йонеску та дослідницький
проект Буковина як контактна зона, координатор Надія Бурейко. Переклад роботи конференції
забезпечив історик Сергій Гакман. На Бухарестському філологічному факультеті відбулася й фото-виставка під назвою Прості обличчя непростої історії, координатори Благодійний фонд Cуспільні ресурси та ініціативи та Румунсько-українська асоціація Cпектру, а також чудова концертна програма,
на якій виступили Джордже Негря, Наталія Панчек-Колотило та Дан Васілеску та Адріан
Іваніцький, а на відкритті конференції гурт Червона Калина.
У своєму вітальному слові голова СуР-у, депутат Румунського Парламенту Микола
Мирослав Петрецький сказав: Хочу привітати вас на цій важливій події, першій конференції, яку
організує Союз Українців Румунії на тему Українці Румунії – Історія,
Сучасність та Перспективи. Я
думаю, що з таких конференції ми точно маємо багато навчитися сьогодні та
завтра. Хочу всім вам подякувати за вашу присутність. Дякую тим, хто подолали
чималу відстань з Києва, Чернівців, Львова та зі всіх куточків Румунії, щоб
бути разом з нами і підтримувати таку важливу конференцію. Нам самим важко зробити
таку конференцію і на мій погляд для нас велика честь коли бачимо переповнений
зал конференції. Хочу подякувати ініціатору заходу Михайлу Трайсті, Бухарестському Університету, який став нашим партнером та підтримав цю подію і також суспільному
телебаченню і, не востаннє, Посольству України в Румунії, яке
підтримує та бере участь у наших подіях.
Посол України в Румунії
Олександр Баньков, у
своєму виступі перед присутніми, зазначив: Дуже дякую Союзу українців Румунії а також Бухарестському
університету за запрошення, за організацію такої конференції. Це дійсно
непересічна подія, яка збирає й я сподіваюсь, що далі збиратиме все більше і
більше українців і румунів. Хочеться побажати, щоб назва втілювалася і в тематиці самої конференції, щоб історія,
сучасність і майбутнє українців Румунії воно передавалося так само, як від викладачів
до школярів та студентів, і молоді покоління українців Румунії, щоб вони
продовжували нести цю культуру та мову і збагачували свій дім Румунію,
не забуваючи про свою історичну батьківщину. Посольство не тільки у своєму
офіційному статусі, але мені хочеться щоб і просто в статусі друзів, залишатися
завжди разом із українцями Румунії й я сподіваюся, що ми багато разів
побачимося на різних іноді веселих й приємних, іноді не дуже приємних подіях,
тому що нам є що згадати та відзначати. Я хочу побажати успіху і подякувати за
таку велику присутністю. Всього найкращого у роботі конференції.
Голова Марамороської організації СуР-у Мирослав Петрецький ствердив, що
такого роду події треба продовжувати, оскільки вони дають можливості учасникам знайомитися,
спілкуватися та обмінюватися досвідом. Із привітальним словом до
учасників і гостей конференції звернулася й Октавіа Неделку, директор Департаменту російської та слов’янської філології Бухарестського факультету, яка розповіла зокрема про
український відділ, який започаткував 70 років тому професор Костянтин
Драпака.
Антоанета Олтяну, професор
Бухарестського філологічного факультету та голова Товариства славістів Румунії
відмітила, що вона рада, що Асоціація славістів була запрошена залучатися до
проведення конференції, зокрема тому, що є багато українців Румунії, котрі є членами
цієї організації та що з нетерпінням чекає на появу тому з публікаціями
доповідей, представлених на конференції, оскільки це добра нагода ще раз
просувати наукові думки і таким чином про історію, сучасне та
перспективи українців Румунії, щоб знали й люди інших етносів та інших країн.
На конференції з вітальними словами виступили також продекан Клузького
університету ім Бабеша Бойоя Дорін Йоан Кіра, директор Сату-марського повітового музею Фелічіан
Поп, головний редактор секції Інші меншини суспільного телебачення Борис Велімірович.
Письменник Михайло Гафія Трайста, голова комісії з питань культури СУР-у та заступник голови СуР-у озвучив мету конференції: Тому що кілька років тому, коли ми зустрілися у місті Сігет
і бажали створити комісію, яка б написала Історію українців Румунії і цього на
жаль нам не вдалося, я подумав інакше, а саме організувати конференцію про
українців Румунії, про їх історію, сучасність та перспективи, щоб представлені доповіді
були основою початку нашої праці над Історією українців Румунії.Тому ці доповіді ввійдуть, по-перше, до збірника з тією ж
назвою, а потім з того збірника будемо обирати дані і таким чином через кілька
років можемо скластиІсторію українців Румунії. Ми подумали організувати конференцію по кількох секціях: перша секція більш могутня. Це література, бо
у нас багато письменників та пишаємось плідною літературною діяльністю, потім
фольклор, лінгвістика, українсько-румунські зв’язки та секція історія й історіографія. Учасники
відгукнулися позитивно на наше запрошення, привітали ідею СуР-у організувати
таку конференцію.
Ось, як підсумував роботу конференції Володимир Антофійчук, професор Сучавського університету імені Штефана Великого та Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: Відрадно,
що ця конференція, народження якої заплановано протягом останній двох років, нарешті
відбулася. Кожна тема, яка звучала сьогодні на засіданнях різних секцій є
окремою часточкою тієї великої наукової теми і проблеми, яка стосується історії
українців Румунії. Але саме завдяки цим доповідям, завдяки цим темам, які
звучали на конференції, ми закладаємо велику основу для узагальнення цієї
історії, історії українців Румунії. Дуже важливо, щоби ця розмова мала продовження,
бо ця тема, яка піднімається на цій конференції є можна сказати безмежною. Вона
охоплює різні аспекти життя українців Румунії стосовно звичаїв, побуту,
народного мистецтва, також дуже багато моментів цієї історії, пов’язано з фольклором і літературою, яку творили українці
Румунії, і українською і румунською мовами. Хочу сказати про один момент, який
для мене як літературознавця є дуже промовистим. Скажімо, село Негостина дало більше десяти письменників, які творили українською мовою.
Ставлю перед собою і перед моїми колегами як з Румунії, так з України, такий
цікавий, як на мене проект, під назвою Негостинська ліра. Цей проект мав би представити літературні портрети
кожного із учасників літературного процесу. Думаю, що таких проектів є багато, є
також багато матеріалу для цих проектів. Я щиро дякую організаторам за
те, що така конференція відбувається, а кожному учаснику бажаю, аби вони
продовжували свою працю над темою українців Румунії.
