ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Зміни усередині НАТО на тлі російсько-української війни

НАТО очікує, що на саміті у Вільнюсі наступного місяця союзники викладуть бачення майбутнього України - сильної, незалежної і демократичної країни, члена євроатлантичної сім'ї ...

Зміни усередині НАТО на тлі російсько-української війни
Зміни усередині НАТО на тлі російсько-української війни

, 28.06.2023, 05:40

НАТО очікує, що на саміті у Вільнюсі
наступного місяця союзники викладуть бачення майбутнього України – сильної,
незалежної і демократичної країни, члена євроатлантичної сім’ї, – заявив
заступник генерального секретаря Мірча Джоане. Він також повідомив, що триває
робота над створенням Ради Україна-НАТО, де Україна буде рівноправним партнером
союзників і зможе спільно вирішувати питання безпеки, що становлять спільний
інтерес. Мірча Джоане підкреслив, що коли ця війна закінчиться, НАТО вже
повинна буде мати структуру для забезпечення майбутньої безпеки України, Грузії та
Республіки Молдова, щоб гарантувати, що історія не повториться.




Північноатлантичний альянс продовжить
підтримувати Україну, заявив нещодавно у місті Клуж-Напока заступник
Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане. Він вважає, що Україна врешті-решт
досягне тих військово-політичних цілей, які вона поставила перед собою на
початку цього контрнаступу. Мірча Джоане: «Очевидно, що Україна в цьому
наступі, який вона готує і розпочала, має певні напрямки, де вона досягла успіху.
Що правда й опір, і спосіб організації російської оборони є дуже інтенсивними і
це призводить до жорстоких боїв на широкому спектрі українського фронту. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну, тому що це важливо для них і ми
переконані, що Україна матиме успіх в досягненні військових і політичних
цілей, які вона поставила перед собою, готуючи цей контрнаступ.»




Саміт НАТО у Вільнюсі наступного місяця
змінить архітектуру безпеки в цьому регіоні Європи. Це принесе більше безпеки
для Румунії, а також більше можливостей для румунської оборонної промисловості,
сказав також Мірча Джоане. «Румунія ніколи в своїй історії не мала кращої
гарантії національної безпеки, ніж зараз і це хороша новина для нас, тому що маючи
безпеку, можна розвивати економіку, можна мати більш амбітні особисті або
національні плани. Ми також надзвичайно зацікавлені в тому, щоб у сфері
інновацій, нових технологій всі країни-члени Альянсу, в тому числі країни на
сході НАТО, зокрема і Румунія, більш інтенсивно співпрацювали з передовими військовими і технологічними компаніями на Заході. Саме
тому я переконаний, що в цій необхідності допомогти Україні в довгостроковій
перспективі, трансформувати наші власні військові системи і системи
національної безпеки, ми могли б побачити справжній ренесанс національних
оборонних галузей, в тому числі і в Румунії.»


«Президент Путін припустився кількох
великих помилок, стратегічних помилок, коли вдерся в Україну. Першою була
тотальна недооцінка української армії. Він думав, що буде контролювати Україну
впродовж тижнів та захопить Київ за кілька днів. Він також дуже недооцінив
союзників по НАТО та наших партнерів, їхню рішучість підтримувати Україну», – сказав генеральний
секретар НАТО Єнс Столтенберг. За його словами «якщо президент Путін переможе -
це буде трагедія для України, і дуже небезпечно для нас. Оскільки урок, який з
цього винесе він та всі інші лідери, включно в Пекіні, полягатиме в тому, що за допомогою
грубої військової сили можна досягти своїх цілей. І це зробить набагато
вразливішим НАТО, США та Європу загалом», – резюмував Столтенберг. «Ми не
знаємо, як закінчиться ця війна, але ми знаємо, що коли вона закінчиться,
надзвичайно важливо, щоб ми змогли запобігти повторенню історії», – додав генсек
НАТО.




Паралельно з підтримкою України НАТО
готується до фундаментальних змін. Альянс не потребував розробки масштабних
оборонних планів протягом десятиліть, оскільки пострадянська Росія більше не
сприймалася як екзистенційна загроза, але зараз НАТО готується зробити великий
крок вперед на своєму наступному саміті. В аналізі Reuters йдеться про те, що у
Вільнюсі лідери НАТО, як очікується, затвердять секретні військові плани, в
яких вперше з часів холодної війни буде детально описано, як альянс реагуватиме
на російську атаку. Аналіз починається із заяви високопоставленого військового
чиновника НАТО Роба Бауера, який сказав, що «фундаментальна різниця між
кризовим менеджментом і колективною обороною полягає в наступному: не ми, а
супротивник встановлює розклад подій. Ми повинні бути готові до того, що
конфлікт може спалахнути в будь-який момент».

Виконавчий директор румунського Центру
«Нова стратегія» Джордже Скутару пояснює: «Є різні гіпотези розвитку цього
конфлікту в Україні. Й одна з гіпотез, яку треба брати до уваги, яку не можна
ігнорувати – це ескалація, яка врешті-решт призведе до прямої конфронтації між
НАТО і Російською Федерацією, спричиненої агресивною поведінкою росіян. Військові
повинні розглядати такий сценарій, так само як і політики повинні вислухати і затвердити,
скажімо так, таку робочу гіпотезу, викладену на стіл військовими. Тож, зрештою,
цілком природно, що це має відбуватися в нинішніх умовах, адже, як ми бачимо,
війна триватиме, агресія Росії не зменшується, а навпаки, зростає. Путін і
російське політичне та військове керівництво не демонструють жодних ознак
бажання досягти мирного врегулювання. І все йде до війни на виснаження, яка
триватиме і, яка також може призвести до небажаного розвитку подій, до раптової
ескалації ситуації. Це залежить від того, як Росія продовжуватиме діяти і саме
тому ми повинні бути готовими.»




Чорне море
виявилося дуже вразливим чи навіть найбільш вразливим регіоном, – каже Джордже
Скутару, тому що в цьому регіоні ми бачимо заморожені конфлікти в Європі, ми побачили
різні військові дії, починаючи з Грузії, продовжуючи анексією Криму, а тепер -
повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Ми повинні бути готові розглядати
всі варіанти. «Світ повинен розуміти, що НАТО має здатність відповісти на
будь-який виклик і НАТО – це ми, сила НАТО – це сукупність можливостей, які
надають всі члени НАТО», – додав директор Центру «Нова
стратегія» Джордже Скутару.




І військово-політичний
аналітик Клаудіу Деджерату торкнувся рішень, які будуть розглянуті у Вільнюсі,
а також зміни у реагуванні на кризи. «Перспектива дійсно фундаментально
змінилася, тому що оборонний план, як це робилося в НАТО до 1989 року і як це
буде робитися зараз, враховує профіль загрози супротивника. Останні 30 років ми
говоримо про плани НАТО на випадок кризових ситуацій, на випадок ведення
бойових дій на відстані, на випадок втручання за межами нашої зони дії статті
5. Ми плануємо наші операції відповідно до ситуації, а не від супротивника. На
даний момент головним супротивником є Російська Федерація, і НАТО розробила, на
основі минулорічних рішень Мадридського саміту, концепцію оборони і стримування
для всього євроатлантичного регіону. Отже, ми говоримо про оборонний план,
подібний до того, що ми не мали з 1989 року і який відрізняється від того, що
було до 1989 року, для всього європейського стратегічного простору дій. Щоб
було зрозуміло, ми говоримо про Атлантичний регіон аж до східного флангу,
Польщі, Румунії, і з півночі, від Норвегії до південного флангу,
Середземноморського регіону. Вперше ми також матимемо національні оборонні
плани, які повинні відповідати цій великій концепції стримування й оборони
європейського стратегічного регіону. Вони інтегровані на рівні НАТО і, більше
того, мають бути інтегровані з новою моделлю сил НАТО, яка складається з трьох
категорій сил, трьох контингентів, і яка має сягнути десь 800 тисяч.
військовослужбовців НАТО, з різними званнями і різним ступенем готовності до
реагування. НАТО повинна бути здатна використовувати цю концепцію для того, щоб
мати можливість втручатися паралельно за кількох умов, в кількох ситуаціях і за
кількох можливих варіантів розвитку подій в усьому європейському стратегічному
регіоні.»


На цей раз не йдеться лише про план дій на
випадок надзвичайних ситуацій для Польщі, як ми обговорювали раніше, або план
дій на випадок надзвичайних ситуацій для Туреччини чи Румунії, – каже Клаудіу
Деджерату, – тепер Російська Федерація повинна
знати, що НАТО зможе втрутитися в різні регіони з однаковими силами і з
однаковою силою впливу і здатністю негайно розпочати бойові дії там, де це
необхідно.

Україна на порядку денному нового керівництва ЄС
Взаємини Середа, 18 Грудня 2024

Україна на порядку денному нового керівництва ЄС

У понеділок, 16 грудня 2024 року, міністерка закордонних справ Румунії Лумініца...

Україна на порядку денному нового керівництва ЄС
Війна в Україні, далекобійний етап
Взаємини Середа, 11 Грудня 2024

Війна в Україні, далекобійний етап

На 1000-й день війни Україна завдала удару по військовій цілі на території Росії...

Війна в Україні, далекобійний етап
Стійкість Європи перед російськими загрозами
Взаємини Середа, 04 Грудня 2024

Стійкість Європи перед російськими загрозами

Європа вступила в третю зиму війни, першого конфлікту цього століття на старому...

Стійкість Європи перед російськими загрозами
Румунська прем’єра української вистави «Блокпост»
Взаємини Середа, 27 Листопада 2024

Румунська прем’єра української вистави «Блокпост»

6 листопада у Німецькому державному театрі міста Тімішоара, глядачі побачили...

Румунська прем’єра української вистави «Блокпост»
Взаємини Середа, 20 Листопада 2024

1000 днів війни в Україні

Представники багатьох країн світу, в тому числі Румунії, політики та дипломати...

1000 днів війни в Україні
Взаємини Середа, 13 Листопада 2024

Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки

Перші військові підрозділи КНДР вже потрапили під обстріл у Курську, –...

Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки
Взаємини Середа, 06 Листопада 2024

Україна на порозі третьої воєнної зими

Росія продовжує систематично та цілеспрямовано бомбардувати цивільну...

Україна на порозі третьої воєнної зими
Взаємини Середа, 30 Жовтня 2024

Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

24 – 25 жовтня в Бухаресті відбувся 13-й Aspen – GMF Bucharest Forum, захід, організований...

Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company