Більше європейських коштів для Румунії?

У проекті довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки Європейська Комісія пропонує модернізувати політику згуртування, себто головну інвестиційну політику ЄC. Румунії буде виділено 27 мільярдів євро.

Corina Cristea, 13.07.2018, 06:18

У проекті довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки Європейська Комісія пропонує модернізувати політику згуртування, себто головну інвестиційну політику Європейського Союзу. Будуть збільшені на 6% фонди згуртування для Італії та інших південних країн-членів, постраждалих від економічної кризи та хвилі мігрантів, тоді як кошти для інших країн-членів ЄС буде скорочено. Румунія, водночас, отримає 27 мільярдів євро коштів згуртування, що на 8% або на 2 мільярди євро більше ніж у поточному 2014-2020 фінансовому періоді.

Це неабияка сума, що дорівнює 15% ВВП Румунії за минулий рік, каже Комісар ЄС з регіональної політики, румунка Коріна Крецу: «Уперше в історії Європейського Союзу політика згуртування стає найважливішою політикою, головним джерелом інвестицій в Європі, найкращим проявом солідарності, що має на меті зменшення економічного, соціального і територіального відставання в Європі. Я вважаю, що в нинішньому контексті, на тлі сумного факту виходу з Європейського Союзу другого за величиною контрибутора до бюджету співтовариства, нам вдалося запропонувати політику згуртування для всіх регіонів, що не залишає нікого позаду. Так само ми покращили доступність цієї політики, пристосували її до нових пріоритетів та до зусиль з посилення захисту громадян Європейського Союзу.»

Упродовж фінансового періоду 2007-2013 рр. Румунія втратила 1,6 млрд. євро, оскільки не змогла витратити гроші зі структурних фондів. У поточному фінансовому періоді Румунія має в розпорядженні 25 мільярдів євро зі структурних фондів та фондів згуртування. Однак станом на сьогодні, через чотири з половиною роки від початку фінансового періоду, Румунія зуміла освоїти всього 2,7 млрд. євро, що становить приблизно 10% від виділеної суми. За цих обставин постає запитання: чи зуміє Бухарест щось змінити, щоб освоїти більше грошей?

Комісар Коріна Крецу вважає дуже важливою завчасну підготовку проектів: «У рамках бюджету на наступний період, тобто після 2020 року, ми надаватимемо більшу підтримку місцевим, міським, регіональним органам влади, які будуть більше долучені до управління коштами з європейських фондів, тому що ми вважаємо, що регіони і міста знають краще ніж ми, у Брюсселі, на що їм потрібні кошти і в що їх вкладати. Ми розраховуємо на бюджет у розмірі 374 мільярди євро для всіх 27 держав-членів. З цих 374 мільярдів 75% буде надалі направлено на регіони, які найбільш потребують інвестицій, тобто на найменш розвинені регіони. Румунія, Болгарія та Греція отримають найбільші суми, на 8% більше порівняно з попереднім періодом. Головне використати ці гроші на конкретні проекти, які поліпшать життя людей. І я думаю, що ми вже повинні почати розробку проектів, аби скористатися цією можливістю.»

Бюджет ЄС на 2021-2027 роки, перший після виходу Великобританії з Європейського Союзу збільшиться до 1100 млрд євро з 1000 млрд євро в поточному семирічному бюджеті. Єврокомісія планує виділити більше ресурсів на дослідження, безпеку та цифрову економіку. «Ми спростили правила, і це принесе користь усім, від малих підприємств до шкіл і лікарень, які зможуть легше освоїти кошти», – заявила Комісар ЄС Коріна Крецу. Політика згуртування класифікує регіони на три категорії: менш розвинені регіони, перехідні регіони та розвинені регіони. ВВП на душу населення залишається основним критерієм виділення коштів для зменшення диспропорцій і для надання допомоги регіонам з низьким рівнем доходів і слабким рівнем економічного розвитку наздогнати решту регіонів. Також були запроваджені нові критерії, що краще відповідають реальному стану на місцях, а саме: безробіття серед молоді, низький рівень освіти, зміна клімату, а також прийняття та інтеграція мігрантів.

Коріна Крецу пояснила й чому Польща та Угорщина отримають менше коштів. Тому, що Брюссель визнає прогрес, досягнутий цими країнами за останні роки. Наприклад, на момент вступу до Європейського Союзу валовий внутрішній продукт Польщі становив майже 50% від середнього показника в ЄС, а зараз вона досягла майже 75% середнього ВВП ЄС. Вона зробила великий стрибок з точки зору якості життя людей. Комісар ЄС торкнулася й питання про скорочення фінансування країнам-членам у разі відхилення від демократичних стандартів. Вона зазначила, що згідно з новим механізмом, якщо держава порушує принципи верховенства права, буде обмежене фінансування по горизонталі, тобто зі всіх європейських фондів. Робота над цим механізмом ще триває, це чутливе питання і важливо не відкривати можливості для зловживань, – заявила Комісар ЄС з регіональної політики Коріна Крецу.