У Горжанському повіті
Горжанський повіт чекає на туристів у будь-який період року, посідаючи безліч можливостей для пригодницького, сільського, гірського, релігійного й культурного туризму.
Daniel Onea, 17.06.2021, 09:08
Горжанський повіт чекає на туристів у будь-який період року, посідаючи безліч можливостей для пригодницького, сільського, гірського, релігійного й культурного туризму. На північній частині повіту розташовані гори Паринг з мальовничими пейзажами, льодовиковими озерами, ущелинами і крутими схилами та печерами, оголошеними пам’ятками природи. В місті Тиргу-Жіу туристи можуть милуватися скульптурами просто неба, які були здійснені Константіном Бринкушем у період 1937-1938 рр.
Прес-секретар Горжанської повітової ради Оана Марія Палош пояснює, чому Горжанський повіт має великий туристичний потенціал: «Так як кожне місце має свою історію, так й ми маємо нашу історію з захоплюючими пейзажами, пам’ятними легендами та людьми, які залишили свій відбиток на історію Румунії, культуру та мистецтво, змінивши бачення у сучасному мистецтві. Тоді коли турист відвідує цю частину Румунії повинен знати, що унікальність визначних пам’яток з туристичним потенціалом представлена саме культурними елементами. У населеному пункті Хобіца Горжанського повіту народився Константін Бринкуш, один з найбільших скульпторів усіх часів. У місті Тиргу-Жіу знаходиться Монументальний архітектурно-скульптурний комплекс просто неба, який був спроектований і побудований Бринкушем в честь героїв, які загинули під час Першої світової війни. Крім того, Горжанський повіт може пишатися мальовничими гірськими краєвидами, стародавніми традиціями, які збереглися упродовж часу зокрема в селах, а також історичними легендами.»
Починаємо нашу подорож у місті Тиргу-Жіу, давньому населеному пункті, якому понад 600 років з часу першої документальної згадки. Оана Марія Палош стверджує: «Це місто битв за незалежність, місто героїв, мистецтва і традицій. Хоча не є великим міським поселенням, може навіть меншим за розміром ніж інші міста, розташовані на південному заході Румунії, Тиргу-Жіу відрізняється шикарною провінційною атмосферою. На це місто залишив свій відбиток один з найбільших скульпторів усіх часів Константін Бринкуш, якого вважають батьком сучасної скульптури. Протягом 1937-1938 років румунський скульптор створив тут Монументальний архітектурно-скульптурний комплекс «Шлях Героїв», що складається з таких кам’яних робіт як: «Стіл мовчання», «Алея стільців», «Ворота Поцілунку» та «Нескінченна колона». Роботи Бринкуша розміщенні на осі, яка перетинає місто прямолінійно упродовж 1500 метрів. Таким чином, турист починає відвідувати «Нескінченну колону», проходить біля церкви святих апостолів Петра і Павла, доходить до «Воріт Поцілунку», а потім, проходиться «Алеєю стільців», прямуючи до річки Жіу, перед якої розміщений «Стіл мовчання», що спонукає до медитації.»
У місті Тиргу-Жіу можна відвідати також інші цікаві архітектурні атракції або цікаві місця просто неба з захоплюючими історіями, – стверджує Оана Марія Палош: «Можна провести кілька спокійних днів, відвідавши, наприклад, Меморіальний будинок Йосифа Кебера, відомого художника минулого століття, Музей історії та мистецтва імені Александру Штефенеску, центральний парк, розташований на березі річки Жіу. Під час війни, приблизно в 1916 році, на місці де тепер можна їздити на велосипеді, проходила справжня лінія фронту. Потім можна відвідати Адміністративний палац, де тепер працює Горжанська повітова рада, до речі це найбільш грандіозна будівля міста, архітектура якої високо оцінена туристами та відвідувачами. Наприклад, Великий зал, побудований у мавританському стилі сам по собі є туристичною визначною пам’яткою.»
Горжанський повіт – це невеликий повіт, саме тому з міста Тиргу-Жіу за 15-20 хвилин можна дістатися на авто до Ущелини Соходолулуй, стверджує Оана Марія Палош: «Якщо ви приїжджаєте з Бухареста, воротами в’їзду до Горжанського повіту є місцевість Половрадж. Ви можете піднятися на найвищу дорогу Румунії – Трансальпіну, а потім відвідати гірський масив Вулкан, Ущелину річки Жіу, Долину річки Черней та Ущелину Падіш. Окрім активного пригодницького туризму, можна займатися релігійним туризмом. Кожна ущелина, кожен гірський перевал має свій монастир. У всьому повіті розміщено 13 монастири. Серед них я б згадала б монастир Тісмана, найстаріший монастир Волощини, монастир Лайнічі, розташований у самому серці гір, та монастир Половрадж в Ущилині річки Олтецулуй. У Горжанському повіті розміщені дерев’яні монастирі давністю 300 років. До речі, Горжанський повіт може пишатися найбільшою кількістю церков – свідченням так званої цивілізації дерева. Секрети цієї цивілізації ретельно зберіглись у місцевих громадах.»
Крім фольклору, жителі Горжансьокого повіту, які люблять свої рідні місця, зберегли такі народні ремесла як: ткацтво, гончарство, різьбярство, вишивка. Для популяризації традицій та ремесел організуються щорічно кілька культурних вже відомих подій. Водночас, Горжанський повіт є улюбленим напрямком любителів гір, стверджує Оана Марія Палош: «У нас 25 туристичних маршрутів, багато з них у захищених зонах, у двох національних парках на території Горжанського повіту, у Національному парку Ущелина річки Жіу та Національному парку Домоґлед-Валя Черней. Все більш зростає попит туристів на екстремальні види спорту та гонки квадроциклів. Багато туристів приїжджають до Ущелини Соходолулуй, де організуються змагання на квадроциклах. Крім того, туристи можуть відвідати Ущелину Галбенулуй – Бая де Ф’єр та Ущелину Олтецулуй – Половрадж. Це ідеальні місця для любителів альпінізму. Ще однією менш відомою деталлю про Горжанський повіт є той факт, що тут знаходиться шоста частина спелеологічного ареалу Румунії, тобто понад 2000 печер. Любителі спелеології повинні знати той факт, що відвідуючи Горжанський повіт, вони можуть зв’язатись із гірсько-рятувальною службою Салвамонт, де можуть знайти захисне спорядження та необхідну інформацію.»
У наступний період Горжанська повітова рада має намір просувати печеру Чоарей, яка розміщена у місцевості Пештішань. Внаслідок археологічних розкопок, які почалися у 1955 році були виявлені сліди людського існування від 50.000 років тому. Це одне з найдавніших поселень в Європі.
