Геополітичні процеси
Фактичний запуск другого етапу створення глобальної системи ПРО США, зондування можливості подальшого розширення НАТО на схід, дії ряду країн, спрямовані на мілітаризацію Арктики, є за словами В.Путіна методичними спробами розхитати стратегічний баланс.
Corina Cristea, 06.09.2013, 10:00
Фактичний запуск другого етапу створення глобальної системи ПРО США, зондування можливості подальшого розширення НАТО на схід, дії ряду країн, спрямовані на мілітаризацію Арктики, є за словами кремлівського лідера Володимира Путіна методичними спробами розхитати стратегічний баланс.
Виступаючи на щорічному засіданні розширеної колегії Міністерства оборони Російської Федерації з підбиття підсумків в оборонній галузі за 2012 рік Верховний Головнокомандувач Збройних Сил РФ торкнувся безпекових пріоритетів і перелічив потенційні загрози для Москви: збільшення кількості і розширення зон нестабільності і конфлікту, збройні конфлікти на Близькому Сході, в Азії, зростання небезпеки «експорту» радикалізму і хаосу в найближчі з Росією регіони. Усі ці виклики, яких на думку Володимира Путіна насправді набагато більше, безпосередньо зачіпають російські національні інтереси і, відповідно, визначають розстановку пріоритетів Росії.
Наш кореспондент в Москві Александр Белявський розповідає: “Одним із фундаментальних принципів, що стоять в основі нової зовнішньополітичної доктрини Росії є “неподільність безпеки”. Згідно з цим принципом Москва будуватиме свої відносини з НАТО в залежності від готовності НАТО до рівноправного партнерства, із суворим дотриманням норм міжнародного права, від реальних кроків, зроблених НАТО для забезпечення загального простору миру і безпеки в Євроатлантичному регіоні та дотримання зобовязань, узгоджених на Раді НАТО-Росія, зокрема не забезпечувати власну безпеку за рахунок безпеки іншої сторони. Доктрина підтверджує негативне ставлення Росії до розширення НАТО і наближення військової інфраструктури Північноатлантичного альянсу до російських кордонів.”
Найважливішим пріоритетом Москви є розвиток тісної інтеграції в Євразії, зміцнення Єдиного економічного простору, перехід до створення Євразійського економічного союзу, – заявив Володимир Путін. У той же час, Росія повинна сприяти зміцненню багатополярності в світі. Це розвиток механізмів колективного реагування на потенційні виклики регіональної безпеки, включаючи зміцнення військової складової Організації Договору про колективну безпеку. Тому на думку російського президента динаміка геополітичної обстановки вимагає від Москви вивірених і швидких дій, зокрема масштабної модернізації збройних сил упродовж найближчих пяти років. Тим часом у Вашингтоні Президент США Барак Обама запропонував Росії нове скорочення стратегічних озброєнь.
Знову розповідає наш кореспондент в Москві Александр Белявський: “Згідно російсько-американському Договору про СНО, підписаного президентами Медведєвим і Обамою в 2010 році, дві ядерні наддержави зобовязуються скоротити свої стратегічні наступальні арсенали до щонайбільше 1550 розгорнених боєзарядів, 800 розгорнутих і нерозгорнутих пускових установок міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і важких бомбардувальників та 700 розгорнених носіїв ядерних боєголовок. У своєму зверненні до нації президент США Барак Обама заявив, що запропонує Росії продовжити скорочення ядерного арсеналу. Російські військові експерти вважають, однак, що ця пропозиція не вигідна Росії. По-перше тому, що американський арсенал перевищує граничний рівень, встановлений Договором про СНО, в той час як російський арсенал вписується у цю межу або навіть нижче її. Іншим поясненням є різниця в структурах ядерної тріади: в основі російського арсеналу стоять балістичні ракети, в той час як у американців – атомні підводні човни. Іншим аргументом російської сторони є величезна перевага американської сторони з точки зору сучасних звичайних озброєнь, з високим рівнем точності. Четвертою причиною є геополітичні сусіди Росії – Китай, Північна Корея, ПакистантаІран, в порівнянні з Мексикою та Канадою, у випадку США.”
Нещодавня зустріч у Берліні між держсекретарем США Джоном Керрі і його російським колегою Сергієм Лавровим не дала ніяких конкретних відповідей на будь-яку з основних проблем російсько-американських відносин, в тому числі й у питанні ПРО. Напередодні переговорів була згадана можливість знайдення компромісу між Росією і США – підписання президентами двох країн так званої президентської виконавчої угоди, що мала б зафіксувати прагнення РФ і США співпрацювати у сфері ПРО і не використовувати свої потенціали один проти одного.
Після переговорів у Німеччині, міністр закордонних справ Росії заперечив цю інформацію, заявивши, що якщо сторони не можуть дійти домовленості про створення спільної системи протиракетної оборони, Москва не хоче не політичних декларацій, а вимагає юридичних гарантій неспрямованості системи ПРО США на свої ядерні сили. Гарантій, які б були перевірені на основі певних техніко-військових критеріїв і, які Вашингтон неодноразово заявляв, що не може надати. Наразі Москва планує оновити свої збройні сили в рамках Державної програми озброєння російської армії на 2011-2020 роки, котра передбачає виділення 20 трильйонів рублів (близько 650 мільярдів доларів). Експерти вважають однак, що Москві буде дуже важко забезпечити відповідну програму необхідними фінансовими ресурсами.