Громадські організації у боротьбі із забрудненням
Для вимірювання забрудненості повітря в столиці кілька неурядових організацій розробили платформу Aerlive, запущену приблизно рік тому, 12 грудня 2019 року.
Christine Leșcu, 04.11.2020, 06:31
Через низьку якість повітря у столиці
вже багато років потерпають усі мешканці Бухареста. Її також визнав Суд ЄС,
який цієї весни засудив Румунію за систематичну неспроможність зменшити рівень забруднення
в Бухаресті – вирок, винесений в кінці тривалої процедури притягнення до
відповідальності за порушення законодавства ЄС, розпочатої кількома роками
раніше. Крім того, статистика системи охорони здоров’я показує, що через
забруднення повітря Румунія втрачає більше років здорового життя, ніж Індія.
А дані 2018 року вказують, що токсична атмосфера щорічно вбиває понад 23 тис.
румунів, викликаючи такі захворювання, як рак легень, ішемічна хвороба серця,
інсульт, інфекції нижніх дихальних шляхів та хронічна обструктивна хвороба
легень. А ці хвороби також мають економічні наслідки.
Згідно з недавнім дослідженням «Вплив
забруднення повітря на витрати на охорону здоров’я», опублікованим Європейським
альянсом громадського здоров’я, Бухарест щорічно втрачає 6,35 млрд євро, це
витрати, спричинені наслідками забруднення повітря на здоров’я мешканців
столиці. Кожен житель Бухареста щорічно втрачає 3004 євро через наслідки
забруднення на його здоров’я, а соціальні витрати, викликані забрудненням
складають в середньому 1810 євро на кожну особу. Очевидно, що заходи щодо
відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря мали бути вжиті вже
давно. Але для цього потрібно точно знати, які шкідливі речовини люди вдихають щоденно,
в якій кількості та в яких районах повітря найбільш забруднене.
Для цього кілька неурядових
організацій розробили платформу Aerlive, запущену приблизно рік тому, 12 грудня
2019 року. Проєкт передбачав встановлення датчиків для вимірювання
забрудненості повітря у Бухаресті, а отримані дані зазначені на онлайн-карті з
відкритим доступом для всіх громадян. Датчики Aerlive вимірюють рівень зважених
частинок PM10 та PM5, а також п’ять типів токсичних газів.
Чому знадобилося втручання
громадянського суспільства у механізми вимірювання рівня забруднення, ми
дізнаємось від координатора платформи Aerlive Оани Ненечу. «Потреба в цій
платформі була надзвичайно великою в Бухаресті і досі існує в інших містах, які
мають великі проблеми із забрудненням. Чому ми прийшли до висновку, що така
платформа необхідна? Станції моніторингу та вимірювання забруднення, що входять
до національної та офіційної мережі, яка належать Міністерству навколишнього
середовища не працювали і досі не працюють належним чином. Їх проблема полягає
в тому, що вони дуже застарілі, їх потрібно було оновлювати або модернізувати щоп’ять
років, але цього не було зроблено за 15 років з моменту їх створення. Крім
того, вони не працюють постійно і, в умовах відсутності постійно оновлюваних даних
неможливо здійснювати точні оцінки та моніторинг. Іншою проблемою є дуже мала
кількість цих станцій: у Бухаресті їх всього 8, дві з яких фактично розташовані
в прилеглому повіті Ілфов. Ці станції вимірювання якості повітря працюють
приблизно на 60%-70% потужності та, навіть незважаючи на це, вони також дуже часто
фіксують дуже високі показники.»
У Бухаресті основними причинами
забруднення є автотранспорт, точніше викиди вихлопних газів та центральне
опалення будинків. Що відбувається з повітрям, яким люди дихають в цих умовах розповідає
Оана Ненечу, координатор платформи Aerlive. «У Бухаресті спостерігається явище
смогу в зимові та весняні місяці. У минулому році, починаючи з грудня, з
моменту запуску нашої платформи, показники концентрацій зважених частинок були
дуже високими до березня цього року, коли після запровадження карантину вони знизились. Гірше
те, що є епізоди масового забруднення у вихідні дні, коли викиди забруднюючих
речовин, часток PM 10 та PM5, у п’ять-шість разів перевищують затверджену
гранично допустиму концентрацію. Це сталося кілька разів у березні. Це був перший
сигнал тривоги, пов’язаний з цим явищем. Ми теж не знали про це, вважали, що
транспорт є основним джерелом забруднення вдень, але вночі, у вихідні дні ми
забруднюємо деінде. Ось так ми з’ясували, що навколо Бухареста і навіть у
місті, на периферії, в районах, де наші датчики також зафіксували дуже високий
рівень забруднення, відбувається незаконне спалювання відходів.»
Незважаючи на цю інформацію, у
Бухаресті не було вжито заходів щодо зменшення забруднення. Однак, починаючи з
березня, коли був введений карантин, випадки перевищення гранично допустимої
концентрації небезпечних речовин у повітрі мали поодинокий характер і це ще один доказ, що найбільшу відповідальність за
забруднення повітря несе автотранспорт. Але це побічний наслідок пандемії, оскільки
компетентні органи не вжили ефективних заходів, – каже Оана Ненечу. «Звіт,
надісланий Європейській комісії Міністерством навколишнього середовища за 2019
році, показує, що ми все ще перебуваємо в ситуації порушення європейського
законодавства. Дві станцій у Бухаресті зареєстрували понад 35 щорічних
перевищень рівня часток PM10, а це означає, що проти нас знову можуть розпочати
процедуру про порушення законодавства ЄС щодо захисту довкілля. І це після судового
розгляду справи про порушення прав і Румунія програла цю справу. Тобто хоча Європейський
суд засудив нас за невжиття необхідних заходів для обмеження забруднення, ми
зараз перебуваємо в тій же ситуації.»
На
думку Оани Ненечу, позитивним зрушенням є те, що проєкт Aerlive викликав інтерес
громадян до вимірювання рівня забруднення, про що свідчить кампанія «Прихисти
датчик». У рамках цієї кампанії жителі Бухареста виявили бажання встановити подібний датчик в своєму районі, а загальна
кількість цих пристроїв у мережі Aerlive наразі сягнула 20. Успіх платформи в
столиці також призвів до ініціювання подібного проєкту в Клуж-Напоці, іншому
забрудненому місті Румунії.
