Румунія – 10 років у складі НАТО
10-та річниця від вступу Румунії до НАТО збіглася з найбільшою кризою в області безпеки в регіоні. Відокремлення Криму від України його анексія Росією викликає серйозну стурбованість у зв'язку з подальшими подіями на регіональному рівні.
Corina Cristea, 18.07.2014, 01:58
10-та річниця від вступу Румунії до НАТО збіглася з найбільшою кризою в області безпеки в регіоні. Відокремлення Криму від України його анексія Росією викликає серйозну стурбованість у звязку з подальшими подіями на регіональному рівні. Нові реалії змушують НАТО пристосувати свої стратегії до нових і майбутніх викликів.
Два напрямки є важливими в процесі прийняття рішень, – зазначив премєр-міністр Віктор Понта, під час симпозіуму, організованого в Бухаресті з нагоди 10-річчя членства Румунії в Альянсі, – спільний економічний простір НАТО і розширення військової безпеки в країнах, які висловили бажання вступити до Євросоюзу. Віктор Понта: “Я вважаю, що НАТО зобовязана, а також і ми як держава-член НАТО, обговорити на саміті у вересні, конкретно і реально, стратегію НАТО щодо Республіки Молдова, Грузії та України. Лише заклики й обіцянки для цих країни недостатні.”
Колишній президент Румунії Еміль Константінеску заявив, у свою чергу, що НАТО має адаптувався до реалій суспільства, що знаходиться в процесі постійної зміни: “Зміцнення обороноздатності є важливим, навіть якщо іноді розвиток військової сфери здається надмірним. На цьому новому роздоріжжі в глобалізованому світі важливим є не стільки вибір того чи іншого шляху, скільки здатність прогнозувати куди ведуть ті шляхи. Або інші нові шляхи, які можуть виникнути в це століття несподіваних змін, коли ризик гри та гравці швидко змінюються.”
Протягом десяти років членства в НАТО Румунія брала участь у театрах військових дій в Іраку, Афганістані, на Західних Балканах і в Північній Африці. Загалом у різних місіях взяли участь близько 40.000 військовослужбовців. На жаль, 26 із них загинули при виконанні бойових завдань, в основному в Афганістані, а 145 – отримали поранення. Упродовж цього десятиріччя Румунія уклала, з іншого боку, стратегічні партнерства, здійснила модернізацію та реструктуризацію збройних сил, відповідно до стандартів НАТО. Крок, який Румунія зробила десять років тому приніс їй гарантії безпеки на всіх своїх кордонах, а також упевненість, що організація, котра надала ці гарантії має можливість виконати свої обіцянки, – каже історик Дорін Матей.
Стосовно позиції Румунії в рамках Північноатлантичного союзу Дорін Матей зазначив: “Я думаю, що голос Румунії був досить добре почутий останнім часом в рамках НАТО. Румунія завжди наполягала на необхідності зосередити увагу на цьому регіоні. Була ціла дискусія про Середземноморя, яке вважалося дуже важливим, тому що по Середземному морю в Європу може легко проникнути тероризм, але Румунія постійно наполягала на своєму. І ось історія показала, що Румунія була права і, що цей східноєвропейський регіон, точніше Чорноморський регіон, де є багато заморожених конфліктів, потребує особливої уваги. Слід ще торкнутися перерозподілу сил НАТО. На початку 1990-их років була укладена угода між НАТО і Росією, в якій Альянс взяв на себе зобовязання не розміщувати свої війська на території новоприйнятих до НАТО держав за певну межу. Після дій Росії в Криму руки НАТО розвязані. Захід, на відміну від росіян завжди виконував свої зобовязання. На даний момент він не зобовязаний це робити і побачимо як на наступному саміті НАТО буде обговорене питання передислокації сил в Європі с метою підтримки східноєвропейських союзників.”
Радник президента Румунії зі стратегічних питань, безпеки та зовнішньої політики Юліан Кіфу нагадав, що Бухарест почав наполегливо говорити про важливість безпеки Чорноморського регіону для Організації Північноатлантичного договору ще в Різі, коли цей пункт був включений в заключну декларацію саміту НАТО, все кульмінуючи на Бухарестському саміті 2008 року, на якому була підкреслена стурбованість безпекою в регіоні Чорного моря.
В інтервю нашій радіостанції Юліан Кіфу зазначив: “Ми завжди повинні підкреслювати особливі відносини з США, стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами. Тепер ми побачили наскільки важливим є це стратегічне партнерство, скільки воно позитиву приносить не тільки у військово-політичній та безпековій сферах, а й в економічній галузі, в економічному розвитку та в усіх інших областях.”
Юліан Кіфу нагадав, водночас, що це стратегічне партнерство продемонструвало свою життєздатність під час останньої кризи, коли ми побачили, як швидко військові одиниці Альянсу, що належать США прийшли на підтримку держав, які відчували деякий тиск або загрозу для їх безпеки.
