ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Різдво

Різдво - найулюбленіше та найочікуваніше свято у всьому християнському світі.

Різдво
Різдво

, 25.12.2023, 07:36


Різдво – найулюбленіше та найочікуваніше свято у всьому християнському світі. Напередодні астрономічного явища зимового сонцестояння, що знаменує трансформацію часу, Різдво та інші зимові свята святкують християни у всьому світі, а в Румунії це свято супроводжується чудовими ритуалами, покликаними замінити старий час новим початком під знаком добра. Найвідомішими у всіх етнофольклорних регіонах є колядки та святкові столи, за якими кожного року збираються всі члени родини. Деякі звичаї залишаються майже незмінними протягом століть у певних громадах.

На півночі Румунії різдвяні традиції залишилися в основному незмінними. Наталія Лазер, менеджер Оашського краєзнавчого музею пояснює: «Різдво – це дуже важливе християнське свято в Марамуреському повіті та в етнографічних регіонах, що складають цей повіт. Важливими є свята, які перекриваються на язичницькому або дохристиянському грунті. Теж важливим є колядування групами чоловіків. Це елемент нематеріальної культурної спадщини, який входить до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Масковані вистави є так само дуже важливими у нашому повіті. Відомо, що майже в усіх країнах Центральної та Південно-Східної Європи практикуються звичаї з масками. Історія румунських народних масок починається, звичайно, зі створення примітивних масок та маскованих ігор, які стосуються основних занять: мисливства, тваринництва чи землеробства, а також звичок сімейного життя, народження, весілля, смерті або календарних звичаїв.»

Колядування з масками – один із різдвяних звичаїв, характерних для Оашського краю. Щороку молоді хлопці ходять вулицями колядувати, їх приймають у кожному господарстві. Народні майстри виготовляють маски, вони будучи як ритуальними предметами, так і емблемою громад, до яких вони належать. Калач, запропонований групам колядників господарями домогосподарств, являє собою сонячний символ, а палиці, якими користуються групи колядників, вважаються деревами життя. Наталія Лазер: «Серед звичаїв, які досі зберігаються у Марамуреші, я б згадала про колядування з козою, яке нагадує про давні діонісійські процесії, або Віфлаїм, цю форму народного християнського театру. Це звичай все ще зберігається в Долині річки Іза, в Долині річки Мара, або навіть у Оашському краї. Я б також розповіла вам про два менш засвідчені звичаї, але все ще яскраві у колективній пам’яті: Гру Дід Морозів, що стосується цього священного часу, коли відкривається небо, і того моменту, коли спілкування між двома світами є легшим, і Поховання Різдва чи Нового року – це ритуал, що нагадує про смерть і відродження людини та природи. Звичаєм, що все ще зберігся мешканцями н.п. Кавнік -це звичай Брондошів, що нагадує про вторгнення татар. За легендою, Брондоші врятували у 1717 році цю місцевість від знищення, злякаючи татар. Рік від року цей звичай Брондошів зберігся і увічнився у Кавніку.»

У давніх ритуалах привертають увагу не лише колядування з масками, а й групи колядників, які сповіщають Народження Ісуса Христа. Ці групи особливо характерні для Трансільванії, де ритуали, що виконуються в цю пору року, зберігають строго встановлені елементи, що мають сильну конотацію в громаді, до якої належать колядники. Іляна Мораріу, керівник Пастирського музею в селі Жіна, Сібіуського повіту розповідає про ці звичаї: «Найкрасивішим і найдавнішим звичаєм є колядування групами молодих чоловіків. Це молоді чоловіки віком понад 20 років, які ніколи не були одруженими. Ця група складається ще на свято Святого Миколая. Вони готують колядки, тренуються, готують все те, що необхідно для цього ритуалу. Вони колядують напередодні Різдва Христового у всіх домогосподарствах села. Звичайно, всі їх приймають, і вони раді, що сільські хлопці приносять їм коляду, що сповіщає про Різдво Христове. Водночас на Різдво колядують менші за віком хлопці, старшокласники, це теж дуже давній звичай. Дівчата колядують із зіркою в руках. Також на Різдво хрещеники мали обов’язок приносити хрещеним батькам величезний калач, спечений із чистої пшениці, як то кажуть. Цей калач випікали в печі у кожному будинку, і це була можливість для хрещених зустрітися з хрещеними батьками, обговорити проблеми, що виникали в кожному домогосподарстві, у кожній родині.»

Якщо в селах у минулому Різдво було можливістю відновити рівновагу у громаді, то передріздвяний період перетворюється на шопінг-марафон, особливо для мешканців міст. Подарунки для близьких, ялинки, прикраси та різні страви є неодмінними на Різдво. Як би не проходила підготовка, свята – це можливість надолужити час, який дехто з нас недостатньо приділяє своїм близьким, а також добрий час для планів на наступний новий рік.

Газета Scînteia, 1947 рік
Сторінки історії Понеділок, 04 Листопада 2024

Газета Scînteia

Одним із потужних знарядь пропаганди комуністичного режиму була друкована...

Газета Scînteia
Радио NOREA
Сторінки історії Понеділок, 28 Жовтня 2024

Розрив співпраці Секурітате з КДБ

Найстрашнішою інституцією румунської комуністичної держави була «Секурітате»,...

Розрив співпраці Секурітате з КДБ
Васіле Лука
Сторінки історії Понеділок, 21 Жовтня 2024

Васіле Лука

З кінця Другої світової війни у 1945 році до 1989 року Червона армія нав’язувала...

Васіле Лука
Георге Георгіу-Деж та Петру Гроза
Сторінки історії Понеділок, 14 Жовтня 2024

РКП та аграрна реформа

Згідно з марксистсько-ленінською теорією засобів виробництва, власність повинна...

РКП та аграрна реформа
Сторінки історії Понеділок, 07 Жовтня 2024

Румунський військовий флот у Другій світовій війні  

Історія румунського військового флоту починається в середині 19 століття, коли...

Румунський військовий флот у Другій світовій війні  
Сторінки історії Понеділок, 30 Вересня 2024

Ана Паукер

В історії комуністичного режиму в Румунії ім’я Ани Паукер є одним з...

Ана Паукер
Сторінки історії Понеділок, 23 Вересня 2024

Ніколає Тітулеску та румунська дипломатія в Європі 1930-х років

Дипломати країн, які тяжіють до сильних світу цього, завжди мають місію бути на...

Ніколає Тітулеску та румунська дипломатія в Європі 1930-х років
Сторінки історії Понеділок, 16 Вересня 2024

Верблюди в румунському просторі

Історію людства, спільнот та окремих людей також можна пізнати завдяки тваринам....

Верблюди в румунському просторі

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company