Довгоочікуваний перепис
У Румунії, так само як і в інших державах-членах Європейського Союзу, мав відбутися цього року новий загальний перепис населення та житлового фонду. Але через кризу, спричинену пандемією нового коронавірусу, перепис був відкладений на 2022 рік.
Roxana Vasile, 18.08.2021, 08:58
У Румунії, так само як і в інших державах-членах Європейського Союзу, мав відбутися цього року новий загальний перепис населення та житлового фонду. Але через кризу, спричинену пандемією нового коронавірусу, перепис, що проводиться щодесять років, був відкладений на 2022 рік. Однак, близько 50.000 домогосподарств зі всієї країни було відібрано для участі у пробному переписі, головною метою якого було відпрацювати організаційні, технологічні та програмні питання перед основним переписом населення, запланованим наступного року.
Директор з питань комунікацій Національного інституту статистики Кетелін Раю уточнює навіщо треба було проводити цей пробний перепис: «Пробний етап є напівобов’язковим, він проводиться у всіх державах-членах ЄС та має роль перевірити злагодженість та швидкість роботи людей та систем, зрозуміти з реакції людей, чи всі питання переписного листа вдало сформульовані, перевірити функціональність використовуваних інструментів, програмне забезпечення, щоб під час основного перепису, не виникало неприємних ситуацій.»
Уповноважений проведенням цього нового перепису населення в 2022 році, Національний інститут статистики має вражаючий професійний досвід понад 150 років та провів 12 переписів населення з моменту його заснування в 1859 році до цього часу. Нагальна потреба проведення перепису без перешкод, подвоюється певною амбіцією, зазначає Кетелін Раю: «Вперше в Румунії, як і у випадку інших держав-членів Європейського Союзу, амбіція, якщо я можу так сказати, полягає в тому, щоб перепис був «дігіталізований», іншими словами, вперше в Румунії не буде використовуватися папір. Отож будуть проводитися два цифрові етапи, які замінять традиційну паперову анкету, яку особи або переписувачі під час діалогу з людьми мали заповняти. Таким чином, перший етап припускає самостійне заповнення анкети (переписного листа) на спеціальному порталі в мережі інтернет. Для цього особи отримають посилання на анкету, де вони зможуть заповняти необхідні дані. Другий етап припускає надання відповідей переписувачу, який завітає до помешкання і заповнить анкету на планшеті. Зібрані дані під час цих двох етапів передаються до бази даних і потім обробляються.»
Якщо головною метою пробного перепису була перевірка функціональності використовуваних інструментів, які будуть основою подальшої праці статистиків, натомість, головною метою перепису від наступного року є отримати зокрема відповідь на найкоротше запитання, яке багато хто з нас часто ставлять собі Скільки нас (залишилось)? Однак потрібні деякі роз’яснення, в тому числі стосовно румунів, які проживають за межами країни, про що говорить директор з питань комунікацій Національного інституту статистики Кетелін Раю: «Перепис, не тільки в нашій країні, але й деінде, підраховує постійне населення, тобто населення, яке постійно проживає на момент перепису на території певної країни і має на меті залишатися в межах цієї території протягом 12 місяців. Цю методологію розробив Євростат – статистичне бюро Європейського Союзу, яку не можна замінити. Отож, після цього перепису ми з’ясуємо чисельність населення Румунії, незалежно від громадянства, незалежно від етнічної приналежності. На даний час Національний інститут статистики оцінює, що за межами країни проживають 3,3 – 3,4 мільйони румунів. З нагоди перепису, який, як я вже сказав, проводиться майже одночасно і на основі однакової методології в кожній країні Європейського Союзу, Румунія дізнається, скільки румунів перебуває за її межами. Іншими словами, ми можемо дізнатися про чисельність румунів за межами країни, якщо співпрацюємо та отримуємо інформацію від національних статистичних інститутів відповідних країн.»
Враховуючи відповіді на запитання, поставлені під час перепису населення, який відбудеться наступного року щодо освіти, професії, доходів, релігії, етнічної приналежності, житла або оснащення, можна буде детально дізнатися профіль громадянина, який проживає в Румунії. Метою є отримання важливої та якісної інформації для розробки державних соціальних чи економічних політик, для сталого розвитку громад та міст, для наукових чи ділових кіл. Кетелін Раю: «Перепис населення надає важливу інформацію щодо соціально-демографічного складу населення та умов життя. Ціллю є знати, як виглядає населення на території країни за різними показниками, починаючи від професійної підготовки до життєвого рівня, добробуту кожної професійної категорії тощо. Існують також показники, яких можна вважати більш делікатними, однак важливими, які беруться до уваги при розробці певних державних політик, що фінансуються, в тому числі коштами Європейського Союзу, як наприклад етнічна приналежність осіб. Є також важливі показники лише на національному рівні, такі як релігійна приналежність. І тут я повинен визнати, що однією з наших стратегій полягає у тісній співпраці з представниками етнічних меншин та релігійних культів, оскільки вони безпосередньо зацікавлені збільшити кількість своїх членів з нагоди проведення перепису. Наведу як приклад той факт, що фінансування релігійних культів у Румунії протягом наступних 10 років здійснюватиметься на основі результатів, отриманих після перепису. Іншими словами, кожен релігійний культ буде зацікавлений, щоб кількість його членів була якомога ближчою до реальності. Наведу ще один приклад! Ромська меншина Румунії є дуже незадоволена тим фактом, що дані попередніх переписів про офіційну чисельність циганів не відповідають дійсності. Можливо, що це й так, але ми ще від минулого року тісно співпрацюємо з державними органами, які розробляють державну політику стосовно циган або з представниками неурядових організацій цієї етнічної громади, намагаючись переконати їх, щоб, у свою чергу вони переконали членів своєї громади, що правильна відповідь на запитання щодо етнічної приналежності сприятиме безпосередньому фінансування цих громад упродовж наступних 10 років. Отож, мова не йде про збирання даних лише у наукових цілях, а про конкретні переваги стосовно реалізації державних політик та отримання фінансування упродовж наступних 10 років від державних, європейських чи поза європейських установ,наприклад від Світового банку.»
З 14 березня по 15 травня наступного року, проходитиме перший етап – самостійне заповнення респондентом анкети у мережі Інтернет, потім з 16 травня по 17 липня відбудеться другий етап, тобто – зустріч із переписувачем, який проводитиме опитування за місцем проживання респондента, сподіваємось у кращих умовах, ніж тепер стосовно карантинних заходів. Перші часткові результати будуть представлені наприкінці 2022 року. Остаточні результати, як в Румунії, так і в усіх країнах-членах Європейського Союзу, будуть відомі наприкінці 2023 року.
