Більше половини румунів вважають, що Україна переможе у війні з Росією

Румуни, переважною більшістю, стали на бік України в конфлікті з Росією. Згідно з опитуванням INSCOP, понад 70% вважають Росію винною у розв'язанні війни, а 87% вважають, що російські лідери мають бути засуджені за воєнні злочини, скоєні в Україні.

Василь Каптару, 02.08.2022, 05:01

Румуни, переважною
більшістю, стали на бік України в конфлікті з Росією. Згідно з опитуванням
INSCOP, понад 70% вважають Росію винною у розв’язанні війни, а 87% вважають, що
російські лідери мають бути засуджені за воєнні злочини, скоєні в Україні. На
запитання, хто, на їхню думку, виграє війну в сусідній країні, 50,3%
респондентів відповіли, що Україна, 26,1% – що Росія та 23,5% не змогли або не
схотіли дати відповідь. Водночас румуни продовжують бути палкими прихильниками
членства своєї країни в Європейському Союзі та НАТО, понад 80% опитаних
виступили проти виходу з цих двох організацій, а 65% – висловили схвальну думку
про те, що НАТО і США дислокують більше військ в Румунії. Опитування було
проведене на замовлення асоціації New Strategy Center.

Результати цього опитування
в інтерв’ю Румунському радіо прокоментував університетський викладач Йон Богдан
Лефтер, який сказав, що отримані відсотки не є несподіванкою. «Це дуже
прозахідне, пронатівське опитування, що демонструє солідарність з лінією, якої
дотримуються партнери Європейського Союзу в цей період і, безумовно, весь
євроатлантичний регіон. У той же час я б назвав результати опитування дуже
оптимістичними. Крім усього іншого, вони дають нам відсотки… Тож трохи більше
50%, точніше 50,3% опитаних вважають, що Україна переможе у цій війні. Звісно, при
серйозному, об’єктивному, спокійному аналізі, ми побачимо, що йдеться про більш
тривалий часовий горизонт, тому що є оцінки багатьох спеціалістів, фахівців з
військових стратегій, згідно з якими Росія здатна продовжити воєнні дії ще багато
місяців, можливо, до осені, можливо, до зими, хтозна скільки. Про це свідчить нинішній
безперервний наступ російських військ, її величезні демографічні ресурси, попри
значні труднощі з поповненням особового складу. Але так чи інакше, люди
вважають, що Україна переможе, навіть якщо ця перемога буде не обов’язково
тріумфальною.»

Опитування свідчить, що
більше половини населення Румунії, якщо не вірить, то хоча б сподівається на
перемогу України над Росією, – наголошує Йон Богдан Лефтер. «Опитування вказує на
незначну більшість румунського населення, яке сподівається на це і, у всякому
разі, близько трьох чвертей населення не вірить, що Росія використовуватиме
ядерну зброю, навіть і тактичну. Загалом додам, що це опитування не є
несподіванкою. Звісно, ​​ці тенденції можуть бути підсилені ситуацією,
кон’юнктурою. Враховуючи те, до яких жахіть вдається Росія в Україні, здоровий
глузд спонукає до такої позиції кожну нормальну людину. Ми знаходимося в
безпосередній близькості від театру воєнних дій і маємо історичні підстави для
побоювань щодо політичної та військової поведінки Росії. Тому, за таких
обставин антиросійські та прозахідні настрої населення Румунії закономірно посилюються,
але я хотів би наголосити, що усі ці результати опитування, загалом,
передбачувані, тому що практично весь блок країн Центральної Європи, колишні
комуністичні держави, об’єдналися у те, що приблизно десять років тому називали
«новою Європою». Країни центральної та східної частини Європи набагато більш
проамериканські, ніж західна частина Європи. Якщо згадати роки президентства
Джорджа Буша, період, коли Дональд Рамсфелд був міністром оборони і поставало
питання хто в Європі підтримує військові операції США в Афганістані та Іраку,
то підтримка була більша тут, у нас. Тобто чим ближче до Росії, тим більшою
була проамериканська позиція. Отже, Румунія завжди була в топі, якщо можна так
сказати, підтримки західного блоку, який, незважаючи на критику та інші аспекти
є тим геополітичним блоком, який пропагує найбільш розумні етичні цінності, які
поділяє більша частина сучасного світу. Це не тільки євро-американський простір,
а й інші частини світу: Австралія, Японія, частина Південної Америки.»

З огляду на те, що
Туреччина намагається бути посередником у мирних переговорах РФ та України, а
також намагається відігравати ключову роль у питанні забезпечення коридору для відновлення
експорту українського зерна по морю, ми попросили Йона Богдана Лефтера
прокоментувати позицію Анкари, в тому числі крізь призму нещодавньої зустрічі міністрів
закордонних справ Румунії Богдана Ауреску і Туреччини Мевлюта Чавушоглу. «Як відомо, в останні роки Туреччина веде свою
гру, особливо в останні 10-20 років, відколи до влади прийшов колишній
прем’єр-міністр, нині президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Він починав як
політик з досить демократичним профілем, поступово став більш автократичним,
більш націоналістичним, більш ностальгічним за старими імперськими методами впливу
Туреччини. Туреччина грає свою роль, але цілком очевидно, що навіть і для до
певної міри союзника Володимира Путіна Ердогана те, що Росія робить зараз, є
невиправданим, не лише з військової точки зору, а й з погляду моральної, людської
поведінки в 21 столітті, після всього прогресу цивілізації, еволюції норм
міжнародного право, спільних цінностей планети, створення численних міжнародних
організацій тощо. Тож Ердоган не може йти надто далеко у заграваннях з Росією,
навіть якщо не визнає цього. Потрібна рівновага, потрібне партнерство. Туреччина
все ще є членом НАТО і має вести діалог зі своїми чорноморськими партнерами, серед
яких Росія, безумовно, є найбільшим, найсильнішим партнером у Чорному морі. Але
Росія тепер пофарбована в етично відразливий колір. Україна обороняється.
Головними чорноморськими державами залишаються Туреччина та Румунія. Між нами є
ще Болгарія, а по той бік моря – Грузія. Чорне море не велике, але воно дуже важливе,
і як кажуть всі фахівці, його геостратегічне значення лише зростатиме в
найближчі роки. Тобто у найближчі десятиліття наше маленьке Чорне море може
стати надзвичайно важливим.»

Нагадаємо, що наприкінці
травня міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску провів двосторонню
зустріч з міністром закордонних справ Туреччини Мевлутом Чавушоглу, на полях
Тристоронньої зустрічі Румунія-Польща-Туреччина, яка пройшла у Стамбулі. Як
повідомила прес-служба МЗС Румунії глави румунської і турецької дипломатій, між
іншим, обговорили безпекову ситуацію, спричинену незаконною війною Росії проти
України.

На тлі багатовимірних
наслідків російської військової агресії міністри порушили й питання погодження
дій у сфері енергетичної безпеки двох країн, з наголосом на необхідності
зменшення залежності від російського газу. Були розглянуті конкретні аспекти
співробітництва в цій сфері, включаючи транзит природного газу через Туреччину
та диверсифікацію маршрутів і джерел постачання.

Богдан Ауреску також
наголосив на необхідності шляхом спільних дій знайти рішення щодо створення
коридору, в тому числі по Чорному морю,
для полегшення транспортування українського зерна, а також для забезпечення
захисту від дрейфуючих мін. Він також поінформував про зусилля Румунії щодо
підтримки цього процесу. У свою чергу міністр закордонних справ Туреччини
поінформував про різні кроки, здійснені Анкарою з цією ж метою.