Паризька угода в еру Трампа

Рішення президента Дональда Трампа про вихід Сполучених Штатів з Паризької кліматичної угоди, прийнятої в грудні 2015 року під егідою ООН розміщує його «на неправильній стороні історії».

Corina Cristea, 08.09.2017, 08:41

Велике коливання температур, при зменшенні кількості
холодних днів і ночей та збільшення кількості спекотних днів і теплих
повітряних мас є зростаючою проблемою людства упродовж останнього півстоліття.

А експерти попереджають, що в майбутньому випадки інтенсивних хвиль тепла та
сильних опадів швидше за все збільшаться у більш високих широтах, в той час як
в більшості тропічних регіонів їх кількість зменшиться. Наукові дані показують,
що без застосування належних контрзаходів, можливо, що до 2100 року рівень моря
підніметься на метр або більше. У результаті цього деякі острівні країни і
багато низьких прибережних районів будуть повністю затоплені.

Статистика показує, що вже зросла кількість випадків
смерті внаслідок дії високої або низької температури, в залежності від регіону.
Так само спостерігаються зміни в поширенні деяких захворювань, що передаються
через воду або вірусів. У результаті зміни клімату багато видів морської та
наземної фауни змінили своє середовище існування. Водночас сильно потерпають
сфери, що значною мірою залежать від рівня температури та опадів, такі як сільське
господарство, лісове господарство, енергетика і туризм. Багато бідних країн, що
розвиваються несуть великі збитки від наслідків зміни клімату. Це відбувається
тому, що жителі цих районів в значній мірі залежать від свого природного місця
проживання і мають найменшу кількість ресурсів, доступних для адаптації до
зміни клімату.

На цьому тлі рішення президента Дональда Трампа про вихід
Сполучених Штатів з Паризької кліматичної угоди, прийнятої в грудні 2015 року
під егідою ООН розміщує його «на неправильній стороні історії». Цю заяву зробив
колишній Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй в період 2007-2016
роки Пан Гі Мун. Тим часом, рішення Дональда Трампа ставить інших підписантів
угоди перед новим викликом. У документі, що є своєрідним планом дій з 2020
року, основна увага приділяється обмеженню глобального потепління на рівні не
більше двох градусів за Цельсієм до 2100 року у порівнянні з доіндустріальною
епохою. Угоду підписали 195 країн. Попри це і не звертаючи увагу на хвилю критики з боку
міжнародного співтовариства новий лідер Білого дому сповнений рішучості
виконати свої передвиборчі обіцянки, і прийняв рішення про вихід США з
Паризької угоди, тому що, на його думку, це не добре для американської економіки або для
американських інтересів.

Реакція світових лідерів на це не змусила себе довго
чекати. Президент Франції Еммануель Макрон назвав це рішення «помилкою для
майбутнього нашої планети», в той час як Китай підтвердив свою прихильність в
боротьбі зі зміною клімату. Після підписання Паризької угоди про зміну клімату
2015 року Європейський Союз почав утверджувати цілу низку кліматичних проектів,
виділивши, між іншим, значні кошти для держав-членів, які планують модернізувати
свою промисловість, аби зробити її більш екологічною. З огляду на те, що заходи
щодо вирішення проблеми зміни клімату та скорочення викидів парникових газів є
пріоритетним завданням для Європейського Союзу, європейські лідери пообіцяли
перетворити континент на енергетично високоефективну економіку та знизити
викидів вуглекислого газу. Вони поставили собі за мету до 2050 року зменшити на
80 – 95% викиди парникових газів в порівнянні з рівнем 1990 року.

Румунія брала участь з самого початку в міжнародному
політичному процесі щодо кліматичних змін, будучи стороною Рамкової конвенції
ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу. Голова Національного агентства з
охорони навколишнього середовища Віорел Тома пояснює: «Румунія досягла
поставленої перед собою мети щодо рівня викидів парникових газів протягом
першого періоду дії зобов’язань – 2008-2012 років, і вписується в рамки,
встановлені на другий період – 2013-2020 рр., згідно з Дохійською поправкою.
Румунія має стратегію в сфері зміни клімату та економічного зростання на основі
скорочення викидів вуглекислого газу, а також план дій на період 2016-2020 рр.
Стратегія ділиться на два напрями дій, а саме зниження викидів парникових газів
та адаптація до наслідків зміни клімату. Планування на поточний фінансовий період
– 2014-2020 роки передбачає, що 27,53% європейських фондів повинні бути
присвячені кліматичній складовій. Впровадження проектів в галузі
енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії в містах є
основним викликом для Румунії на майбутнє.»

Політика Бухареста зосереджена на заохоченні отримання і
використання зеленої енергії, а також на скороченні викидів парникових газів у
великих містах. Водночас забезпечення зеленою енергією шкіл, дитячих садків,
мерій та інших державних установ і закладів призведе до максимального
скорочення бюджетних витрат.