Роль громадянського суспільства в порятунку лісів

Ліс, одне з основних джерел чистого повітря і важливий фактор зі збереження біорозмаїття, а також вагоме джерело створення робочих місць, отримання продуктів харчування і сировини для деяких промисловостей, в даний час займає тільки 27% території Румунії

Christine Leșcu, 14.05.2014, 06:00

Ліс, одне з основних джерел чистого повітря і важливий фактор зі збереження біорозмаїття, а також вагоме джерело створення робочих місць, отримання продуктів харчування і сировини для деяких промисловостей, в даний час займає тільки 27% території Румунії, тобто менше шести з половиною мільйонів гектарів. 50% цієї території належить державі, точніше Національному управлінню лісів «Ромсілва», а 50% знаходиться у приватній власності.

Обмеження вирубки лісів, що перебувають у приватній власності часто порушуються, каже голова неурядової організації «Тешуляса Сочіал» Алін Ушеріу-Ульман, який стверджує, що вирубка лісів досягла в останні роки небажаного рекордного рівня: «На мій погляд протягом всієї історії Румунії не було таких зловживань в тому, що стосується вирубування лісів, як в останні 25 років. Наша асоціація проводить свою діяльність в Карпатських горах, проте, на жаль, не маючи узгодженої програми для 850 тисяч гірських лісогосподарств, єдиним планом для багатьох із них є масова вирубка лісів, причому це робиться за допомогою тих, хто повинен охороняти ліс. Я вважаю, що з цієї точки зору ми знаходимося в дуже скрутному становищі. В останні 25 років ми є свідками масових зловживань та грубих порушень лісового законодавства.»

Масивна вирубка лісів привернула увагу багатьох неурядових організацій, які намагаються виправити становище за допомогою специфічних методів: проведення акцій протесту, мітингів та заліснення. І Всесвітній фонд дикої природи докладає значних зусиль для збереження лісів. Директор румунської філії цієї міжнародної неурядової організації Чібі Могор вважає, що масову вирубку лісів в останні роки можна пояснити не тим, що закони погані, а просто тим, що вони не застосовуються на практиці: «Румунське законодавство у сфері захисту лісів і принципи, які лежать в основі Лісового кодексу є добрими. Саме тому ми ще маємо природні ліси, великий різновид фауни і флори. Те, що нинішній Лісовий кодекс не застосовується, або застосовується частково, це вже інше питання. Дорікати треба не лише Міністерству лісів, а й Міністерству юстиції. В умовах коли 95% порушених справ за фактом незаконної вирубки лісів не були доведені до кінця, дуже важко говорити про боротьбу з корупцією в цій сфері.»

Іншою законодавчою проблемою є те, що в Румунії не використовуються всі можливості, надані Європейським Союзом. Наприклад, у рамках Спільної Сільськогосподарської Політики, точніше через Європейський фонд сільського розвитку, ЄС ставить у розпорядження країн-членів значні кошти для втілення проектів лісонасадження, захисту екосистем і розвитку сільських громад в лісових регіонах. З подробицями Чібі Могор: «На рівні ЄС є кошти, призначені для лісів, однак вони не використовуються Румунією. Наприклад я вважаю, що ми допустили ряд помилок в ході переговорів про приєднання до ЄС у 2007 році тому, що проблема лісів не була включена до Фонду сільського розвитку. Ми ледве не повторили цю помилку, коли йшлося про бюджетний період 2014 — 2020 рр., ризикуючи залишитися ще 7 років без коштів для лісів. Але ситуація змінилася після протесту власників лісів у Бухаресті, який підтримали і ми. Таким чином Міністерство сільського господарства пообіцяло включити «ліси» в новий План розвитку сільських територій.»

Отже громадянські протести і соціальна активність населення можуть стати можливим рішенням, принаймні до більш активних дій влади. Цю думку поділяють і члени організації «Тешуляса Сочіал», яка активно діє в цій сфері з 2001 року. Вона покладається переважно на волонтерів, завдяки яким до цих пір було посаджено кілька десятків тисяч дерев, переважно в Трансільванії, але й навколо Бухареста. «Волонтерство помилково розуміють в Румунії, його неможливо пояснити, а тільки відчути. Робити щось для інших є, передусім, виконанням обовязку людини перед людиною», – вважає Алін Ушеріу-Ульман, якому вдалося переконати кілька тисяч людей добровільно приєднатися до садіння дерев. Але лише шляхом волотерства проблему не вирішити, стверджує він: «На жаль їх замало. Ми засадили лісами 115 гектарів землі. На жаль приблизно 115 гектарів лісу вирубується щодня в Румунії. Ми не можемо чекати склавши руки, а ця ініціатива стала єдиною нашою зброєю. Ліс Румунії є європейською цінністю, а не лише румунським надбанням. Я завжди кажу, що дерево не є власністю лише тих, хто ним користується, а власністю всіх. Якщо природа так чи інакше може відновлюватися, то я не знаю, що чи можна це сказати про нас, громадян. Те, що ми робимо це тільки початок, але, на жаль результати роботи, людей, які охороняють ліси, які мають сказати «ні» вирубуванню, повинні б бути набагато відчутнішими.»

Залучення всього суспільства має вирішальне значення і необхідно продовжити всі зусилля, особливо тепер, коли румунські парламентарії працюють над новим Лісовим кодексом. Відповідний нормативно-правовий акт був схвалений урядом наприкінці минулого року і має бути прийнятий парламентом в терміновому порядку. Така поспішність повязана із надзвичайною ситуацією, яка склалася в країні після 1989 року. Зокрема, за 20 років Румунія втратила майже 400.000 га лісу, а розмір матеріального збитку величезний – понад 5 мільярдів євро.

Саме тому у новому Лісовому кодексі передбачені більш суворі покарання за крадіжку деревини: крадіжка чужих лісів шляхом незаконної порубки, незалежно від того чи йдеться про одне або більше дерев каратиметься позбавленням волі. Водночас лісники, які допомагатимуть крадіями будуть позбавлені права на службову або професійну діяльність, а приватні лісовласники будуть заохочені не вирубувати ліси. Так само, згідно з положеннями нового нормативно-правового акту продаж необробленої деревини прямо у лісі забороняється, і здійснюватиметься лише в спеціальних складах і тільки в обробленому вигляді.

Нові регулювання встановлюють і певні умови щодо наявності документів походження деревини, виданих керівником лісогосподарства, а не якою-небудь приватною фірмою, яка сама собі видає накладні. Таким чином, згідно новому Лісовому кодексу, лісники та адміністратори лісового фонду нестимуть повну відповідальність за походження деревини, наявної на ринку. В даний час «Ромсілва» працює над програмним забезпеченням, яке міститиме відомості про всю деревину, а введені дані зможуть бути перевірені в будь-який час.