Підлітки та школа
В останні роки школа вже не є місцем, куди діти та підлітки приходять лише за знаннями. Усе більше говориться в Румунії про роль школи у формуванні та розвитку окремих умінь та навичок учнів.
Christine Leșcu, 22.02.2017, 11:19
В останні роки школа вже не є місцем, куди діти та підлітки приходять лише за знаннями. Усе більше говориться в Румунії про роль школи у формуванні та розвитку окремих умінь та навичок учнів, але ще більше про роль школи у розвитку емоційного стану учня. Емоційний інтелект це здатність усвідомлювати свої почуття і емоції, доносити і використовувати їх, управляти ними, і на основі цих навичок взаємодіяти з іншими людьми. Саме тому, освітня система повинна приділяти ту саму увагу як когнітивним, так й емоційним навичкам учнів. Таким є висновок дослідження, проведеного Клузьким Університетом імені Бабеша Бояї у співпраці з Асоціацією ROI та Інститутом освітніх наук за підтримкою ЮНІСЕФ. Едуард Петреску, член представництва ЮНІСЕФ в Румунії розповідає про вищезгадані емоційні навички: Ці навички не можна перевіряти за допомогою ніякого стандартного тесту пізнавального інтелекту або інших тестів знань. Для освітньої системи важливими є навички, пов’язані з особистим виміром. Я маю на увазі те, як людина вміє розуміти свої емоції та емоції інших людей, пов’язані як з внутрішніми, так і з зовнішніми подіями, як знаходить вихід зі складних ситуацій, конструктивно вирішує проблеми, як знаходить мотивацію, як використовує свій творчий потенціал. Йде мова про навички соціального та громадського проектування, про здатність людини до спілкування та уміння приєднатися до певної групи та про здатність брати участь у спільних проектах або приймати вирішальні рішення.
Завдяки як індивідуальному, так і соціальному характеру, емоційні навички мають важливе значення для гармонійного розвитку людини і треба заохочувати їх, особливо в підлітковому віці, коли формується характер людини. Саме тому дослідження про ці емоційні навички було проведене серед підлітків, – стверджує Сімона Давід Крешбаша, представник асоціації ROI: У підлітковому віці відбувається наступне: фізичні та розумові здібності розвиваються так само, як і у дорослих, в той час як емоційна сторона залишається трохи позаду, саме тому підлітки схильні приймати більш ризиковані та небезпечні рішення. Ці соціально-емоційні навички мають більше вимірів. Деякі з них пов’язані з особистим розвитком, з мотивацією, дисципліною, наполегливістю, впевненістю в собі, ініціативністю. Потім йде мова про вміння усвідомлювати свої емоції та розуміти почуття інших людей, про вміння керувати своїми емоціями, про здатність спілкуватися з іншими людьми, про стійкість до стресу. Існує також громадська сторона: участь в різних громадських проектах та приналежність до певної групи людей.
Дослідники виявили, що в румунському суспільстві, нонкогнітивні навички розвиваються тільки під час позакласних заходів або тих, які організовують шкільні заклади в рамках тижня Школа інакше. До речі, підлітки скоріше здобувають впевненість у собі під час участі у волонтерських проектах, ніж відвідуючи курси. На думку дослідників, це можна пояснити тим, що освітня система в Румунії далі зосереджується на передачі знань. Як може школа стимулювати емоційні навички, так як ці нонкогнітивні навички, у свою чергу, можуть сприяти у здобутті шкільного успіху розповість теж Сімона Давід-Крешбаша: Школа повинна приділяти більше уваги формуванню та розвитку емоційних навичок, не лише когнітивним вмінням, так як це стається у нинішній освітній системі. Далі не звертається уваги на спілкування, на здатність спілкування з іншими людьми або мотивацію, хоча всі запримітили, що підлітки вже не дуже зацікавлені школою, оскільки вони не відчувають себе залученими в процесі навчання. Для підлітків дуже важливо, щоб вони відчували себе залученими і щоб брали активну участь в навчальному процесі. Під час початкової школи, велика увага приділяється спілкуванню, оскільки один учитель вчить протягом чотирьох років дітей. Останнім часом, зокрема після внесення змін до шкільної програми ще під час початкової школи ставиться наголос на особистий розвиток дитини, хоча не дуже у векелій мірі. На жаль, починаючи від п’ятого класу, під час середньої школи та ліцею, дитина відчуває себе виключеною. Вже не вистачає часу для залучення її до навчального процесу, звідси походить відсутність інтересу до навчання та демотивація.
Нонкогнітивні навички не є важливі лише для підвищення мотивації учня до навчання, а взагалі для подальшого розвитку підлітків, розвиток на який школа повинна зосереджувати свою увагу, – вважає представник ЮНІСЕФ Едуард Петреску: Традиціна школа, яка в даний час працює в Румунії, ймовірно була задумана для іншого періоду. Школа повинна враховувати швидкі теми розвитку суспільства в цілому, інформаційну систему, комунікації, спілкування, та, що всі ці аспекти впливають на ринок праці. Врешті-решт шкільна підготовка підлітка повинна мати в основі його здатність інтегруватися в соціальне та професійне життя. Ми повинні бачити, як стимулюючи нонкогнітивних навички, можемо допомогти молодим людям краще адаптуватися і реагувати на повсякденні виклики.‘
У першу чергу, самі вчителі
повинні пройти підготовчі курси щоб знали, як розвивати емоційні навички у
своїх учнів. Потім, треба переглянути шкільні програми, щоб включити цей аспект
до них. І оскільки, в даний час обговорюється нова навчальна програма для
середніх шкіл, експерти вважають, що нонкогнітивні навички можуть розвиватися,
особливо за допомогою певних методів навчання та шляхом стимулювання праці в команді.
