Кроки на шляху до розширення ЄС
Міністерство закордонних справ Румунії щиро вітає рекомендацію Європейської Комісії Раді ЄС почати переговори про вступ з Україною та Р.Молдова, а також позитивну оцінку вирішального прогресу, досягнутого цими двома країнами на шляху реформ
Corina Cristea, 06.12.2023, 13:10
Україна та Республіка Молдова, які є кандидатами на вступ до ЄС з літа минулого року, отримали рекомендацію Європейської Комісії розпочати переговори про вступ до ЄС у першій половині листопада – довгоочікувана новина для прозахідного керівництва двох колишніх радянських республік, але до інтеграції ще є кроки, які необхідно зробити. Перший з них, пов’язаний з рішенням Європейської Ради, яке має бути прийняте в середині цього місяця. Усі країни повинні погодитися з рекомендацією Єврокомісії, а деякі з них, такі як Угорщина, вже поставили під сумнів мудрість цього кроку. Якщо подолають грудневий бар’єр, у березні 2024 року Єврокомісія представить новий звіт, в якому буде оцінено прогрес, досягнутий Україною та Р. Молдова на шляху до поставлених цілей.
Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори з Україною та Р.Молдова щодо членства в ЄС
Наразі, у випадку України, Комісія рекомендує розпочати переговори, як тільки Київ виконає решту умов щодо боротьби з корупцією та посилення стандартів захисту нацменшин. У випадку Р.Молдови ці умови стосуються боротьби з корупцією та покращення фінансового регулювання. «Україна буде в Європейському Союзі. І ми досягнемо цього, зокрема, шляхом трансформації нашої країни – внутрішньої трансформації, яка, безумовно, в інтересах нашого народу. Для України ЄС – це економічна безпека та соціальна стабільність, а для ЄС Україна – це зміцнення всієї спільноти», – заявив президент Володимир Зеленський. «Рішення Європейської Комісії заохочує і покладає на нас відповідальність продовжувати розпочате: зробити Р.Молдова сильнішою, державою, яка забезпечує мир у себе вдома, робить внесок у регіональну безпеку та дбає про добробут своїх громадян. Попереду ще багато роботи. Шлях, який ми обрали, сповнений викликів. Ми не боїмося роботи і наша мета полягає в тому, щоб Р.Молдова була готова приєднатися до ЄС до 2030 року», – сказала президентка Майя Санду.
Україна та Р. Молдова можуть вступити в Євросоюз у 2030 році
Наскільки реальним є вступ до ЄС до 2030 року? Це залежить від кожної країни, каже колишній міністр закордонних справ Румунії, професор Адріан Чорояну. «Графік вступу є орієнтовним. Звісно, що ніхто нікого не зобов’язує бути на фінальній точці до 2030 року. Але, з іншого боку, тут йдеться і про заохочення. Це не означає, що через два-три роки, чотири роки, п’ять років чи десь так, цей процес неодмінно завершиться. З іншого боку, це спосіб Європейського Союзу тримати ці країни поруч, давати їм мету. Подивіться на те, з якими реальними політичними труднощами, наприклад, стикається Республіка Молдова, де при кожному голосуванні доводиться чекати результату із затриманим подихом, враховуючи політичний ландшафт країни. Подивіться на те, що відбувається в Сербії, подивіться на складність врегулювання цієї суперечки, на травму, яку серби досі відчувають у своїх відносинах з Косово, і так далі. Цим країнам треба дати мету. Початок шляху свідчить радше про наміри та певні взаємні обіцянки. ЄС визнає, що йому потрібні ці країни, але ці країни також повинні усвідомити, що вони мають змінюватися на основі європейських принципів і цінностей. І, звичайно, у кінцевому рахунку ми хочемо бути більше схожими, ніж розрізнятися всередині Європейського Союзу, звісно відмінності зберігаються, але будемо сподіватися, що схожостей буде більше, ніж відмінностей.»
Чи готова Україна виконувати рекомендації Венеційської комісії?
Виконання рекомендацій Венеційської комісії є одним із пунктів порядку денного для України. Чи готова українська влада дотримуватися цих рекомендацій? На це запитання відповідає журналіст Марін Герман, директор чернівецького Інституту політичних досліджень та соціального капіталу в Чернівцях: «На мій погляд, буде низка спроб з боку Києва, особливо щодо рекомендацій стосовно законодавства про національні меншини, не виконувати їх. Ми також маємо заяви на високому рівні щодо цих рекомендацій. Чому? Тому що в українському парламентському середовищі є опір ідеї зміни законодавства у сфері національних меншин, суто розглядаючи це питання через призму війни в Україні, в контексті російської меншини. Це болюча тема, це війна з Росією, широкомасштабне вторгнення Росії, і коли ставиться питання про нацменшини, більшість українців думають про росіян, про русифікацію, про все, що означає війну. І дуже важко відірвати українську політичну еліту від цього бачення.» Україна має також ще здійснити реформи своїх послуг, – каже Марін Герман нагадуючи і про проблеми у боротьбі з корупцією.
Закон про нацменшини у Верховній Раді
Тим часом, як повідомляють українські ЗМІ, під час зустрічі з державним секретарем в європейських справах міністерства Європи та закордонних справ Франції Лоранс Бун у Парижі віцепрем’єрка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила про намір Верховної Ради вже цього тижня ухвалити зміни до закону про нацменшини на виконання вимог Єврокомісії. «Ми в першу чергу комунікували з національними спільнотами, це був майже рік діалогу, і ми розуміли їхні очікування, їхні потреби – і цей закон їх задовольнить. Він враховує також висновки комісії, тобто ми знайшли вирішення найболючіших питань», – зазначила Ольга Стефанішина. Йдеться, передусім, про зміни до законодавства про повноваження органів місцевого самоврядування щодо взаємодій з національними спільнотами, а також про зміни в законодавство стосовно освіти, які «передбачають більш зрозумілий підхід до освітнього процесу в школах, де освіта відбувається мовою національних меншин». За словами віцепрем’єрки, «вирішено все ж таки створити додаткові запобіжники, які унеможливлять просочування російських наративів і пропаганди. Йдеться про певні обмеження щодо державної мови країни-агресора, країни-окупанта».
Румунія готова поділитися своїм досвідом
При цьому Україна може взяти за приклад румунську законодавчу модель у сфері захисту прав національних меншин та освіти рідною мовою. Під час зустрічі у жовтні в Бухаресті з Денисом Шмигалем, прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що Бухарест готовий надати Україні своє законодавство в питанні нацменшин, яке, за його словами, є прикладом передових практик у питанні захисту прав національних меншин. «Ми на урядовому рівні наразі домовилися додатково опрацювати впровадження дзеркальних заходів між національними меншинами в наших країнах», – додав Денис Шмигаль. За його словами, наразі країни обмінюються офіційною статистикою, щоб визначиться з подальшими заходами щодо впровадження дзеркальних підходів.
Що буде з Придністров’ям?
З іншого боку, що буде відбуватися в Придністров’ї, сепаратистському регіоні, над яким Кишинів не має контролю? Чи візьме на себе Кишинів відповідальність за імплементацію європейського доробку на всій території Республіки Молдова? Юліан Гроза, виконавчий директор Інституту європейської політики і реформ у Кишиневі каже: «Так, і у нас є прецедент – Угода про асоціацію з ЄС. Коли вона укладалася, було домовлено, що імплементація цієї угоди буде на всій території країни. Найважливіша частина угоди, торговельна, набула чинності через два роки після тимчасового вступу. Придністровський регіон сьогодні, завдяки доступу до ринку ЄС, набагато міцніше закріпився в європейському просторі. І сьогодні, в умовах війни та потрясінь у регіоні, це є важливим елементом противаги впливу Росії у Придністровському регіоні.»
Пакет розширення 2023 року, представлений Європейською Комісією, містить детальну оцінку поточного стану справ та прогресу, досягнутого не лише Україною та Республікою Молдова, а й іншими претендентами – Албанією, Боснією і Герцеговиною, Косово, Чорногорією, Північною Македонією, Сербією, Туреччиною та Грузією, останній з яких також було надано статус кандидата.
Позиція МЗС Румунії
Міністерство закордонних справ щиро вітає рекомендацію Європейської Комісії Раді ЄС почати переговори про вступ з Україною та Р.Молдова, а також позитивну оцінку вирішального прогресу, досягнутого цими двома країнами на шляху реформ, відповідно до Висновків Європейської Комісії від червня 2022 року. Ці рекомендації є чітким і заслуженим визнанням їхніх значних реформаторських зусиль, незважаючи на особливо складний минулорічний контекст. Про це йдеться у заяві румунського зовнішньополітичного відомства. Міністерство закордонних справ Румунії також привітало рекомендацію Єврокомісії щодо надання Грузії статусу кандидата на вступ до ЄС, з розумінням того, що для цього буде здійснено низку кроків.
МЗС Румунії вважає рекомендації Європейської комісії особливо позитивним сигналом з огляду на дискусії на рівні Ради ЄС, яка прийматиме рішення щодо подальших кроків на шляху вступу партнерів, залучених до процесу розширення і сподівається, що ці рекомендації ляжуть в основу конструктивного і далекоглядного процесу, який дозволить прийняти до кінця цього року рішення про початок переговорів про вступ з Україною і Республікою Молдова, а також про надання статусу кандидата Грузії.
«Як традиційний прихильник політики розширення, Румунія повністю поділяє думку Європейської Комісії про те, що політика розширення є політичним інструментом на користь миру і стабільності на європейському континенті, а вступ до ЄС є геостратегічною інвестицією в об’єднану Європу, засновану на спільних цінностях», – йдеться у заяві. У зв’язку з цим МЗС Румунії підкреслило, що, просуваючи політику розширення, Європейський Союз протягом багатьох років досягав успіху в поширенні європейських цінностей у своїх сусідів, використовуючи підхід, зосереджений на почуттях власної гідності кандидатів і потенційних кандидатів. Водночас зовнішньополітичне відомство Румунії наголосило на тому, що членство в ЄС є стратегічним вибором і що партнери повинні послідовно сприймати та просувати європейські цінності, у тому числі через свою стратегічну орієнтацію та узгодженість зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою Євросоюзу, що є особливо важливим у нинішньому геополітичному контексті.
