Європейська підтримка мирних зусиль України
В.о. президента: Румунія продовжуватиме підтримувати Україну в її зусиллях щодо забезпечення тривалого і справедливого миру.
Василь Каптару, 19.03.2025, 10:57
Румунія поруч з Україною
Румунія продовжуватиме підтримувати Україну в її зусиллях щодо забезпечення тривалого і справедливого миру, – заявив у суботу,15 березня, виконувач обов’язків президента Іліє Боложан. У повідомленні, розміщеному на офіційній сторінці в мережі Х, після участі в режимі відеоконференції у зустрічі, ініційованій прем’єр-міністром Великобританії Кіром Стармером, Іліє Боложан підкреслив відданість Румунії подальшій підтримці України та зусиллям, спрямованим на забезпечення тривалого і справедливого миру. «Безумовне припинення вогню є першим кроком на шляху до цієї мети і Росія повинна погодитися на це.» В.о. Президента Румунії також закликав до координації дій між державами, які беруть участь у відповідних переговорах, європейськими країнами, а також Канадою, Австралією та Новою Зеландією.
У зустріч взяли участь в режимі відеоконференції глави держав та урядів близько 25 країн-союзників України, зокрема кількох країн-членів ЄС, таких як Франція, Німеччина, Румунія, а також Туреччина, Канада, Австралія та Нова Зеландія. Її організатор, прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер наголосив, що президент Росії Володимир Путін рано чи пізно повинен буде сісти за стіл переговорів і, що якщо Росія дійсно хоче миру, вона повинна припинити свої варварські удари по Україні та прийняти 30-денне перемир’я. Ці переговори стали продовженням лондонського саміту, проведеного приблизно три тижні тому, наприкінці якого було оголошено про створення «коаліції охочих» підтримати Київ.
Кір Стармер: «Настав час замовкнути гарматам, раз і назавжди припинити варварські напади на Україну і досягти перемир’я», – заявив прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер, додавши, що Росія повинна продемонструвати, що вона серйозно налаштована на мир.
А щоб змусити Москву сісти за стіл переговорів лідери країн-учасниць, які взяли участь у переговорах погодили низку рішень, – каже Кір Стармер: «Ми домовилися, що продовжимо нашу військову підтримку України і, що не відмовимося від санкцій щодо російської економіки, щоб послабити військову машину Володимира Путіна.» Глава уряду в Лондоні додав, що плани щодо України в разі припинення вогню повинні включати співпрацю зі Сполученими Штатами.
Європейська військова допомога Україні
У вівторок, 17 березня, у Брюсселі відбулася зустріч міністрів закордонних справ, однією з центральних тем якої була агресія Росії проти України. Учасники Ради міністрів ЄС із закордонних справ привітали результати переговорів у Джидді між українською та американською делегаціями. У зв’язку з цим висока представниця ЄС із зовнішніх відносин та політики безпеки Кая Каллас наголосила, що зараз «м’яч на стороні Росії», хоча сама РФ демонструє, що насправді не прагне миру та лише висуває нові умови. «Ми бачимо зараз, що Росія насправді не хоче миру. Також зрозуміло, що Росії насправді не можна довіряти. Вони скористаються цією нагодою, щоб висувати різні вимоги, які ми вже бачили раніше, – вони вимагають виконання головних цілей, які ставили перед собою», – сказала Кая Каллас.
На пресконференції за підсумками Ради міністрів закордонних справ країн ЄС висока представниця зовнішньополітичного відомства ЄС додала, що в Євросоюзі є широка політична підтримка оборонної ініціативи для України, яка передбачає додаткову військову допомогу на €40 млрд, але країни ЄС мають прискорити її реалізацію, щоб Україна могла захистити себе від агресії РФ.
Румунію в Брюсселі представив міністр закордонних справ Еміль Гурезяну.
Глава румунського зовнішньополітичного відомства висловив рішучу підтримку встановленню справедливого і тривалого миру, підкріпленого міцними і надійними гарантіями безпеки, а також продовженню надання європейської допомоги Україні. Водночас, він наголосив на важливості притягнення Росії до відповідальності за її агресію проти України та завдану нею шкоду, а також наполягав на продовженні процесу європейської інтеграції України та Республіки Молдова. Глава МЗС висловив підтримку ініціативі Високої представниці Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас щодо посилення та прискорення європейської військової підтримки України.
Говорячи про відносини між ЄС та США, міністр Еміль Гурезяну підкреслив унікальний характер трансатлантичного партнерства та важливість забезпечення його довгострокової життєздатності. Він вказав на необхідність продовження діалогу ЄС з адміністрацією у Вашингтоні в скоординованій формі з метою кращого висвітлення спільних інтересів та збереження трансатлантичних відносин. Щодо України, він підкреслив важливість участі України, а також ЄС, у майбутніх мирних переговорах.
Мир в Україні, але не будь-якою ціною
Раніше, командувачі армій з-понад 30 країн світу взяли участь у переговорах у Парижі щодо створення міжнародних сил стримування можливої російської агресії після припинення бойових дій в Україні. Румунію на зустрічі в столиці Франції представив начальник Генерального штабу ЗСР, генерал Георгіце Влад. Зустріч відбулася за ініціативи президента Франції Еммануеля Макрона, який запропонував військовим лідерам розробити план з надійними гарантіями безпеки для України в разі укладення мирної угоди з Росією. Шлях до миру не може бути знайдений шляхом здачі України або її капітуляції, війна не може бути завершена за будь-яку ціну і за жодних обставин під російською диктовку, неодноразово заявляв французький президент. Еммануель Макрон: «Сьогодні ми більше не можемо вірити Росії на слово. Україна має право на мир і безпеку для себе, і це також в наших інтересах і в інтересах безпеки європейського континенту. Необхідно підготувати мир, який гарантуватиме, що Росія не вторгнеться знову в Україну.»
Серед пропозицій, висунутих європейськими чиновниками щодо нового плану, – створення за межами України «гарантійних» сил у складі близько 30 000 військових ВПС для відкриття повітряного простору України для комерційних польотів, а також ВМС, які братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря та забезпеченні безпеки судноплавства у міжнародних водах.
Міжнародні миротворчі війська в Україні
В інтерв’ю нашій радіостанції румунський експерт з міжнародного права, професор політології і журналіст Штефан Чокінару наголосив на важливості цієї зустрічі. «Те, що сталося в Парижі, є дуже важливою подією. Такого не було з часів закінчення Другої світової війни. Головнокомандувачі армій понад 30 країн вільного світу, щоправда, без США, Японії та Південної Кореї, зустрілися, щоб розробити, як вони висловилися, план надійних гарантій безпеки для України і створення міжнародних сил для стримування можливої майбутньої російської агресії, після досягнення перемир’я, якщо Росія захоче перемир’я. Я вважаю важливим те, що учасники погодилися з тим, що ці гарантії безпеки не повинні бути відокремлені від НАТО та можливостей цієї організації, на тлі, як ми всі бачимо, зближення між Вашингтоном і Москвою.»
За попередньою інформацією мова йде про 30-тисячну “миротворчу” чи “гарантійну” місію, розміщену далеко від лінії фронту, можливо навіть за межами кордону України. Штефан Чокінару: «Ці сили будуть розгорнуті десь далеко від лінії фронту, в ключових місцях української інфраструктури, таких як, наприклад, атомні електростанції та будуть забезпечені західними повітряними і морськими силами. Російсько-українська лінія зіткнення не отримає таких військ, таких «гарантійних» сил, за нею здійснюватиметься дистанційний моніторинг, переважно технологічний, за допомогою дронів, літаків спостереження, супутників та інших засобів. Так от, цей план, викладений у Парижі, передбачає, що військово-повітряні сили НАТО, в тому числі і Сполучених Штатів, будуть розташовані за межами України, ймовірно, в Польщі або Румунії, де є необхідні для цього можливості. І ці військово-повітряні сили НАТО діятимуть як стримуючий фактор для попередження порушень угоди і для того, щоб, дуже обережно, знову відкрити повітряний простір України для комерційних польотів. Для нас, зокрема, для румунів, також важливо, що план передбачає залучення військово-морських сил Альянсу до очищення чорноморських вод від мін і до патрулювання з метою забезпечення безпеки судноплавства у міжнародних водах.»
Штефан Чокінару каже, що Європа має ресурси і бажання реалізувати цей план, але додає, що це неможливо зробити без згоди Росії. Він говорить, що цю згоду можуть отримати лише Сполучені Штати, єдина країна, з якою Москва готова говорити на рівних. Отже, без Америки це неможливо зробити. «Якщо Трамп отримає згоду свого приятеля в Кремлі, тоді, так Європа може і впровадить ці заходи, інакше – ні, тому що росіяни не рахуються з Європою», – стверджує румунський експерт.
Штефан Чокінару зазначає, що для цього, на додаток до існуючих військових можливостей необхідно дуже швидко створити низку координаційних і командних структур, адже мова йде про військові сили щонайменше 25 європейських країн, в тому числі британські, норвезькі і турецькі війська. «Мені здається особливо важливою необхідність подолання певної ворожнечі, часом історичної, щоб зблизитися з європейцями за межами Європейського Союзу, такими як Великобританія, Норвегія і навіть Туреччина. Їхня безпека залежить, зрештою, від безпеки Європи, так само, як, треба сказати, вона залежить і від безпеки України. Тому що, нехай усім буде зрозуміло, без України Росія більше не буде загрозою для Європи, як це було протягом останніх двох століть. Можливо, саме тому необхідно створювати, як би це сказати, європейську культуру оборони і, чому б не за скандинавською моделлю, яка виробила потужний опір на рівні суспільства, залучаючи все населення до оборони території. Ми, румуни, знайомі з цією історією.»
Баланс між економічним розвитком і обороною
У наступному бюджеті ЄС держави-члени мають знайти правильний баланс між новими цілями конкурентоспроможності та оборони, зберігаючи при цьому важливість згуртованості та аграрної політики, написав у мережі X в.о. президента Румунії Іліє Боложан. Напередодні засідання Європейської Ради 20-21 березня, глава румунської держави також обговорив по телефону з Президентом Європейської Ради Антоніу Коштою пріоритети Румунії щодо подальшої підтримки України з боку Європейського Союзу.
