Наслідки коронавірусної кризи на дітей з неблагополучних сімей

Як і очікувалося, нинішня пандемія та введення економічних, соціальних і медичних обмежень для уповільнення темпів поширення вірусу ще більше погіршують стан вразливих категорій населення, особливо дітей.

Christine Leșcu, 13.05.2020, 06:10

Як і очікувалося, нинішня
пандемія та введення економічних, соціальних і медичних обмежень для
уповільнення темпів поширення вірусу ще більше погіршують стан вразливих категорій
населення. Однією з них є діти, а ЮНІСЕФ Румунія, у партнерстві з державними
установами та неурядовими організаціями, зробила швидку оцінку труднощів, з
якими стикаються найменші члени малозабезпечених громад. Найбільше страждають
діти з бідних родин, діти ромів, діти, батьки яких працюють за кордоном
та діти з обмеженими можливостями. Заходи, вжиті для обмеження наслідків
пандемії COVID-19, можуть навіть погіршити їх ситуацію через обмеження доступу до соціальних та медичних послуг, збільшуючи кількість випадків
домашнього насильства та безробіття. Закриття шкіл та продовження навчального
процесу в режимі онлайн також є додатковими проблемами, особливо в районах, де
найбільше дітей не ходять до школи.

Кармен Ліке, виконавчий директор Центру освіти та
професійного розвитку «Step by Step/Крок за кроком»,
оцінила вплив заходів, що вживаються в галузі освіті і зробила висновок: «Діти із
бідних та вразливих сімей, найбільше потерпають від останніх адаптацій у
наданні освітніх послуг в онлан-середовищі, оскільки у них обмежений доступ до
ІТ-пристроїв та Інтернету. Нерівності у доступі до освітніх послуг в Інтернеті сприяють
збільшенню вже наявних проваль. Ці нерівності пов’язані з відсутністю обладнання,
необхідного для онлайн-навчання, незалежно від того, чи їх немає в сім’ї або в
школах, звідки б їх можна було надати дітям у тимчасове користування, або
їх недостатньо. До цих проблем додається той факт, що є райони з поганим
підключенням до Інтернету або зовсім без зв’язку. Існують обмеження у
використанні цього обладнання, що в основному зумовлено низькою або
недостатньо розвиненою цифровою здібністю як у дітей, так і у батьків та
вчителів. Дуже важливий аспект пов’язаний з дітьми ромів, які стикаються з
додатковими труднощами, такими як відсутність доступу до ІТ-технологій та
Інтернету всієї громади. Тому інституційне втручання в цих випадках набагато
складніше.»

У цей період соціальна допомога, яку зазвичай
надають спеціалізовані управління місцевої адміністрації, також опинилася під загрозою.
Наприклад, соціальні працівники вже не можуть так часто навідуватися, до тих,
хто потребує їхньої допомоги, а також не завжди мають адекватні засоби індивідуального
захисту. Крім того, особи, які надають соціальні послуги, не мають достатньої
кваліфікації діяти в особливих умовах пандемії та надзвичайного стану. У цьому
контексті особливою є ситуація інституціоналізованих підлітків, – каже Андреас
Новакович, голова Ради інституціоналізованої молоді. «Основними проблемами є
обмеження навідувань для оцінки становища дітей в інтернатних центрах,
відсутність гігієнічно-санітарних матеріалів як для дітей, які перебувають у
центрах захисту дітей, так і для персоналу в центрах розміщення. Молоді люди із
системи захисту дітей, які контактували з нами протягом останніх тижнів,
скаржилися на те, що їм не дозволяють ходити до магазину та зустрічатися з друзями.
Ситуація не була їм адекватно описана, вони не були належним чином повідомлені,
щоб зрозуміти, що відбувається в цей період і чому певні права тимчасово
порушуються. Доступ дітей, які перебувають у державних установах, до медичних
послуг значно скорочений. Обмеження прямих консультацій лікарів у центрах та проведення
переважно онлайн- або телефонних консультацій, а також закриття стоматологічних
кабінетів стали головними проблемами медичного характеру, з якими стикалися ці підлітки,
до чого слід ще додати труднощі з придбанням ліків від хронічних та автоімунних
захворювань.»

Недоліки комунікації, здається, є досить поширеним
явищем в цей період. Не тільки інституціоналізованим дітям та підліткам не було
достатньо добре пояснено необхідність дотримання обмежень, а й представникам ромської
громади. У цьому випадку втручання ромських неурядових організацій має велике
значення для надання допомоги одній з найбільш незахищених громад, що випливає
й з дослідження Світового банку, здійсненого у партнерстві з ЮНІСЕФ. Тетяна
Проскурякова, менеджер Світового Банку з питань Румунії та Угорщини, зазначила:
«Перше зауваження, яке я хочу зробити, – це те, що в ромських громадах були
недоліки ще до цієї кризи. Ми дуже добре знаємо, що люди живуть там у невідповідних
умовах і що доступ до мінімуму інфраструктури обмежений. Наприклад, близько 68%
ромських домогосподарств не мають доступу до систем комунального
водопостачання і водовідведення, тоді як 78% цих домогосподарств не мають
туалетів та ванних кімнат усередині помешкання. Очевидно, що в цих умовах важко
забезпечити необхідну гігієну. Крім того, перенаселеність житла унеможливлює збереження
соціальної дистанції і ми очікуємо, що рівень зараженості в ромських громадах буде
вищим за середній показник по країні. Водночас і раніше ромська громада
стикалася з проблемою доступу до освіти та медичних послуг. А перехід цих послуг
в онлайн-середовище ускладнює справи. Ми знаємо, що є й економічні наслідки
пандемії. Багато людей втрачають роботу, а у ромів справи ще складніші, адже
вони часто мають тимчасову роботу або працюють без легальних форм.»

Скорочення графіку роботи кабінетів сімейних лікарів також впливає на
здоров’я цих неблагополучних громад, а найбільше від цього потерпають діти, – зазначається
у висновку дослідження Світового Банку та ЮНІСЕФ.