Населення Румунії старіє
Старіння населення є зростаючим явищем, згідно спеціалізованим дослідженням, які попереджають, що зростаюча кількість людей похилого віку є значним викликом для систем соціальної допомоги...
România Internațional, 03.12.2014, 04:01
Старіння населення є зростаючим явищем, згідно спеціалізованим дослідженням, які попереджають, що зростаюча кількість людей похилого віку є значним викликом для систем соціальної допомоги, пенсійного забезпечення та охорони здоровя як в країнах, що розвиваються, так і в розвинених країнах. Завтрашній молоді, якої все менше, доведеться підтримувати все більше людей похилого віку. Євростат показує, що в найближчі десятиліття понад однієї третини населення Європи матиме більше 60 років.
У Румунії, темпи старіння населення посиляться разом із зменшенням народжуваності та підвищенням рівня довголіття, відповідно з доповіддю «Румунія старіє – виклики та рішення», нещодавно оприлюдненої Фондом Фрідріха Еберта в Румунії. Частка людей віком старше 65 в Румунії складає 16,1%, за даними перепису населення від 2011 року. Згідно прогнозам до 2050 року кількість літніх людей збільшиться. Фонд імені Фрідріха Еберта, через проект “Румунія старіє” (розроблений журналістами Лауренціу Диакону Колінтіняну і Іоаною Молдован), спробували зясувати, що ховається за цифрами і статистикою та якими є життєві історії літніх людей.
Іоані Пеунеску 101 рік. Вона була першою жінкою в Румунії інженером-електромеханіком. Вона пережила дві світові війни, і в 73 роки вийшла заміж вдруге, щоб не жити на самоті: “Я була вдовою, а він вдівцем, і ми домовилися, не жити поодинці. Вже 28 років як ми одружилися. Нам тепер 101 рік. Роки були звичайними. Тепер трохи складніше, бо чоловік страждає хворобою Альцгеймера, так що я повинна піклуватися про нього. Вже не говорить, тому ми не можемо розмовляти. Це важко. Мені допомагають, бо я не можу кухарити. Мене не служать ані руки, ані ноги. Я не можу тримати рівновагу і ходити без опори.”
Інша категорія літніх людей це ті за якими доглядають члени сімї. Лаурі Тудор 52 роки, і її життя повністю змінилося, коли її 89 річна мати впала і отримала перелом шийки стегнової кістки, будучи прикутою до ліжка. Не дозволила собі найняти когось доглядати свою матір, і ділить свій час кожен день, між обов’язком до матері та власної родини: “Це дость важко, тому що у мене праця і сім’я. Досить важко зробити все. Ми думали найняти когось, щоб допомагав нам, але на превеликий жаль нам не вистачало грошей. Так що роблю що можу. Фізично допомагаю їй. Напевно, потрібно було б когось залишити з нею, щоб мала з ким розмовляти. Я не маю терпіння і часу, щоб робити це. На мене більше психічно аніж фізично впливає це, оскільки йдеться про прогресивну, безповоротну деградацію, яка має один кінець.”
У Румунії є тільки 131 будинок для літніх людей із загальною кількістю 7152 місця. Петру Ротарчуку 63 роки, який живе у будинку перестарілих в селі Леорда, Ботошанського повіту. Персонал установи складає медсестра і дві санітарки, які обслуговують майже 70 осіб, які потребують догляду. Він задоволений з огляду на те, що він там отримує: “Я став безробітним. Де я не ходив, щоб прийняли на роботу, мені говорили, що є вже старий. Я не мав коштів платити квартиру і залишився на вулиці, де пробув маже рік. Нарешті хтось із Повітової ради оформив мені необхідні документи і привів мене до цього будинку. Тут набагато краще, ніж на вулиці, на вітру, на дощі. Тут ми маємо дах над головою, і коли я вийду на пенсію, я залишуся тут .. скільки ще залишиться жити. Я був одружений, дружина померла. У мене троє дітей, але вони пішли, не знаю куда … Я шукав їх, але не знайшов .. Я сумую за ними. Хотів би їх побачити. Не треба мені нічого від них, тільки побачити їх, і побалакати трішки.”
Доповідь “Румунія старіє” містить і оптимістичні дані: рівень бідності для літніх людей (старше 65 років) в Румунії знизився з 65% у 2007 році до 35% в 2013 році, але до цих пір залишається майже вдвічі вище середнього в ЄС, який становть 18%. Ще одним позитивом було введення гарантованої мінімальної пенсії в 2009 році у розмірі 356 леїв. Цим пенсіями користується майже півмільйона людей з яких 123 000 пенсіонери, які працювали в сільському господарстві. Тим не менш, у нас є тривожні проблеми, каже Вікторія Стойчу, координатор програми Фонду імені Фрідріха Еберта: “Й надалі у нас майже найнижчі державні пенсії в Європейському Союзі, і один з найнижчих показників заміщення (співвідношення середня пенсія і середня заробітна плата). Ще однією проблемою є величезна поляризація серед категорій пенсіонерів. У 2009 році 81% пенсіонерів отримували менше 1000 леїв на місяць. У нас є чверть пенсіонерів з пенсіями нижче мінімального місячного споживчого кошика, а саме нижче 444 леїв. 40% пенсіонерів, тобто два мільйони, мають нижчі пенсії ніж прожитковий мінімуму, що розраховується на 587 леїв в 2014 році. Інший особливо вразливою категорією є сільськогосподарські пенсіонери і 98% з них мають пенсії нижче прожиткового мінімуму “.
Відсутність догляду в домашніх умовах, брак місць в будинках для літніх людей, але й фахівців у державних центрах, високі ціни для хворих пенсіонерів, які хотіли б жити в такому центрі, але в приватній системі, це лише деякі аспекти, які характеризують рівень життя літніх людей в Румунії.
