Республіка Молдова – незворотний європейський шлях
Напередодні Вільнюського саміту, в Кишиневі, населення проголосувало за незворотний європейський шлях країни.
Corina Cristea, 08.11.2013, 12:54
25 днів напередодні наміченого на кінець листопада Вільнюського саміту “Східного партнерства”, на якому Республіка Молдова парафуватиме Угоду про асоціацію з Євросоюзом, у Кишиневі населення проголосувало за незворотний європейський шлях колишньої радянської республіки з переважно румунським населенням. Це було не таємне голосування з виборчими бюлетенями, а відкрите на вулицях, де майже 100 тисяч демонстрантів висловили свою підтримку проєвропейським тенденціям, всупереч пропагандистським заходам, з явним антиєвропейським наголосом комуністичної опозиції прихильної до Євроазіатського Союзу.
Комуністи, поряд з сепаратистським урядом в Тирасполі, закликали населення не брати участь у, як вони називали, “шлюбі мафіозів”, “мітингу ганьби” та “бандитських хитрощах”. Проте, партії правлячої коаліції Кишинева мобілізували жителів Республіки Молдова, а настрій та широка участь населення у демонстрації нагадували про загальні Національні Збори, коли народна воля змінила долю Республіки Молдова — передав Мірча Даскалюк з Кишинівського радіо: “Завдяки демонстраціям такого великого розмаху були здобуті визнання румунської мови, введення латинського алфавіту, незалежність країни або демократичного Парламенту. Президент Ніколає Тімофті, та лідери трьох партії, що створили правлячу коаліцію звернулися до населення з промовами. Внаслідок символічного голосування одноголосно була прийнята “Декларація про-Європа”, що стверджує рішучий напрям наближення Республіки Молдова до Європейського Союзу: “Так, Європі”, “Так, благополуччю”, “Молдова належить Європі” — є лише декілька лозунгів, виголошених на мітингу. Мітинг становив безсумнівне послання, адресоване не лише європейцям але й ворожим силам, які ставляться проти європейської інтеграції. Варто звернути також увагу на те, що з-поміж учасників мітингу я помітив чимало молоді, що маніфестували з державними прапорами Республіки Молдова та Європейського Союзу.”
У Бухаресті міністр закордонних справ Тітус Корлецян відмітив, що маніфестація у Кишиневі являє собою успіх проєвропейських сил, є чітким посланням включно з політичної точки зору, яке всі європейські діячі повинні поважати. Тітус Корлецян: “Республіка Молдова та її громадяни мають безумовне право належати до європейської родини, Європейського Союзу і я впевнений, що всі ці зусилля, які спрямовані на наближення до ЄС, матимуть добрі результати. З дипломатичної точки зору, ми практично на прямій лінії. Залишилися лише три тижні до початку роботи Вільнюського саміту “Східного партнерства”. На мою думку, хід подій чітко свідчить про те, що ми прямуємо до підписання Угоди про асоціацію та Угоду про вільну торгівлю між Республікою Молдовою та Європейським Союзом, що буде важливим успіхом як для Європи взагалі, так і для європейської долі Республіки Молдова. Сподіваюсь також на ствердження Єврокомісією виконання Республікою Молдовою технічних критеріїв необхідних для усунення режиму віз та вільного пересування на території ЄС. Важливо, щоб Єврокомісія ствердила ці технічні критерії, що створять можливість для вирішальних лідерів Європейського Союзу прийняти наступного року відповідне рішення.”
Румунія, член ЄС з 2007 року, постійно знаходиться на першій лінії тих, хто підтримує наближення Республіки Молдова до ЄС, будучи країною-платником податків, Румунія підтримує країни, що розвиваються. Виходячи з цієї перспективи, зв’язок з Республікою Молдовою посідає першість, як відмітив голова Румунського центру європейської політики Крістіан Гіня: “30% бюджету Міністерства закордонних справ відраховуються на фінансування проектів Республіки Молдова, в умовах коли є й інші країни, які потребують допомоги. Крім цього розгортається програма стипендій для молоді Республіки Молдова та велика програма фінансової підтримки Республіці Молдова обсягом 100 млн. євро.”
За словами Крістіана Гіня, Румунія навчається бути країною-донором у цей проміжок часу необхідно покращити процедуру, створити агентство спрямоване об’єднати зусилля різних румунських закладів. Крістіан Гіня запропонував створити адміністративний заклад, відповідний тим, що існують у Східно європейських країнах, під назвою RoAid.
