ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

200 років з дня народження П.О. Куліша відсвяткували у Клужі

16 листопада Клузька повітова організація Союзу українців Румунії провела захід присвячений видатній українській постаті 19-го століття та культурно-освітньому діячеві,одному із найосвіченіших українців свого часу, мислителю-енциклопедисту...

200 років з дня народження П.О. Куліша відсвяткували у Клужі
200 років з дня народження П.О. Куліша відсвяткували у Клужі

, 26.11.2019, 02:38

16 листопада Клузька повітова організація Союзу українців
Румунії провела захід присвячений видатній українській постаті 19-го століття
та культурно-освітньому діячеві,одному із найосвіченіших українців свого часу,
мислителю-енциклопедисту і багатогранному творцю, «першорядній звізді»-
Пантелеймону Олександровичу Кулішу(1819-1897).Він проявив себе як талановитий письменник,
поет, драматург,маляр і графік, мовознавець і історик, фольклорист і етнограф,видавець і перекладач, журналіст і критик. Один з головних організаторів зустрічі, а також голова
повітової організації,пан І.Гербіль
зазначив: «Так як ми працюємо в
університеті, то звичайно ж в першу чергу святкуємо тут особистостей важливих
для розвитку української мови і літератури. … П.О.Куліш відноситься до таких,
бо ж він в першу чергу для нас є творцем першої граматики української мови та
її орфографії, які залишаються основою і сучасної літературної мови.»




Привітальне слово було надано і заміснику декана панові
Д.-І. Кіра, який запевнив присутніх у своїй незмінній прихильності до подій
такого формату на українському відділі факультету іноземних мов. Він також
підкреслив важливість рідної мови «яка є, без сумніву, дуже
важливою у побудові національної ідентичності», а, як тепер відомо, саме
боротьба за «націєтворення – центральна у Кулішевій діяльності». Перша доповідь на румунській мові на тему: «Пантелеймон
Куліш-полівалентна особистість української літератури і культури» було
зачитано третьокурсницею Денісою-Марою Рус. В ній дівчина зосередила нашу увагу
на життєвому шляху Куліша, сповненого частих подорожей і зустрічей з цікавими людьми,
відповідальних посад і далекого заслання, довгих годин роботи і визначних
досягнень, які викликали то захоплення то критику і несприйняття.




Студентка першого курсу Оксана-Мірабела Шмуляк у роботі «Літературна
спадщина Пантелеймона Куліша» розглянула творчий доробок цього митця, що «устиг проявити себе мало не в усіх сферах письменницької та
гуманітарно-наукової діяльності». Його оригінальна філософська система,
погляди на історію і інше тепер викликають зацікавлення і напевне знаходять
більше прихильників, ніж коли не-будь раніше.
Дослідники з вивчення процесу українського культуротворення вважають, що
в «десятках випадків нашого культурного,
літературного, наукового життя біля імені Пантелеймона Куліша маємо поставити
епітет – п е р ш и й .» Наприклад, він є першим, хто почав писати
українською народною мовою наукові праці та поставив на наукову основу вивчення
українського фольклору та етнографії. Він заснував власну першу українську
приватну друкарню XIX ст. і почав видавати книжки з найкращими творами
українських письменників.. Куліш став батьком першого історичного роману
українською мовою «Чорна рада» (1859), автором перших перекладів українською
мовою з Біблії та визнаних класиків світової літератури тощо. Красу і глибину
ліричного таланту Куліша продемонструвала група молоді та студентів, які
поетично зачитали декілька уривків з його віршованих творів.




Документальна стрічка про Пантелеймона Куліша у двох
частинах розкрила присутнім в першу чергу не простий характер цієї обдарованої особистості
через його взаємини з друзями, колегами і однодумцями, через відносини з
люблячою дружиною та через романтичні захоплення іншими жінками. В товаристві
його звали «гарячий» Куліш за гостре слово, не любили за горду і гоноровиту
натуру, прояви непомірно роздутого честолюбства та за відмову визнання своїх
хибних вчинків. Його шлях, як творця і як людини, дослідники справедливо
називають суперечливим і неоднозначним. Йому не раз докоряли за ідеалізм, за релігійність,
за нерозуміння історичного прогресу, за ідеалізацію всього «хуторського» та т.п.
Куліш протягом свого довгого життя
переходив найрізноманітніші зміни, топтав найрізноманітніші сліди, виступав у
найрізноманітніших ролях і полишив по собі багату літературну спадщину, в якій
обік цінного, було багато схибленого, багато суперечностей.. – так
відгукнувся про нього І.Франко.




Та не дивлячись на суперечності, поєднання для нас
несумісних поглядів (наприклад, український патріотизм і симпатії до царизму та
її представників) Куліш був і дуже послідовним у своїх прагненнях і цілях.Такою
провідною у всій його діяльності була ідея «…повноправного
й повноцінного відродження українського народу, передусім його національної
культури – мови, літератури, преси, гуманітарних наук, Церкви, і на цій основі
– відродження української державності. При цьому Кулішева діяльність була
україноцентричною і загальнолюдською – тою мірою, якою загальнолюдські цінності
передбачають право нації на створення національної держави, захист національної
мови та культури.»- йшлося у доповіді доктора-лектора, пані М.Гербіль на
тему: «Роль П.Куліша в пробудженні національної свідомості українського
народу».Сучасники Куліша чи не найбільше докоряли йому за проросійський дух,
зневіру у можливість отримання незалежності українським народом. Та при більш
уважному вивчені його спадку стає
зрозумілим, що Куліш «передбачав таку перспективу»,
тільки не в той час, а десь у майбутньому.
У листі до Івана Пулюя від 10 лютого 1880 р. Куліш «наділений історичним терпінням, …писав … що Україна дочекається
своєї історичної черги, яка до неї, за його слушним спостереженням, зазвичай приходила
пізніше, ніж до інших народів.» Більше того, на думку пані Гербіль, ця
виняткова людина «поставила перед собою та українською інтелігенцією завдання сформувати
в українців такий рівень національної свідомості й політичної культури, який
уможливив би їм, на його погляд, найефективніше, найпевніше і з найменшими
людськими втратами виборення омріяної незалежності.»


На жаль, довгий час у роки сталінщини та брежнєвського
застою ім’я П.О.Куліша згадувалося науковцями здебільшого в негативному плані,
його заслуги не помічали, а твори майже не видавалися.«…Пантелеймон Куліш – суперечлива постать в історії української
літератури і культури, але його помилки аж ніяк не повинні домінувати в наших
уявленнях над його достойностями» – зауважив Микола Жулинський, доктор філологічних наук, академік НАНУ. Відтак
тепер фахівці визнають специфічність світу Куліша в основі якого «лежав своєрідний синтез релігійних,
просвітницьких, романтичних і згодом позитивістських уявлень.» Його
називають великим трудівником, «генератором
української національної ідеї і ідеології», провідником української нації. На
сьогоднішній день Пантелеймона Олександровича заслужено відносять до ряду «найвпливовіших і найвидатніших українських
постатей ХІХ ст.» Його доробок віднесено на належне йому вагоме місце у
збереженні і розвитку української літератури, культури і національної
свідомості.

Автор: Ольга СЕНИШИН









Спецпредставник Греції з питань України Спірос Ламбрідіс (фото: Radio Romania International)
Взаємини Середа, 30 Жовтня 2024

Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

24 – 25 жовтня в Бухаресті відбувся 13-й Aspen – GMF Bucharest Forum, захід, організований...

Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом
Глави МВС Румунії та України Кетелін Предою та Ігор Клименко
Взаємини Середа, 23 Жовтня 2024

Перший за останні 20 років візит глави МВС України до Румунії

18 жовтня 2024 року віце-прем’єр-міністр та міністр внутрішніх справ Румунії...

Перший за останні 20 років візит глави МВС України до Румунії
Румунія як хаб для відбудови України
Взаємини Середа, 16 Жовтня 2024

Румунія як хаб для відбудови України

14-15 жовтня в Бухаресті під патронатом прем’єр-міністрів Румунії Марчела Чолаку...

Румунія як хаб для відбудови України
Літературний переклад – місток єднання між румунським і українським народами
Взаємини Середа, 09 Жовтня 2024

Літературний переклад – місток єднання між румунським і українським народами

8 жовтня ц.р. у приміщенні Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки в Києві...

Літературний переклад – місток єднання між румунським і українським народами
Взаємини Середа, 02 Жовтня 2024

Війна в Україні: від ООН до другої мирної конференції

Однією з центральних тем порядку денного 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН була...

Війна в Україні: від ООН до другої мирної конференції
Взаємини Середа, 25 Вересня 2024

Внесок Румунії до посилення обороноздатності України

У вересні Румунія та Україна продовжили зусилля щодо співпраці у військовій...

Внесок Румунії до посилення обороноздатності України
Взаємини Середа, 18 Вересня 2024

Візит глави МЗС України до Бухареста

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у середу, 18 вересня, здійснив...

Візит глави МЗС України до Бухареста
Взаємини Середа, 11 Вересня 2024

Війна РФ проти України: що робити далі?

Останнім часом з України надходять різні новини. У військовому плані, з одного...

Війна РФ проти України: що робити далі?

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company