Економічні наслідки війни в Україні
Демократичний світ ввів санкції проти Росії, щоб припинити «спецоперацію», як Кремль називає воєнну агресію в сусідній Україні, а Москва, у свою чергу, має свої важелі тиску. А найзручнішим з них є газ. Про можливі економічні наслідки для Румунії в разі..
Corina Cristea, 01.04.2022, 05:12
Згідно з останнім прогнозом
Національного банку Румунії з урахуванням ситуації на кінець 2021 року, у
квітні рівень інфляції оцінювався на рівні 11,2%. Тим часом війна в Україні
різко змінила дані проблеми, а інфляційний цикл, найгірший за чотири
десятиліття, за оцінками експертів, замітає весь світ. Геополітична криза в
регіоні не може не мати наслідків і, за різними оцінками, вона призведе до
прискорення темпів зростання інфляції. У Румунії політики розробили нові заходи
для обмеження та компенсації цін на енергоносії, у спробі стримати інфляцію,
але навіть у цьому випадку, принаймні в найближчі місяці, вона буде слідувати
її тенденції до зростання. Чому? Тому що в цьому рівнянні з багатьма невідомими
визначальною є ситуація в Україні, і вона має надзвичайно високий рівень
невизначеності.
Демократичний світ ввів
санкції проти Росії, щоб припинити «спецоперацію», як Кремль називає воєнну
агресію в сусідній Україні, а Москва, у свою чергу, має свої важелі тиску. А найзручнішим
з них є газ. Про можливі економічні наслідки для Румунії в разі збоїв у
постачанні газу на європейському рівні на тлі війни в Україні, розповів фінансовий
аналітик Драгош Кабат. «Економічні насідки будуть значними, тому що буде тиск,
перш за все, на зростання цін на газ, а також на нафту та іншу сировину, яку
виробляє Росія і яку також виробляє Україна, а це призведе до зростання цін в
Європейському Союзі. І це також призведе до уповільнення економічного зростання
в Європейському Союзі. Чому нас, як румунів, це цікавить? Тому що наші основні
торговельні партнери знаходяться в Європейському Союзі, і це в основному
Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, ці країни, які постраждають, хтось дуже
сильно, хтось менше, від нестачі газу з Росії та уповільнення економічного
зростання. Тому що газ використовується не тільки для потреб населення, він
також використовується виробничими компаніями, і тоді, якщо виробництво та попит
на підкомпоненти з Румунії зменшаться, це також позначиться на румунських
компаніях. Іншим сильним наслідком, який ми всі вже відчуваємо, є інфляція,
зростання цін, що спричинено в цей період зростанням ціни на російський газ і
нафту.»
Румунський професор
економіки Мірча Кошя також згадав про вплив війни в Україні на економіку
Румунії. Війна завжди має побічні ефекти, і, як я вже казав на початку цього
вторгнення, Румунія вже є побічною жертвою, каже професор Кошя: «Звичайно, дехто
каже, що це не настільки серйозно, тому що ми не імпортуємо пшеницю, у нас є
наша пшениця, ми імпортуємо мало газу. Так, але це не важливі питання. Важливо
те, що Румунія увійшла в зону, яка з економічної точки зору називається «зоною
очікування». Я маю на увазі, що ми на межі дуже серйозного, непередбачуваного
конфлікту, ми не знаємо, що станеться. Ця економічна зона чекає іноземних
інвестицій. Апетит інвестувати в Румунію не зникає, а зменшується, тому що
інвестори чекають, що станеться, наскільки великий ризик. Іншим наслідком, який
я вважаю негативним, є той факт, що ми мала економіка та економіка, яка, з моєї
точки зору, має надзвичайну вразливість: їжа, яку ми їмо, становить 70%
імпорту. Це означає, що зростання світових цін на продукти харчування буде відбиватися
через імпорт і на Румунії. Ми знаходимося в глобальній економіці, тому, де б
щось не відбувалося, це певною мірою відчувається й в іншому місці.»
Водночас усі ці скорочення
експорту Росії чи України, треба якось компенсувати, саму структуру
сільськогосподарського виробництва Європейського Союзу треба буде швидко
переосмислити, – каже професор Мірча Кошя. «У Брюсселі вже обговорюють шляхи
вирішення зернової кризи, змінивши виробництво зерна в Європі. Тому що Європа
наче відмовилася від виробництва зерна в розвинених країнах, вводячи продукцію,
яка краще продається на ринку, ніж прості злаки, такі як пшениця, овес чи інші.
Звісно, треба говорити і про можливості. У будь-якій кризі є можливості. На
даний момент маємо надлишок пшениці. Потрібно прийняти політичне рішення:
експортувати чи зберігати. Тому що я впевнений, що цей надлишок, якби його
експортували прямо зараз, приніс би значну вигоду, але ми не знаємо, що буде в
майбутньому, особливо зараз, і я не думаю, що ми зможемо змінити це рішення чи
аналіз про те, що було зроблено фахівцями – наразі 2022 рік не виглядає вдалим
сільськогосподарським роком.»
Достеменно відомо, що
ситуація в Україні змусила владу Румунії шукати рішення, щоб скоротити чи
навіть відмовитися від імпорту газу з Росії, що знаходиться, на щастя, на
досить низькому рівні. Відновлення виробництва електроенергії за допомогою
вугілля, прискорення процесу видобутку газу з Чорного моря або пошук шляху доставки
скрапленого газу із Середземного моря до Румунії можуть вирішити цю проблему.