Репозиціонування на румунській політичній сцені
2016 рік є виборчим роком для Румунії. У червні відбудуться місцеві вибори, а потім в кінці цього року матимуть місце парламентські вибори.
Corina Cristea, 15.04.2016, 10:31
2016 рік є виборчим роком для Румунії. У червні відбудуться місцеві
вибори, а потім в кінці цього року матимуть місце парламентські вибори. Це
третій раз в історії післяреволюційної Румунії, коли уряд створений з технократів
організує вибори, після уряду очоленого Теодором Столожаном в період 1991-1992
рр. та уряду очоленого Мугуром Ісереску в період 1999-2000 рр.
Затверджений двома великим партіями Соціал-демократичною та Націонал-ліберальною, уряд на чолі з Дачіаном Чолошом має серед своїх місій проведення чесних виборів. Для місцевих виборів від 5 червня, партії вже почали подавати свої кандидатури до складу повітових та місцевих рад, а також на посади мерів. 4 травня будуть оголошені остаточні кандидатури. 126 партії, альянсів та союзів зареєстрували у Центральному виборчому бюро Румунії свої назви та знаки, які використають на місцевих виборах. Передвиборна кампанія триватиме з 6 травня по 4 червня. Записалися вже відомі політичні партії такі як: Соціал-демократична парія, Націонал-ліберальна партія, Демократичний Союз Угорців Румунії, Альянс лібералів та демократів, Національний Союз за Прогрес Румунії, Партія Народний Рух, але й виборчі альянси, організації громадян, що належать до національних меншин та незалежні кандидати, в умовах коли можна засновувати партію лише з трьох осіб.
Як виглядає румунська сцена напередодні виборів? Політолог Крістіан Пирвулеску робить аналіз у цьому сенсі: По-перше збентежена корупційними скандалами, так виглядає румунська політична сцена на початку квітня. Наприклад, зняття з виборів кандидата на пост генерального мера столиці Бухарест Лудовіка Орбана, внаслідок корупційного скандалу, зрозуміло може лише підтвердити наявність цих проблем, враховуючи, що виборча система сприяє великим партіям та нинішнім мерам. Проте, існує велика невизначеність, з одного боку стосовно здатності політичних партій мобілізувати свій власний електорат, з іншого боку стосовно реакції суспільства та виборців. Чи явка на виборах зросте? Чи будуть голосувати ті, хто скаржаться на політичних діячів? Чи будуть голосувати за новостворених малих партій? На ці запитання ми не можемо відповісти на даний момент, але вони показують, наскільки збентеженою є політична сцена на даний момент.
Недавнє опитування INSCOP показує, що місцеві вибори відбудуться в один тур, в умовах коли понад 90% румунів стверджують, що не будуть голосувати за мера людину, яка перебуває під слідством за фактами корупції, в той час як 88% румунів вважають, що особи, які були засуджені за фактами корупції ніколи вже не можуть займати державну посаду. Таке ставлення можна розглядати як ознаку того, що щось змінилося в свідомості румунських виборців та що після майбутніх виборів, румунська політична сцена виглядатиме по іншому? Знову біля мікрофону Крістіан Пирвулеску: Ми не можемо передбачити це. Ми повинні побачити в першу чергу те, що відбудеться на виборах. Перевагу мають чинні мери. Зрозуміло, що Національна антикорупційна дирекція є головним гравцем – вона вивела з виборчої гонки численних мерів та відновила виборчі перегони в багатьох місцях в Румунії, таких як: Бухарест, Констанца, Ясси, Плоєшти, Брашов, якщо навести лише кілька прикладів, але решта залежить лише від того, як голосуватимуть громадяни. Лише 6 червня ми побачимо, чи румуни дійсно мають намір робити зміни або це лише зручні твердження.
З іншого боку, наскільки важливою є для виборців боротьба з корупцією, в той час як колишні мери користуються довірою близько у 50%, хоча вони перебувають під слідством у зв’язку з корупцією? Як можна пояснити таке ставлення? Немає нічого дивного, – вважає політолог Крістіан Пирвулеску: Ми повинні сприймати соцопитування такими якими вони є, тобто інструментами за допомогою, яких можна вимірювати «температуру громадської думки», способу як громадськість сприймає різні речі, а не як абсолютну істину. Речі розвиваються. Слід нагадати, що в 2014 році, згідно опитуванням громадської думки, Віктор Понта був фаворитом на виборах президента, але цю ситуацію замінили виборці, й це може статися і на місцевих виборах. Зрозуміло, що існує окрема симпатія до чинних мерів завдяки інерції виборців, особливо виборців, які мобілізуються. І, напевно, у нас буде багато мерів, які мають проблеми, але які не були визнані винними та які матимуть право балотуватися та будуть переобрані. Але це не означає, що питання корупції не цікавить електорат або що електорат не робить зв’язок між корупцією, з одного боку та вибором мерів, з іншого боку.
Як виглядатиме румунська політична сцена в кінці цього року? Враховуючи наявні дані, на думку Крістіана Пирвулеску вона не відрізнятиметься від нинішньої: Можливо будуть нові особи, оскільки політичні партії повинні будуть висувати кандидатури нових осіб. Я не бачу дуже багато незалежних або нових партій, в контексті чинного законодавча, які б ввійшли до змагання, але можуть виникнути окремі сюрпризи. Я покладаюся на те, що сталося до цих пір, на досвід попередніх виборів. Явка на виборах була великою лише на президентських виборах, а низька явка на місцевих і парламентських виборах є на користь нинішніх партій, а ні на користь нових партій.
Однак, залишається місце для нових кандидатів, і можливо великі міста, особливо Бухарест, відіграватимуть центральну роль у формуванні нової політичної формули в Румунії, – додав Крістіан Пирвулеску.
