Червнева “шахтаріада” 1990 року
Події, які мали місце 13-15 червня, відомі під назвою шахтаріада, у значній мірі негативно вплинули на демократичних структур правової держави.
Steliu Lambru, 22.06.2015, 10:20
У червні 1990 року румуни, незадоволені успіхами, досягнутими у травні Фронтом національного порятунку на перших виборах молодої демократичної держави почали протестувати. У Бухаресті сили правопорядку при підтримці шахтарів з Долиниj Жіу, грубо повелися, з маніфестантами, що протестували на Університетській площі та з цивільним населенням взагалі. Події, які мали місце 13-15 червня, відомі під назвою шахтаріада, у значній мірі негативно вплинули на демократичні структур правової держави.
Політолог Габрієль Андрееску розповість про політичний контекст, який посприяв тодішній кризі: Це були прикрі, трагічні події у всіх напрямках. Я маю на увазі, як індивідуальні людські жертви, так і загальні колективні кошти. Певна річ, це пов’язано з моментом коли влада стала легітимною. Фронт Національного порятунку вирішив, що настав момент застосувати усі можливості для здобуття контролю, з яким був добре обізнаний. Не слід забувати, що колишня політична поліція (Секурітатя) була майже повністю засвоєна Службою зовнішньої розвідки (SIE), яка з’явилася після 1990 року та Румунською службою інформації (SRI), яка знову з’явилася у березні 1990 року, хоча фактично діяла й напередодні. Існувала досить видима економічна сила колишніх представників номенклатури. Йшла мова про групу людей, які посідали досвід повного контролю. Проте у той момент, повний контроль був неможливим. Маніфестанти протестували на вулицях, незважаючи на всенародне голосування та незважаючи на домагання влади припинити протести.
13 червня 1990 року намети демонстрантів, розміщені на Університетській площі столиці, були зруйновані силами правопорядку. Були здійснені і перші арешти, а працівники Бухарестського підприємства важкого машинобудування об’єдналися із силами влади в їхній спробі відновити порядок, складаючи лозунги, спрямовані проти інтелігенції. Після жорстоких сутичок, суспільне телебачення передало комюніке Президента Іона Іліеску, який був обраний на демократичних виборах за місяць до цих подій: Закликаємо усі свідомі й відповідальні сили об’єднатись навколо приміщення Уряду й Телебачення з метою покласти кінець спробам екстремістських груп, з метою захисту важко здобутої демократії.Увечері, 13 червня, трьома составами поїзду, шахтарі з Долини Жіу прибули в Бухарест. Про події, що послідували розповість політолог Габрієль Андрееску: Газета Роминія лібере та Група соціального діалогу постійно заперечували владу, яка, однак, була підтверджена населенням. Отже, події, що мали місце, фактично знищили демократію. Шахтарі, які прибули в Бухарест, були покликані знищити головні сили опозиції. Йшлося про газету Вільна Румунія, приміщення якої було зруйноване, це стосувалося також Групи соціального діалогу. Я був свідком того, що склалося у цьому випадку. Шахтарі розмістилися біля воріт з метою виселити нас з приміщення й лише розумна стратегія переговорів припинила їхній намір.
Наступного дня, 14 червня, шахтарів Мірона Козми перейняла Румунська служба інформації й спрямувала їх до усіх важливих місць Бухареста. Приміщення Університету було оточене, відомі професори, з-поміж яких й Петру Креця, студентські лідери зазнали збиткування. Приміщення Націонал-ліберальної партії та Національно-селянської християнсько-демократичної партії зазнали також нападу. Детально про це розповість Габрієль Андрееску: Приміщення історичних будівель були зруйновані, внаслідок цих агресивних заходів, нормально опозиція повинна була б бути зведена на нінащо. Проте до цього не дійшлося. Відповідь на ці брутальні заходи населення Бухареста, населення всієї країни була надзвичайною. Ці події спричинилися до мобілізації людей, об’єднання таких відмічених громад, як: профспілки, опозиційні партії та незалежна інтелігенція. Внаслідок цих подій був створений Громадянський союз, найбільша громадська структура країни. У Клужі був створений Демократичний антитоталітарний фронт, який згодом перетворився в Румунську демократичну конвенцію, яка в 1996 році забезпечила зміну влади в країні, сприяла появі в Румунії перших дійсно демократичних закладів.
15 червня, шахтарів, які заподіяли спустошень й руйнування в центрі Бухареста, брутально побили маніфестантів, інтелігенцію та студентів, зібрали у виставочному комплексі Ромекспо, де Іон Ілієску звернувся до них із словами подяки за сприяння у наведені порядку в столиці. Політолог Габрієль Андрееску звертає увагу на враження, яке залишила ця трагедія у свідомості людей: Існували численні наслідки, зокрема мобілізація внутрішньої опозиції. Однак враження, яке залишилося в міжнародній свідомості людей, які бачили по телебаченню ці події, а саме: грубе, жорстоке поводження гірників, які під захистом органів влади тероризували молодь, руйнували шкільні приміщення, наслідки, якого ми відчуваємо ще й сьогодні, було жахливе. Ці події – ганебна пляма в історії, якої Румунії буде нелегко позбутися.
Незважаючи на те, що минуло 25 років від моменту подій, які зворушили Бухарест, поки що немає реального підсумку цієї події, яка спричинилася до появи в румунській мові нового терміну шахтаріада. Андрей Корня, румунський класик, публіцист і філософ, вважає, що ця соціально-професіональна група, яка належить більш XIX-му ніж XXI століттю, поглибила соціальні розбіжності, посилила кривди і почуття недоброзичливості в після грудневій Румунії.
