Уверх по течії річки Тополог
Архітектурний хаос, як у міській, так і в сільській місцевості, був спричинений переважно відсутністю чітких правил у сфері будівництва, а також тим, що влада часто закривала очі на серйозні порушення на місцях.
Roxana Vasile, 29.06.2022, 06:29
Упродовж понад
30 посткомуністичних років у Румунії побудували багато нових об’єктів. Але, нерідко будівництво
здійснювалося хаотично:
високі багатоповерхівки, зведені в мікрорайонах з максимум двоповерховими помешканнями, новобудови, що
височіють поруч із будинками, що є пам’ятками
архітектури,
або випадково вибрані розміри, форми та кольори, що створюють виснажливий безлад.
Архітектурний хаос, як у міській, так і в сільській місцевості, був спричинений переважно відсутністю чітких правил у сфері будівництва, а також тим, що влада
часто закривала очі на серйозні порушення на місцях.
Сьогодні гостями нашої радіостанції є Крістіна
та Пауль Будани,
ініціатори проєкту «Уверх по течії річки
Тополог»,
метою якого було дослідження протягом одного року
для подальшого збереження народної
архітектури у верхній частині долини річки Тополог
Арджеського повіту (південь). Чому? Бо там незабаром проляже швидкісна автотраса. А подружжя Будан
хотіло б, щоб принаймні в цьому районі,
переваги прогресу не завдали шкоди архітектурній особливості
місцевості. Або, якщо це неможливо, то хоча б зафіксувати для
прийдешніх поколінь багатовіковий побут
тутешніх людей.
Крістіна
Будан є лектором Факультету архітектури
Бухарестського університету імені Йона Мінку і пояснює суть проєкту «Уверх по течії річки Тополог». «Проєкт
мав на меті відкартографувати всю верхню частину долини річки Тополог, аби побачити, що ще зберіглося з тамтешньої традиційної
архітектури у спробі зберегти якомога більше інформації про цю архітектуру, з огляду на перспективу
будівництва автомагістралі.
Ділянка Корнету-Тігвені пролягатиме цією долиною і я не виключаю, що після
цього усе докорінно зміниться.
Зараз у долині досить тихо, тому що немає великої дороги, цей регіон зберігся
в дуже хорошому стані, традиційна архітектура зберіглася без особливих змін. Звичайно,
зміни інфраструктури принесуть зміни в структурі сіл, в еволюції місцевості, а
потім вплинуть і на архітектурну спадщину.»
Крістіна
Будан розповіла про унікальний досвід та задоволення, що отримали численні волонтери, які долучилися до картографування верхньої частини долини
річки Тополог. «Як я вже сказала тут немає великої
дороги, яка б перетинала долину. І
тоді вона має свій спокій, своє затишне життя. Дуже
цікавим є те, що ця долина ніби
один живий організм, усе тут дуже
взаємопов’язано. Життя в долині дуже гарне, воно переплетене в тому сенсі,
що місцеві жителі володіють будинком, садом, пасовищем і своєю повсякденною
діяльністю усе якось взаємопов’язано.
Це було перше, що нам дуже сподобалося! Далі є безліч іпостасей долини. Дороги
вражають, особливо коли починаєш губитися в навколишніх пагорбах,
дуже гарно йти долиною і діставатися до домогосподарств. Ми знайшли дуже гарні
будинки, які важко поділити на категорії, нам навіть було важко намалювати
якісь чіткі типології, тому що вони настільки різноманітні за виразом, що було зовсім непросто. Ми знайшли
дуже гарні будинки з ґанком у тій класичній типології, яку всі ми асоціюємо з
традиційною архітектурою, але ми також знайшли й
будинки з дуже вишуканою штукатуркою, з дуже вишуканими, складними дахами… з неймовірно гарним виглядом, на який, на жаль, ми не звертали
особливу увагу. Для нас дуже важливо зберегти
базу даних про те, що існує зараз і як живе долина в
цілому, а також відповідні будинки, які, зрештою, є виразом місця. І нам було
цікаво створити базу даних з різними виразами будинків, які форми можуть
приймати ці будинки, щоб побачити, наскільки різноманітна насправді ця місцева
архітектура.»
Для Пауля
Будана проєкт «Уверх по течії річки Тополог» має,
окрім практичного значення, ще й душевне. Адже хоча є мешканцем Бухареста,
він має родинне коріння в тій долині. Там він, до речі, проводить літо і йому
зовсім не байдуже, як буде виглядати ця територія
після будівництва автотраси: «Таку
трансформацію важко уявити. Через кілька років долина, ймовірно, буде великим
будівельним майданчиком, але після завершення будівництва,
можливо, за підтримки влади вона розвиватиметься
гармонійно, сподіваємося, в ідеалі, з урахуванням думки фахівців… відновлення
берегів річок, можливо відновлення деяких стежок чи
мостів. Можливо різні прилеглі до автостради споруди – паркінги,
готелі, пансіонати, будуть побудовані з урахуванням архітектурної
специфіки, що дозволить зберегти унікальну красу долини. Ми
віримо, що за допомогою проєкту зможемо
розпочати діалог або об’єднати місцеву владу та представників вищого рівня, щоб
обговорити усі ці аспекти і разом розбудовувати долину
в гармонії з природою. Ми сподіваємося, що зможемо вплинути на майбутнє цієї
долини або позитивно вплинути на цей процес
змін.»
Звичайно, такий сценарій був би
ідеальним. Якщо, на жаль, цього не станеться, то після цієї ініціативи Крістіни
та Пауля Буданів, це залишиться винятковою роботою, до якої
приєдналися й Спілка архітекторів
Румунії, столичний Музей села, Музей
виноградарства і садівництва у Голешть (Арджешський повіт),
а також спеціалісти з історії, соціології, географії, ландшафтного дизайну чи
волонтери, особливо студенти-архітектори, а також архітектори з великим досвідом. Результати їхньої роботи можна знайти на сайті
petopologinsus.ro, на сторінці проекту у FB, але особливо у книзі виняткової
інформаційної та графічної якості, не говорячи вже про вражаючі
розміри. «Ми усвідомлюємо, що
модернізація необхідна і всі ми до цього йдемо, розуміємо необхідність
інфраструктурних проєктів.
З іншого боку, дуже важливим є й те, як все робиться. Передусім новий
інфраструктурний проєкт має бути здійснений там з максимальною акуратністю, щоб не вплинути негативно на
подальший розвиток регіону. Ми сподіваємося, що
він якось принесе обіцяне благополуччя, але не
візьме більше, ніж пропонує на місці.»
Заключні
слова лекторки Бухарестського факультету
архітектури Крістіни Будан мають цінність аксіоми – прогресу
так!, але не будь-як і не будь-якою ціною.
