Домашня сторінка » Румунія-Україна » Взаємини » Зусилля з інтеграції українських дітей в румунське суспільство

Зусилля з інтеграції українських дітей в румунське суспільство

Василь Каптару, 31.05.2022, 06:54

За офіційними даними, понад 40 тисяч українських дітей-біженців
знайшли прихисток у Румунії, а основними проблемами, з якими вони стикаються є
труднощі інтеграції в румунське суспільство через незнання мови, відсутність чіткої освітньої перспективи, а також психологічні
та емоційні травми від війни. Аби допомогти українським дітям величезні зусилля докладають як
державні установи, так і громадські організації, які розробляють та
впроваджують чимало спеціальних проєктів.

Інклюзія дітей-переселенців

Фонд «Terre des hommes», наприклад, організував у п’ятницю,
20 травня, у Бухаресті захід, присвячений дітям-мігрантам у рамках проекту ICAM (Інклюзія дітей, постраждалих від
міграції). 100 вчителів, які взяли участь у заході, обговорили становище
дітей-мігрантів, особливо українців, які прибувають до Румунії, їхні освітні та
психоемоційні потреби, методи їх інтеграції в румунську систему освіти та
труднощі, які їм доводиться долати.

Основною проблемою, на якій наголосили учасники, є мовний
бар’єр. Державний секретар Міністерства освіти Флорін Ліксандру заявив, що
наразі в Румунії працюють 250 україномовних вчителів, розкиданих по кількох повітах.
У Бухаресті є три навчальні заклади, в яких діти мають можливість продовжити
навчання рідною мовою за українською програмою з українськими вчителями:
Національний коледж «Міхай Вітязул», школа-гімназія «Єнекіце Векереску» та школа-гімназія
«Уругвай». Міносвіти планує організувати інтенсивні курси румунської мови
тривалістю від 4 до 6 тижнів, щоб сприяти інтеграції дітей-біженців в румунську
систему освіти. «Ми також шукаємо рішення щодо найму українських вчителів у
Румунії», – сказав Флорін Ліксандру.

Педагоги, які взяли участь у заході, поділилися досвідом щодо
інтеграції дітей-біженців у школах, де вони працюють. Вони кажуть, що як
вчителі, так і учні румунських шкіл, до яких були зараховані діти-біженці з
України у статусі слухача, відреагували з розумінням та співчуттям. Основна
складність пов’язана з мовним бар’єром, але багато з них користуються додатком
Google Перекладач. А працівники дитячих садочків розповіли, що у спілкуванні з дітьми
дошкільного віку використовують мову ігор, помітивши, що ця категорія дітей
легше адаптується ніж школярі.

Усі присутні високо оцінили важливість цього заходу, який заохочує їхні зусилля щодо інтеграції українських
дітей та дає необхідну підтримку. «Завдяки конференції ми бачимо, що не самотні
на цьому непростому для всіх шляху. Діалог і співпраця конче необхідні для постійної актуалізації та адаптації нашої
роботи до потреб дітей, які постраждали від міграції. У наших школах ми
намагаємося робити все, що в наших силах», – сказала одна з учасниць.

Серед рішень, запропонованих учасниками, було надання підтримки у
вигляді психологічної консультації для
зменшення наслідків травм, ініціювання швидких процедур переходу від статусу слухача
до зарахованого учня, оплата праці українських вчителів, які бажають працювати
в румунській системі освіти. Проєкт ICAM розробив методологію, яка має на меті
зробити європейські школи більш дружнім та інклюзивним середовищем для
дітей-мігрантів, методологію, яку Європейський Союз вважає найкращою практикою
для шкіл.

Проєкт ICAM фінансується програмою Європейського Союзу Erasmus+,
а фонд «Terre des hommes – Румунія» є партнером цього проєкту разом з іншими
асоційованими партнерами з різних європейських країн та провідними експертами у
сфері шкільної інклюзії.

Нове навчально-ігрове приміщення для українських дітей у 6-му секторі Бухареста

Модульний контейнерний будиночок, кілька дітей, батьки,
спеціалісти та перекладачі – усі зібралися на урочистому відкритті нового громадського
центру Happy Bubble» у столичному мікрорайоні Друмул Таберей, який прийматиме дітей-біженців
з України, котрі знайшли прихисток у 6-му секторі Бухареста. Ще з першого дня, 25
травня у новому приміщенні зібралося 15 юних українців. Новий центр призначений
насамперед для них, а також для їхніх батьків, які, таким чином, можуть знайти
вільний час для пошуку роботи в Румунії. Діти малювали, складали пазли або збирали
лего та гралися на свіжому повітрі з аніматорами та волонтерами.

За підтримки
Головного управління соціальної допомоги та захисту дітей 6-го сектора столиці,
фонд «World Vision-Румунія» та місцева філія асоціації «Diaconia» здійснили цей
проєкт насамперед для соціальної та освітньої інтеграції дітей-біженців з
України. Для пані Ганни, мати двох дітей, яка вже знайшла роботу в
Бухаресті, або для пані Наталі, вчительки фізкультури, яка висловила готовність
приєднатися до цього проєкту, нове приміщення – це місце підтримки, близькості
та солідарності. «Happy Bubble» пропонує дітям соціо-освітні заходи, які припускають
догляд, здобуття нових навичок, продовження навчання та шкільну інтеграцію.
Центр здатний обслуговувати до ста дітей.

Читання без кордонів, у школах та садочках міста Брашов

Казка про самотнього цуценя, який знайшов сім’ю, румунською та
українською мовами, якого діти намалювали на газетному папері та наклеїли на
картон, таким, яким вони його собі уявили. У цьому полягає суть семінару
читання та практичної діяльності, започаткованого працівниками брашовської бібліотеки
ім. Джордже Баріціу, особливо для шкіл та дитсадків, до яких були зараховані українські
діти у статусі слухача. Це своєрідний місток між дітьми.

Як передає кореспондент Радіо Румунія такий майстер-клас відбувався
у брашовській школі №19, до якої слухачами були зараховані двоє дітей, сестра
та брат з Києва. «Їм дуже цікаво все, що відбувається, тому що це заняття поза
шкільною програмою, яке їх дуже-дуже захоплює. Книги гарно ілюстровані, у них
прості тексти. Це також книжки лише з зображеннями, без
текстів. Це тихі книги, які долають мовний бар’єр, оскільки діти можуть уявляти
власні історії. Проєкт називається «Читаємо разом без кордонів» і
впроваджується у партнерстві між брашовською бібліотекою та національною
платформою Educab. Організація OvidiuRo подарувала для потреб проєкту 11 книг,
а долучилися до нього по 50 бібліотекарів публічних бібліотек Румунії та Республіки
Молдова», – розповіла Данієла Банаурс, представниця брашовської повітової
бібліотеки ім. Георгія Баріціу.

Антонія, учениця 4-го класу не змогла взяти участь у цьому
заході, оскільки паралельно продовжує навчання українською мовою дистанційно, -
розповіла вчителька румунського класу. Її відсутність, однак, відчувають усі
румунські однокласники, які вже встигли подружитися з нею і знайти спільну
мову. «Я дуже добре ладнаю з Антонією, говорю з нею українською. Я вивчив
українську від свого батька, ще коли був маленьким. З Антонією спілкувався українською
менше, бо більше розмовляю з її братом», – розповів один учень. «А я говорю з
Антонією англійською, тому що вона не знає румунської, а я також не знаю
української. Їй пощастило, що вона також знає англійську, інакше б нам було
важче їй допомагати. Ми їй пояснюємо, що потрібно робити в школі, розмовляємо»,
– сказала інша учениця. «Мені здається, що я дуже добре ладнаю з Антонією, тому
що я зазвичай намагаюся змусити її
усміхатися, щоб почувати себе краще, тому що мій тато каже мені, що сміх лікує
все», – сказала третя школярка. «А я хочу допомогти їй та хотів би допомогти
всім дітям з України, таким як Антонія, які потерпають від війни. Я хочу
допомогти їм подолати цей важкий період», – додав інший однокласник Антонії.

Учителька, своєю чергою сказала, що доклала усіх зусиль, щоб
інтегрувати маленьку дівчинку. «Вона прийшла до нас ще до Великодня. У неї є ще
один брат у шостому класі і для нас це зовсім новий досвід. Я маю говорити
англійською як можна більше, тому що дівчина не знає ні слова румунської, але
можу сказати, що вона дуже швидко адаптувалася завдяки дітям, які прийняли її з
розпростертими обіймами. Будемо сподіватися, що вона навчилася знову усміхатися»,
– додала вчителька Ралука Войкулеску.

«На початку було непросто, у тому сенсі, що ми були відкриті до
цієї ідеї з тих пір, як було наголошено, що цих дітей потрібно інтегрувати в
наші школи, але ми трохи боялися, тому що не було дуже чіткої процедури – як зараховувати
дітей, в якому статусі. Ну, ми розуміли, що вони будуть слухачами, але не знали
як довго, коли будемо офіційно зараховувати до школи. Дітям доводиться на ходу вивчати
румунську, що зовсім нелегко. Тут нам пощастило, що батько цих двох дітей володіє
румунською, але він не навчив своїх дітей говорити румунською мовою. А тепер
він має довести їх до такого рівня, щоб вони могли зрозуміти, про що йдеться на
уроці. Їх дуже добре прийняли вчителі, не кажу вже про учнів, які весь час намагаються
краще познайомитися з ними», – розповіла й директор школи-гімназії № 19 Адріана
Штюке-Лефченку.

Впровадження проєкту «Читаємо разом без кордонів» буде продовжено
й в інших навчальних закладах Брашова.

Читання книг українською мовою у Тімішоарі

А діти-біженці з України, які знайшли
прихисток у місті Тімішоара, на заході Румунії, можуть провести годину у світі
оповідань, прочитаних рідною мовою в книгарні «Дві сови». Спільно з партнерами
з м.Клуж-Напоки у Тімішоарі облаштували «Міні-бібліотеку Україна», де діти можуть
читати книжки або позичити їх. Читальні заходи відбуватимуться двічі на місяць,
розповіла одна із засновниць книгарні Ралука Сележан. Культурна асоціація «Cărţile
pe Faţă» також приймає
книги українською мовою, щоб покращити пропозицію від міні-бібліотеки Україна.