Застереження щодо глобального потепління
У рішучому меседжі, спрямованому на посилення заходів із усунення глобального потепління, Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш звернув увагу на той факт, що країни нашої планети не знаходяться на правильному шляху...
Corina Cristea, 06.09.2019, 05:58
У рішучому
меседжі, спрямованому на
посилення заходів із
усунення глобального
потепління, Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш звернув увагу на той
факт, що країни нашої планети не знаходяться на правильному шляху що стосується досягнення своїх цільових обмежень зростання температури, визначених Паризькою
угодою. Пакт, укладений кілька років
тому між 195 державами-членами ООН, передбачає обмеження глобального потепління
до максимум 2 градусів за
Цельсієм у порівнянні з рівнем,
зафіксованим у доіндустріальному періоді. Парадоксально, по мірі того як ситуація
погіршується на місцях, політичні заходи роблять кроки назад, оцінив представник ООН, додавши, що найбільше від цього постраждають
малі острівні держави, які дійсно знаходяться на передовій лінії.
Лідери держав Тихоокеанських островів також підписали
спільну заяву, в якій попереджають про те, що зміни клімату призведуть до
глобальної катастрофи. У листі говориться, що час минає на шкоду Тихоокеанського
регіону, а сотні маленьких островів і люди, які їх населяють, знаходяться в
небезпеці. Лідери попередили про те, що вже були зафіксовані високі збитки
через підвищений рівень води та екстремальні погодні епізоди. А Антоніо
Гутерріш заявив, що врятування Тихоокеанського регіону є життєво важливим для
порятунку світу.
Все це в умовах коли температура повітря зростає,
змінюються структури опадів, льодовики таять з тривожною швидкістю, а середній
рівень моря по всьому світу зростає. Нагрівання планети викликане також
збільшенням рівня парникових газів в атмосферних концентраціях внаслідок
викидів від діяльності людини. І рішення приходить природно – щоб пом’якшити
зміни клімату, ми повинні зменшити або запобігти цим викидам. Як? Заходами. І
тут речі стають все складнішими.
Лавінія Андрей, голова
Фонду «Terra
Mileniul III», пояснила, посилаючись також
на пропозиції щодо викидів парникових газів на саміті в Сібіу (центральна
Румунія) певної частини країн ЄС, пропозиції, що належать французькому лідеру Еммануелю Макрону:
Будь-який захід, фактично, передбачає
заходи в економіці, в промисловості, в цілому, радикальніміри. Пропозиція зроблена 8-ма європейськими
державами і якимось чином перейнята президентом Макроном,
що до 2050 року ми повинні мати нульові
викиди, перш за все, означає для нас – Румунії, наприклад, не використовувати
вугілля. Це не повинно відбуватися від завтра, поперед ми маємо
ще три десятиліття, але для того, щоб
створити цей перехід, необхідно вжити заходів відтепер. І ми повинні знати,
що робимо і
що ставимо на місце. Що ми робимо з населенням, яке проживає у шахтарському регіоні? Чим
воно займатиметься?
Крім того, є тиск бізнесу, чим не можна нехтувати,
нагадує Лавінія Андрей. Заходи пов’язані, головно, із сільським господарством
та захистом довкілля є пропозиціями, висунутими французьким лідером.
Кореспондент Радіо Румунія в Парижі Данієла Коман: Зменшення наполовину використання
хімічних речовин для боротьби з шкідниками і хворобами в сільському
господарстві, додаткове нагородження з європейських коштів тих фермерів, які зобов’язуються
виробляти більш чисті та здоровіші харчові продукти і зменшують кількість використаних
пестицидів, які здійснюють природне поліпшення ґрунту і виробляють біопродукти,
які вживають заходів для збереження бджіл, – це лише деякі з ініціатив, які
Еммануель Макрон хоче просувати на європейському рівні.
25% бюджету ЄС слід виділити на проекти, спрямовані на
боротьбу зі зміною клімату, вважає Макрон. Європа є третім у
світі емітентом викидів парникових газів після Китаю та США,
нагадує університетський професор Мірча Дуцу, який пояснює стриманість деяких країн щодо листу восьми держав -
до яких пізніше приєдналася
й Латвія, через
тенденцію з останнього періоду щодо повернення до національних пріоритетів: У Сібіу, щодо ставлення до цього документа, виникла тріщина на європейському
рівні. Перш за все, мова йшла не про функціонування дуету Франція – Німеччина,
якому зазвичай вдається нав’язувати певні рішення на рівні Союзу. У цій ситуації
президент Франції повинен був знайти союзників серед інших країн, тому що
Німеччина, з міркувань внутрішньої політики і через труднощі у скороченні
викидів парникових газів, в принципі, не відкидає таку ідею, але затягує
момент, коли приєднається до неї.
Німеччина та країни Східної Європи вважають, що мета 2050
року є надто амбіційною і завдає шкоди європейській конкурентоспроможності.
Вони хочуть відкласти її до 2060 року. Прибічники навколишнього середовища, з
іншого боку, хочуть, щоб європейські лідери зобов’язалися би дотримуватися
більш амбітного графіку, стверджуючи, що нещодавні протести про зміну клімату
показують, що громадяни ЄС швидко реагують.