ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Наслідки недоречного закону

Новий Закон України Про освіту, прийнятий восени цього року викликав багато критики та вважається більшістю експертів, як мінімум, недоречним.

Наслідки недоречного закону
Наслідки недоречного закону

, 03.11.2017, 07:39

Новий Закон України Про освіту, прийнятий восени цього року викликав багато критики та вважається більшістю експертів, як мінімум, недоречним. На думку представників нацменшин в Україні, стаття 7 цього закону суттєво обмежує право навчатися рідною мовою.

Закон передбачає поступове запровадження нової системи освіти і, таким чином, заміну предметів, які вивчаються мовами нацменшин, предметами, які вивчаються українською мовою. Перший етап реформи заплановано на 1-е вересня 2018 року, другий – на 1-е вересня 2022 року, а третій, і останній – для вищих класів – на 2027 рік.

У середніх класах, відповідно 5-9-их, освіта буде проводитися державною мовою з елементами мови відповідної національної меншини, право навчання рідною мовою здійснюється – за законом – через деякі установи, класи (групи) з викладанням мовою національної меншини разом з викладанням українською мовою. Також передбачається можливість вивчення рідної мови меншин у деяких школах чи культурних товариствах та асоціаціях відповідних етнічних спільнот. Нормативно-правовий акт був підданий критиці владою Румунії, а також іншими країнами регіону, які мають етнічні громади в Україні, які нагадали, що відповідно до положень Рамкової конвенції про захист національних меншин країни зобов’язуються визнати право будь-якої особи, яка належить до національної меншини, навчатися рідною мовою.

Реакції румунської сторони були численними. Президент Румунії Клаус Йоганніс, навіть, скасував запланований візит в Україну. За словами критиків, закон може викликати напруженість, соціальні невдоволення та нестабільність в Україні. На засіданні Верховної Ради депутат Григорій Тиміш, етнічний румун, не брав участі у голосуванні та протестував проти прийняття цього закону. У рамках спеціальної програми на Радіо Румунія Григорій Тиміш заявив, що рішення української влади було прийняте на тлі русифікації східної частини країни, але вона завдає шкоди всім меншинам: До цих пір ми, румуни, пишались більш ніж 100 національними школами, до недавнього часу, тепер їх 70 і я не знаю, як вони зникають щороку. Особливо в Чернівецькій області залишилось приблизно 60 шкіл. Поточний закон передбачає викладання рідною мовою лише у дитячих садках та початковій школі. Потім всі предмети викладатимуться державною українською мовою і звичайно вивчатиметься рідна мова і література.

Близько півмільйона етнічних румунів живуть у сусідній державі, більшість із них на східних румунських територіях, анексованих після ультиматуму в 1940 році колишнім Радянським Союзом. Бухарест неодноразово критикував прийняття нового закону про освіту в Україні, зокрема Міністерство закордонних справ, Міністерство для румунів звідусіль та Парламент, та відбулося кілька зустрічей між посадовими особами двох сусідніх країн. Незважаючи на все це президент Петро Порошенко не передумав і підписав закон, прийнятий Верховною Радою на початку вересня. З ініціативи Румунії і за підтримки ще п’ятьох країн, це питання було донесене до Парламентської асамблеї Ради Європи, яка прийняла критичну резолюцію щодо нового українського закону про освіту.

Відповідно до резолюції, коли держави вживають заходів для просування офіційної мови, вони не повинні суперечити заходам, спрямованим на захист та просування мов національних меншин. Бо якщо цього не дотримуватись, то результатом буде асиміляція, а не інтеграція, – застерегли члени ПАРЄ.

13 жовтня проблеми, викликані українським освітнім законом та шляхи їх вирішення були обговорені в
Бухаресті під час робочого візиту в стлицю Румунії міністра закордонних справ
України Павла Клімкіна. Глава українського зовнішньополітичного відомства провів зустріч зі спеціальною делегацією Парламенту Румунії, під час якої
було обговорене питання налагодження діалогу з українськими установами для
забезпечення захисту прав громадян, які належать до румунської меншини в
Україні. Румунські депутати знову висловили своюстурбованість забезпеченням права румунської меншин на
освіту рідною мовою, але наголосили на готовності до спільного пошуку
взаємоприйнятного вирішення цього питання. Після відвертого обміну думками
зустріч завершилася на оптимістичній ноті.




Павло Клімкін
провів переговори зі своїм румунським колегою Теодором Мелешкану по завершенню
яких глава МЗС Румунії озвучив готовність румунської сторони продовжити діалог з українською владою та висловив
сподівання, що Україна внесе деякі зміни до цього закону з метою врегулювання
ситуації.





Теодор Мелешкану: «Я знову озвучив заклопотаність з приводу негативних
наслідків закону для учнів, які навчаються румунською мовою в Україні і
закликав українську сторону знайти рішення, з тим, щоб навчання румунською мовою
було гарантоване для всього освітнього циклу щонайменше на нинішньому рівні.
Вітаю
готовність міністра Клімкіна відповісти на цю пропозицію тісного та відвертого
діалогу на дуже делікатну тему у відносинах між нашими країнами. Ми переконані
в тому, що таким чином, шляхом зваженого і відповідального діалогу, в дусі
партнерства та європейських цінностей, які Румунія та Україна поділяють, ми
зможемо разом знайти стале і принципове рішення, що відповідатиме легітимним
інтересам громадян України румунської національності користуватись правом на
навчання рідною мовою і дозволить в повній мірі зіграти роль містка між нашими
країнами і суспільствами, яку природно виконують румунська меншина в
Україні та українська меншина в Румунії.»






У свою чергу Павло Клімкін підкреслив прихильність України до
забезпечення права румунської меншини на навчання рідною мовою та висловив
готовність активізувати діалог, в тому числі із залученням міністерств освіти
та представників української громади в Україні до пошуку відповідних рішень. Він
високо оцінив готовність румунської сторони до відкритого діалогу

sursa foto pixabay.com@geralt
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 13 Вересня 2024

Вразливості у кіберпросторі

Понад 8,5 мільйонів комп’ютерів з програмним забезпеченням Windows постраждали...

Вразливості у кіберпросторі
Ожиріння – сувора реальність
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 06 Вересня 2024

Ожиріння – сувора реальність

Ожиріння, яке є наслідком способу життя, – це не лише проблема зовнішнього...

Ожиріння – сувора реальність
Про дезінформацію в Інтернеті
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 17 Травня 2024

Про дезінформацію в Інтернеті

Розроблений ЮНЕСКО план боротьби з нестримним поширенням дезінформації та мови...

Про дезінформацію в Інтернеті
Переваги та виклики в цифровому столітті
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 11 Серпня 2023

Переваги та виклики в цифровому столітті

Поява Інтернету відкрила людству цифрову епоху, швидкий доступ до інформації...

Переваги та виклики в цифровому столітті
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 04 Серпня 2023

Кіберщит для захисту ЄС

На тлі зростаючої кількості кібератак, ЄС хоче інвестувати понад 1 мільярд євро в...

Кіберщит для захисту ЄС
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 14 Квітня 2023

Реконфігурація безпеки та міжнародних відносин у XXI столітті

Типовим для XXI століття є те, що ми перейшли від біполярної стабільності до менш...

Реконфігурація безпеки та міжнародних відносин у XXI столітті
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 16 Грудня 2022

Світовий саміт ООН з питань зміни клімату

У Єгипті відбулась щорічна щорічна конференція Організації Об'єднаних Націй...

Світовий саміт ООН з питань зміни клімату
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 11 Листопада 2022

План дій для молоді

На початку жовтня Європейська комісія ухвалила План дій щодо молоді в контексті...

План дій для молоді

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company