Великодні пропозиції Румунії
Буковина і Мараморощина є першими в списку кращих місць відпочинку в Румунії для любителів стародавніх традицій та звичаїв.
Василь Каптару, 29.04.2012, 18:29
Буковина і Мараморощина є першими в списку кращих місць відпочинку в Румунії для любителів стародавніх традицій та звичаїв. І це особливо напередодні великих релігійних свят: Різдва і Великодня. Сьогодні ми запрошуємо вас знову відкрити для себе два регіони, ідеальні для проведення Великодня, зокрема з огляду на численні спеціальні пропозиції. Водночас ви зможете ознайомитися із туристичними можливостями інших регіонів Румунії, які є не менш цікавими.
Лекремьоара Беїлік, член Асоціації з питань туризму на Буковині розповідає про вартість різноманітних туристичних пакетів. ”Наші пропозиції до Великодня дуже різноманітні. Є пакети, що включають лише розміщення, вартістю від 60 до 115 євро за три або чотири доби, а також є комплексні пропозиції, що включають в себе не тільки харчування (напівпансіон чи повний пансіон), вартість яких коливається від 115 до 280 євро за сім діб.”
Звичайно ціни варіюються в залежності від обраного комфорту та додаткових послуг, які можуть включати екскурсії Буковиною або до місцевих майстрів народних ремесел з можливістю придбання гарного сувеніру або подарунку. На Буковині слід обов’язково відвідати Музей писанок. Це приватний музей місцевої народної майстрині Лучії Кондрі. Вона написала більше 10.000 писанок і має індивідуальний підхід до кожного туриста, незалежно від того, з якого куточку континенту походить. Про бельгійців, наприклад, вона говорить, що їх вишивка і вязані вироби подібні до румунських. Тому писанки для бельгійців будуть обов’язково з мережива. Лучія Кондря упродовж 15 років взяла участь у 80 міжнародних виставках, а кожна зроблена нею писанка є справжнім шедевром. Вона має 6 різних методів творення писанок і кожне яйце є унікальним.
Чим ще приваблює туристів відпочинок на Буковині? На це запитання відповідає Лекремьоара Беїлік. “По-перше тут поєднуються духовність і традиція. Для нас Великдень найважливіше релігійне свято в році. Незалежно від того чи живемо у сільській місцевості або в місті, ми свято дотримуємося релігійних традицій. А ті, хто надає туристичні послуги завжди показують це своїм гостям. Основною причиною того, що туристи, румуни чи іноземці, приїжджають до Буковини, є монастирі із зовнішніми настінними розписами. Вони є памятками архітектури, які входять до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і відомі у всьому світі. Це головна принада нашого краю. Ті, хто відвідає нас у ці святкові дні, відвідуючи ці монастирі, прагнуть повернення до духовності і традиції.”
Буковина знаходиться на північному сході країни, в 450 кілометрах від столиці, тому на неї не так сильно вплинула сучасність. Можна сказати, що буковинські сільські місцевості є справжнім музеєм народної архітектури під відкритим небом. Те саме можна сказати й про сусідню Мараморощину. Там слід обов’язково відвідати найвідомішу принаду регіону: Веселе кладовище в місцевості Сепинца, про що розповідає священик Григорій Луцай. “Мене завжди вражає велика кількість туристів, які приїжджають з-за кордону, з усіх континентів. Це кладовище створив Стан Іоан Петраш. До 1935 року хрести були зроблені без епітафії, і без образів померлих. Але на прохання віруючих Стан Іоан Петраш це зробив. Він, хоча мав лише початкову освіту, зумів у кількох словах описати все життя покійного. Якщо у всіх кладовищах в світі про померлих пишуть лише гарні слова, тут, у Сепинці, на більшості із понад 1500 хрестів Веселого кладовища описується все життя покійного, з хорошим і поганим, його улюблені заняття і погані звички.”
Теж від нашого гостя ми дізналися про історію назви «Веселе кладовище». До 1989 року більшість туристів, які приїжджали до Сепинци були з Франції, а у 1938 році хтось із групи туристів з Марсилії, прогулюючись цвинтарем разом з майстром Станом Йоаном Петрашом сказав, що Сепинца єдине в світі місце де люди сміються на смертю. Так виникла і назва, що збереглася до наших днів. На запитання, чому використав блакитний колір для фарбування хрестів, майстер сказав, що хотів передати частку неба. До речі, блакитний колір використовується для фарбування помешкань у марамороських селах. Уся Сепинца є справді видовищним місцем для всіх, хто не обізнаний з румунськими звичаями.
Про це розповідає священик православної парафії у селі Сепинца Григорій Луцай. “До нашої церкви у неділю всі приходять одягнуті в народні костюми. Від мера до лікаря, усі так одягаються. Їм це подобається. Кожна сімя і кожен будинок має свої народні костюми. У Сепинці є ще щось унікальне. У кожному будинку є селянська кімната, яку,називають “почесною кімнатою”. Там відбуваються лише особливі події, для душі. У тих кімнатах люди ніколи не сплять. Ліжка у них дуже високі і вузькі, на одну людину. Там приймають колядників, там зберігаються дуже старі килими, посуд і стародавні ікони. То своєрідний сімейний вівтар.”
На Мараморощині ви зможете насолодитися традиційними Великодніми стравами, приготовленими домогосподарками за багатовіковими рецептами, що передаються з покоління в покоління. І якщо ви побуваєте в Мараморощині, було б шкода не проїхати кілька десятків кілометрів південніше і відвідати Бістріца-Несеуд. Подорож між цими двома регіонами не триватиме більше двох-трьох годин їзди але вона того варта.
У повіті Бістріца-Несеуд ви можете провести Великодні свята у будинку 200-річної давності. У живому музеї, як розповідає етнолог Емілія Бумб. ”У повіті Бістріца-Несеуд до туристичних маршрутів включено кілька традиційних будинків, в яких є можливість розміщення румунських чи іноземних туристів. Усередині ви побачите типову селянську хату з усіма традиційними побутовими предметами, з блакитними стінами, невеликими деревяними вікнами, глиняними посудом і традиційними рушниками. Коротше кажучи, там є все, що може існувати в традиційному селянському помешканні. Їх можна просто відвідати, або переночувати там, вони відкриті для всіх туристів.”
Інформацію про місцезнаходження цих хатин ви можете отримати в місцевих агротуристичних пансіонатах. У сподіванні, що що ми переконали вас провести, якщо не цей, то хоча б наступний Великдень в Румунії, запрошуємо вас на наступну радіоподорож в рамках рубрики “Туристична Румунія”. (Данієль Оня; Василь Каптару)
