Фейкові новини як техніка маніпуляції

«Фейкові новини» можуть швидко поширюватися, особливо в онлайн-середовищі те, що робить їх ще більш небезпечними.

Corina Cristea, 03.09.2021, 09:58

Їх
зміст має форму новин, але інформація, яку містять, часткового або повністю не
відповідає дійсності. Мова йде про «фейкові новини», про техніку дезінформації
або в деяких випадках навіть інтенсивно використовувану маніпуляцію – явище,
яке завзято досліджує наукове співтовариство. «Фейкові новини» можуть швидко
поширюватися, особливо в онлайн-середовищі те, що робить їх ще більш
небезпечними.

Тим
більше, що необізнані люди в цій галузі, дуже легко можуть їх сплутати, – пояснив для Радіо Румунія експерт із питань комунікацій
Богдан Опря, автор статті про «фейкові новини» та дезінформацію в соціальних
мережах: «У першу чергу треба зрозуміти те, що не все що виглядає як новина, має
правдивий журналістський зміст. В останні роки широка громадськість
починає розуміти це явище. Фейкові новини – це техніка дезінформації. Йде мова
про кілька понять, але ми повинні розуміти, що два з них дуже важливі: навмисна
дезінформація та ненавмисна дезінформація. У англійській мові наявні різні
поняття: «disinformation» – нависна дезінформація, з поганим наміром
дезінформувати когось, та misinformation – дезінформація, зроблена помилково, а
саме можна її вважати як журналістською помилкою. Також можна говорити про
«malinformation», тоді коли передаться правдива інформація про когось,
інформація яка не була призначена для оприлюднення, йде мова про щось із
приватного життя, що шкодить людині, до якої вона відноситься. Тут
йдеться про витік персональних даних. Згадаймо скандали,
пов’язані з робочими електронними листами колишньої держсекретарки Гілларі Клінтон
у Сполучених Штатах, або інформації про французького президента Макрона. Отож
йде мова про інформації, які після їхнього оприлюднення, завдають шкоди. Це,
мабуть, найпоширеніші методи дезінформації в онлайн-середовищі. Але ми повинні
знати, що крім дезінформації, наявна також маніпуляція в онлайн-середовищі й не
лише, а методів маніпуляції є дуже багато.»

Експерт
з питань комунікацій Богдан Опря привертає увагу на те, що наявний ринок
створення фальшивих новин так само, як наявний ринок фальшивих «лайків» або
ринок підписів для онлайн-петицій. Якщо ви хочете зібрати підписів, проста
перевірка в пошуковій системі покаже вам компанії готові продати потрібні вам
підписи. Успіху сфабрикованих новин сприяє той факт, що при їх розробці
покладаються зокрема на емоції, а цим користуються ті, хто зацікавлений
маніпулювати громадською думкою. Нинішня інформаційна мережа не була
створена для дезінформації, але соціальні платформи дозволяють враховувати
емоційні реакції. Таким чином, можна створити передбачувані моделі особистості,
за допомогою яких, наприклад, можна дізнатися про наміри виборців та можна
вплинути на їх голос за допомогою фальшивих новин. Все більше вважається, що в
майбутньому, різниця на виборах між кандидатами полягатиме більше у точності
психометричних профілів та способу, в якому розроблятимуться фейкові новини,
ніж ідеї кандидатів, іншими словами йде мова про змагання у інформаційному
середовищі, в якому штучний інтелект відіграватиме важливу роль.

Хто
виграє від вироблення цих «фейкових новин»? Знову біля мікрофону Богдан Опря:
«Часто фейкові новини будуються суто для переглядів, йде мова про так званий
‘click-bite’ – яскраві заголовки. Досить натиснути на них і вони реєструються
як дисплей та враховуються в рекламі, що супроводжує веб-сторінки. Чимало
зацікавлених створюють групи інтересу, чи йде мова про приватні групи або
компанії, вони створюють такі «фейкові новини» просто для отримання грошей від
реклами. Мабуть, у найдраматичніших, найскладніших випадках, за фейковими
новинами є інші інтереси, і це не заради цих простих фінансових вигод, а заради
політичних, геополітичних інтересів, програм, які намагаються маніпулювати, тим
чи іншим способом, великими масами людей, способом, в якому люди позиціонують
себе щодо певних тем, дестабілізують у деяких випадках демократичні
суспільства, і ми бачимо так звані успішні приклади, коли фальшиві
новини та дезінформація виграли та зуміли завдати шкоди. Маємо на увазі
Брекзит, або тоді фейкові новини та кампанії дезінформації призводять до вуличних
протестів та людських жертв, тому фейкові новини мають дуже значні наслідки. За
ними стоять всілякі групи інтересу. Щоб це не повторилося, ми повинні
зрозуміти, що це явище наявне, і захищатися тими антитілами, які нам потрібні,
щоб знати, як відрізняти неправдиву новину від правдивої новини.»

Як нам
це зробити? Перш за все, важливо взяти інформацію з традиційних джерел, які з
часом виявились надійними. Потім критичне мислення є антидотом проти фальшивих
новин, – додає Богдан Опря, на думку якого соціальні мережі, творці контенту,
яких не можна віднести до певної категорії, вибух фальшивих новин та
дезінформація, яка потрапляє в інформаційну мережу – це проблеми, з якими
традиційні ЗМІ повинні справитися через еволюцію.