Якої думки батьки про онлайн-навчання?

Криза, породжена пандемією COVID-19, призвела до змін у навчальній практиці. Через закриття навчальних закладів, учні та викладачі адаптували свої програми до нового стану справ...

Monica Chiorpec, 09.09.2020, 03:46

Криза, породжена пандемією COVID-19, призвела до змін у навчальній
практиці. Через закриття навчальних
закладів, учні та викладачі адаптували свої програми до нового стану справ. Персональний комп’ютер, планшет чи мобільний
телефон кожного замінили фізичне навчання в
класах, перетворившись на простір для зустрічей з навчальними цілями.

Не тільки учні змушені були раптово адаптуватися до нової шкільної програми
та змін, притаманних навчальному процесу, а й їхні батьки. Взаємодія за посередництвом екрану з однокласниками та з викладачем з кожного предмету, практично, принесла школу додому. Однак,тиск був відчутним протягом усього цього періоду, надзвичайно високий для багатьох батьків, чиї діти навчалися за
допомогою комп’ютера.

Онлайн-прес-конференція, організована SuperTeach, представила як результати
останнього опитування в Румунії на тему сприйняття батьків щодо
проведення онлайн-навчання, так і проблем, що виникають у контексті оголошення
надзвичайного стану. Фелікс Тетару, співзасновник SuperTeach: «Виходячи з того,
що ми дізналися від викладачів, ми почали організувати вебінари та конференції та адаптувати
всю тематику та гостей до їх потреб. Але будь-яка ситуація – і це дуже важливо, особливо в системі
освіти – потребує зворотного зв’язку. Вчителі потребують зворотного зв’язку від
батьків та дітей. Тому ми
провели друге дослідження, разом з Open-I Research, разом з Адіною Ніка. Батьки відповідали на запитання, після
чого ми запросили двох експертів, які б пояснили, з різних точок зору, як з
точки зору управління освітою, так і з точки зору участі батьків, про ці ситуації, які
ми виявили у батьків».

Опитування проведене Адіною Ніка, консультантом та дослідником Open-I, проаналізувало наслідки у психологічному плані та те, що означає з точки зору
соціальної взаємодії, навчання з дому: «Перш за все, я хочу зазначити позитивне ставлення батьків щодо онлайн-освіти. На них було чимало тиску, і ми очікуємо, що й повернення до школи
буде теж великим тиском. Я також хочу наголосити на стані батьків. Вони були дуже стурбовані призупиненням навчання, тим більше, що коли було взято рішення про закриття шкіл, сталася велика перерва
у спілкуванні з боку викладачів. Що стосується дітей, цікавим є те, що для них закриття школи означало брак соціального життя».

Протягом усього періоду
ізоляції, батьки в Румунії стикалися не лише з адаптацією до
нового повсякденного способу життя чи труднощами, що виникають на роботі, а й з
підтримкою, яку вони повинні були надати дітям під час онлайн-навчання. У більшості випадків, дистанційна робота батьків та заняття на аудіо-відео веб-платформах дітей проводилися паралельно. Адіна Ніка: «Батьки були так би мовити «дуже постраждалим сегментом» від усіх цих змін, адже мова йшла не лише про зміну роботи з дому або навіть втрату місця праці, а й про те, що вони стикнулися раптово із тим, що діти залишалися вдома і на додаток їм треба
було займатися багатьма іншими заходами. Від приготування їжі та часу,
проведеного з дітьми, до надання допомоги дітям у
процесі навчання та допомогти їм адаптуватися до технологій. Це було серйозною зміною, і, отже, тиск на батьків був дуже високим».

Опитування SuperTeach
також проаналізувало психологічний вплив на батьків, їх побоювання будучи безпосередньо пов’язані з почуттям соціальної
незахищеності: «Надійшло багато побоювань з боку батьків. Основна тема стосується охорони здоров’я, власного здоров’я, здоров’я дітей, батьків, але
у них також є побоювання щодо системи освіти. Чи матеріал, який учні вивчали дистанційно цього навчального року буде
закріплений колись, і це питання особливо стосується учнів 8- гота 12-го класів. Усі ці побоювання нашаровуються
на фінансову незахищеність».

Також турбота щодо правильного ставлення до власних дітей була однією з невідомих батьківських рівнянь
цього періоду. Я занадто суворий зі своєю дитиною чи навпаки? саме це питання проросло у свідомості більшості.
Адіна Ніка пояснює: «На запитання про основні труднощі
цього періоду, перше, що було згадано, – стосувалося рівноваги між суворістю та гнучкістю. Вчителі раптом зникли, вони не знали, як
реагувати, і першою їхньою реакцією було перестати з’являтися. Батьки залишилися з дітьми вдома, вони не знали, що з ними робити. Тому головне питання полягало в тому, скільки гнучкості вони повинні проявляти щодо власних дітей, якою мірою дозволити їм насолоджуватися цими нав’язаними міні-канікулами чи навпаки
скільки суворості проявити у стосунках з дітьми».

Незважаючи на це,
деякі батьки-респонденти вирішили бачити у цій ситуації повну частину склянки. Пристосування до змін
здається їм однією з навичок, якими користуються їхні діти і навіть вони самі
після нав’язаного періоду ізоляції. Адіна Ніка: «Ми також запитали їх про те, що вони вважають позитивним за цей період. Цікавим є те, що вони відповіли, що цей період був можливістю для дітей навчитися адаптуватися до змін. Знову ж таки, додаткова можливість спілкуватися
та займатися більшою кількістю сімейними заходами. І, по-третє,
експериментування цифрових платформ. В основному, основна зміна у дітей була
пов’язана з переходом від офлайн до онлайн».

Ініційований Фондом
«Румунські бізнес-лідери», групою «EDUCATIVA» та Інститутом особистісного
розвитку, SuperTeach – це проект, який сприяє зосередженню уваги на потребах учнів та підготовці викладачів відповідно до принципів відкритого менталітету.