Північний потік – 2: Україні необхідно відновити довіру партнерів

Манфред Вебер, кандидат від Європейської народної партії на пост президента Єврокомісії, заявив в Бухаресті, що будівництво «Північного потоку - 2» має бути припинене.

România Internațional, 22.03.2019, 07:53

У Бухаресті пройшов саміт регіональних лідерів
Європейської народної партії. Серед порушених тем, було і питання «Північного
потоку – 2». Створення альтернативного газотранспортного коридору російським
«Газпромом» для постачання енергоресурсів до Європи через Німеччину
неодноразово ставало приводом для суперечливих дискусії між країнами-членами
ЄС. Манфред Вебер, кандидат від Європейської народної партії на пост президента
Єврокомісії, заявив в Бухаресті, що будівництво «Північного потоку – 2» має бути
припинене. До того ж, в період головування Румунії в Раді ЄС, Комітет постійних
представників ЄС підтримав зміни до газових директив. На думку експертів, це не
ставить під загрозу запуск альтернативного газошляху, проте з українського боку
залишаються побоювання щодо призупинення постачання газу в ЄС територією
України. Як вважає експерт в області енергетичної безпеки Джон Робертс
(Великобританія), перш за все, Україна повинна провести внутрішні реформи в
енергетичному секторі.

Кандидат на пост президента Єврокомісії від впливової Європейської народної партії
Манфред Вебер вважає, що взаємини між ЄС і Росією занадто складні, щоб
реалізовувати зараз такі проекти, як «Північний потік-2». На думку Вебера, цей проект
повинен бути зупинений.

«З приходом до влади Володимира Путіна Росія відкидає ті цінності, які ми
поділяємо. Ми бачимо, що відбувається в Україні, ми бачимо, що відбувається в
Сирії. До того ж ми маємо потужний потік дезінформації та фейкових новин, що
пронизує наше життя та збільшення російської військової присутності на наших
східних кордонах. Європа повинна енергійно на це реагувати. Я повністю згоден із
санкціями, що накладаються на Росію Європейським союзом», – сказав Манфред
Вебер.

У лютому цього року головування Румунії в Раді ЄС і Європарламент досягли згоди,
що енергетичні директиви (Третій енергопакет) європейського співтовариства
повинні бути переглянуті. Зокрема, планується, що на газотранспортні системи
третіх країн поширюватимуться принципи енергетичного права ЄС.

Комітет постійних представників країн ЄС в кінці лютого підтримав зміни до цих
директив, а незабаром поправки розгляне Європарламент після затвердження на
рівні Ради ЄС. Як вважає міністр енергетики Румунії Антон Антон, ці зміни
заповнять прогалини в європейському енергетичному законодавстві. Після
остаточного затвердження, очікується, що нагляд за дотриманням законодавства,
щодо «Північного потоку – 2» здійснюватиме Федеральне агентство мереж в
Німеччині, під керівництвом Єврокомісії.

Однак, на думку румунських експертів, Бухарест робить недостатньо,
незважаючи на те, що обговорення питання «Північного потоку – 2» було відновлено
лише в період головування Румунії в Раді ЄС. «Є якісь ініціативи на рівні ЄС з румунської сторони, але я не бачу їх активного
просування. Так, є ініціативи, й здається, від румунських чиновників це прозвучало
ще 5 січня, але я не можу сказати, що з нашого боку це активна позиція. Щось
було зроблено, але я не впевнена, що в Румунії в повній мірі розуміють наскільки
це важливо і для нас, і для України», – зазначила Анджела Гремаде, президент експертного
центру із безпеки та міжнародних відносин (ESGA) в коментарі Радіо Румунія.

У той же час, контракт на постачання російського газу в ЄС через Україну
закінчується 31 грудня 2019 року. У січні цього року, Єврокомісія вже
представила своє бачення нового транзитного договору між трьома сторонами -
Києвом, Москвою і Брюсселем з 2020 року, проте переговори в тристоронньому
форматі продовжаться в травні, після президентських виборів в Україні.

Британський експерт у сфері енергетичної безпеки Джон Робертс вважає, що найважливіше,
що може зробити Україна – це провести внутрішні реформи, які забезпечать
прозоре державне регулювання і прозорість комерційного сектора.

«Найважливіше, що Україна має зробити, це провести внутрішні реформи, які забезпечать прозоре державне регулювання і прозорість комерційного сектора. Якщо Україна це забезпечить, вона вирішить свої проблеми, як відносно
політичних та комерційних інтересів європейських країн, так і свої внутрішні
соціальні проблеми. Врешті решт, це зробити вигідніше, ніж звертатися до
сусідів за захистом. Україна має величезні проблеми з Росією, але разом з цим,
багато сусідніх країн їй не довіряють. Вони думають, що Україна не рухається
досить швидко в правильному напрямку. Україна має провести глибокі внутрішні
реформи для того, щоб переконати їх, що є важливим партнером », – сказав експерт
у коментарі Радіо Румунія.

При цьому, британський експерт у сфері енергетичної безпеки Джон Робертс
відзначає, що деякі країни все ж демонструють позицію, яка вигідна Україні, але
Робертс переконаний, що визначальним для України, в ситуації з «Північним
потоком-2», є проведення внутрішніх реформ. «Такі країни, як Румунія, Польща і
навіть Сполучені Штати відмовляються підтримувати будівництво «Північного
потоку – 2». Вони дійсно вважають, що Росія має на меті посилити свій вплив (в
ЄС – ред.) і робить все, щоб знищити Україну. Але, майте на увазі, це – російський
газ, що йде через Україну і у Росії є право транспортувати свій газ до
кінцевого споживача так, як вона вважає за потрібне. І це тільки доводить те,
що, по-перше, Україні потрібно розробити підхід, як стати енергетично ефективною,
по-друге, забезпечити відкритість бізнес-операцій і комерційного регулювання,
інакше міжнародні компанії не будуть інвестувати в українські енергетичні
ресурси. Якщо Україна це зробить, вона зможе обійтися без транзиту російського
газу, точно так, як і зараз обходиться без прямих поставок газу з Росії», -
додав Джон Робертс.

Нагадаємо, що пропозиції посилити регулювання були внесені Єврокомісією ще
в 2017 році, зокрема пропонувалося поширити на газопровід третіх країн
заборону поєднувати діяльність з транспортування та продажу газі. Переговори,
щодо внесення змін до регулювання відновилися з початком головування Румунії в
Раді ЄС.