Домашня сторінка » Панорамний огляд Румунії » Сторінки історії » Урбаністичні перетворення міста Келераш

Урбаністичні перетворення міста Келераш

За 120 кілометрів південно-східніше Бухареста розташоване місто Келераш, в якому проживають близько 65.000 людей. Келераш знаходиться на лівому березі рукава Борча...

Steliu Lambru, 28.02.2022, 05:47

Місцева
історія настільки ж приваблива, як і будь-яка інша, оскільки вона відображає
життя людей у певному регіоні, як з точки зору
загального колективного мислення, так і особливостей регіону.
За 120 кілометрів південно-східніше Бухареста розташоване місто Келераш, в якому проживають близько 65.000 людей.
Келераш знаходиться на лівому березі рукава Борча, що відділяється від Дунаю поблизу болгарського міста Сілістра. Серед відомих людей, які народилися тут, були лікар та історик Помпей Самаріан, письменник Штефан Бенулеску, історик Ніколає Банеску, актор Штефан Беніке,
політик Мірча Чумара.

Це місто мало певне значення до ХІХ
століття. Під час правління князя Мірчі Старого, наприкінці 14-го і початку
15-го століття, Келераш згадується як місце зупинки для листоноша, який перетинав
Дунай до фортеці Дуросторум, нині Сілістра. Середньовічні документи свідчать про дві назви, які носило нинішнє місто. Однією з них є Лікірешть, що
під час правління Міхая Хороброго наприкінці 16 століття позначала тих, хто
проживав у селі. Друга, нинішня назва, має військове посилання до вершників,
які охороняли переправу через Дунай і займалися листуванням зі столицею. У 1734
році роль цього села зростає і воно згадується в документах як ярмарок, його жителі
займаючись сільським господарством і торгівлею.

Між
1812 і 1828 роками Келераш пережив тяжкі
випробування російсько-турецьких воєн і двох сильних епідемій чуми та холери. У 1833 році Келераш став столицею
Яломицького повіту, і ця зміна статусу привела до розвитку. У 1852 році, під
час правління Барбу Штірбея, місто викупило маєток, на якому воно було
розташоване, і стало вільним містом. З ім’ям Штірбея пов’язаний план міста, що означатиме прямі паралельні
вулиці, площі та бульвар. Як і всі румунські міста, Келераш зазнає прискорений
розвиток після створення румунської держави в 1859 році, після здобуття
Румунією державної незалежності в 1877 році та після Першої світової війни.

В історії послідовних перетворень міста, свій внесок має і ХХ
століття. Найважливіша трансформація – це перетворення, що відбулося під час процесу
знесення старих будівель у 80-х роках, у результаті чого було втрачено весь
старий центр, за винятком однієї будівлі – старої ратуші, в якій сьогодні
знаходиться Муніципальний музей Келераш. Ми розмовляли з музейним працівником Флоріном
Редулеску про знесення старого Келераша:
«Це було складне явище, почалося воно з моменту пакту Ріббентропа-Молотова.
Саме тоді почалися переслідування євреїв. І тому що у центральному районі міста
Келераш в той період проживали євреї. На першому поверху були магазини, нагорі
були їхні квартири. Деякі були здані в оренду, інші були їх власністю. Так
відбулася перша хвиля еміграції, євреї виїхали з міста. У «Чорній книзі»
звірств, яким піддали євреїв, виданій у 1946 році, розповідається про шкідливі
договори, укладені тими, хто був при владі та євреями і так вони ставали
співвласниками, переважна частина майна вже не належала євреям. Коли євреї покинули
домівки, співвласники стали повними власниками».

Після 1945 року ситуація змінюється, тому
що змінюється політика. Флорін Редулеску: «Настала зміна режиму, прийшли до
влади комуністи. Будинки були націоналізовані, певна їх частина. Інших вилучили
без документів. У цих будинках на центральній вулиці, де розташований наш
музей, встановили основні державні установи. Я знайшов у Бібліотеці
американського конгресу телефонну книгу міста Келераш з 1959 року, в якій
вулиця називалася «7 листопада» і на ній були всі установи. Упродовж часу кожна
установа побудувала собі інший осідок, і ці будівлі залишилися напризволяще.
Отже, у нас є недбалість 1941-1941 років, недбалість 1947-1948 років,
недбалість 1959-1960 років, і всі ці будинки стали занедбаними».

Історичний центр м. Келераш руйнується на
очах та на тлі все більшого зубожіння з того періоду. А рішення щодо його
знесення буде прискорено природним явищем: землетрусом від 4 березня 1977 року.
Флорін Редулеску: «Свідчення людей, які пережили ті часи показують, що багато з
цих будівель були непридатними
для проживання, з пробитими дощем дахами, зі щурами.
Скоріше, в них потрібно було вкласти гроші, щоб їх можна було використовувати.
Виходячи з цього та з бажання режиму будувати щось нове стало ймовірним
знесення цих будівель. Тут, у центрі, вперше з’явилися два багатоповерхові
житлові будинки для англійських спеціалістів, які приїхали на будівництво двох
заводів, одного целюлозно-паперового та іншого – будівельних матеріалів. Довгий
час на місці теперішнього універмагу стояла стара будівля, яку тоді називали
«Англійським клубом», бо її частіше відвідували англійці. Потім стався
землетрус 1977 року, який послабив структуру майже всіх старих будівель, і це
був моментом, коли почалися знесення. І так лише ця будівля, в якій ми
знаходимося, була укріплена».