Рухи відновлення румунського православ’я: «Армія Господня»

Релігійний рух - «Армія Господня» з'явився в 1923 році з ініціативи православного священника Йосифа Тріфи.

Steliu Lambru, 12.09.2022, 08:36

Наприкінці Першої світової війни, території
від Росії та Австро-Угорщини, заселені етнічними румунами об’єдналися з Румунським Королівством утворивши «Велику Румунію». Нова політична конструкція створила сильне
змагання, за допомогою якого всі громадяни хотіли сприяти демократії та
процвітанню. Мало місце також релігійне оновлення, в суспільстві активно проявлялися євангельські
духовні рухи. І всередині православ’я, віросповідання яке поділяло більшість населення, відчувалися оновлені тенденції. Однією з них був релігійний рух «Армія Господня», який з’явився в 1923 році
з ініціативи православного священника Йосифа Тріфи.

Тріфа народився в 1888 році в регіоні
Турда на північному заході сучасної Румунії. Він вивчав православну теологію в місті
Сібіу і став священником. Він був дуже активним у пресі та захищав соціальні
інтереси моців, мешканців гір Апусень. Після Першої світової війни, під впливом
багато конфесійного клімату в Трансільванії та рухів духовної віднови, священник Тріфа задумав
рух всередині Румунської Православної Церкви, якого назвав «Армія Господня». Його метою було подолати фанатизм і формалізм, які
домінували в ортодоксії, та бути відкритим до сучасних тенденцій того
часу.

Священник Зосім Оанча з міста Сібіу ознайомився
з рухом «Армія Господня», коли був студентом, у 1930-х рр. В інтерв’ю Центру
усної історії Румунського товариства радіомовлення в 2001 році він сказав, що не було доктринальної різниці
між тими, хто були прихильними «Армії Господнього» і тими, яким вона була
байдужа: «Армія Господня» – це релігійний рух у рамках Церкви. Окремих священників
вона не приваблювала, їх ніхто не примушував. Були парафії, де діяли групи «Армії Господня», а священники або не погоджувалися або не були з ними, вони їм не
допомагали, тобто ніхто не примушував ні священників, ні людей. Люди робили свої
розклади з піснями про християнське життя. У мене є свої книги, які, містять проповіді
як будь-які інші проповіді, різниці немає.»

Після більш ніж 10 років підозри, засновник «Армії Господня» був
відлучений від Церкви в 1936 році після церковного процесу. А через два роки
Йосиф Тріфа помер від серцевого нападу. Його послідовники часто конфліктували з
церковною владою та православними, внаслідок чого рух значно втратив свій
вплив. Однак «Армія Господня» все ще існує. Після війни багато послідовників
виїхали на Захід і приєдналися до інших неопротестантських церков. Мадлен
Годороабе була дружиною євангельського пастора Єремії Годороабе, який виїхав до
Франції у 1940 році, коли радянська влада окупувала Північну Буковину. Вона розповіла у 2000 році про те, в якій напруженій обстановці жила родина її чоловіка: «Ієремія, десята дитина в родині, пережила важку
молодість через те, що офіційна державна церква, тобто православна церква,
переслідувала румунських євангелістів, які розвивалися в той час. Він багато
разів бачив побиття та поранення свого батька. Цей гіркий спогад не покидав
його, тому подальші зустрічі з православними завжди були для нього соромними.
Але Бог так зробив, що Єремія, який був глибоко віруючим, коли пізніше мав
змогу зустрітися з кількома православними, навіть багатьма священниками, був
дуже задоволений і це принесло йому велику радість.»

Перебуваючи у Франції, подружжя
Ходороабе виконувало місіонерську роботу, як у румунській євангельській церкві,
так і на радіостанції «Голос християнського путівника» в Монте-Карло: «Ми
заснували німецькомовну баптистську церкву в Страсбурзі, пасторами якої ми були
до 1959 року. У Парижі ще з 1925 року існувала маленька румунська баптистська
церква без пастора. Ми були запрошенні там. Пастор Єремія Годороабе був
надійним румуномовним пастором у Західній Європі. У 1961 році нас знайшов директор
France World, який перебував у Монте-Карло. Він сказав нам, що радіопередача набагато
важливіша, ніж маленька церква. Так в 1961 році ми почали вести цю передачу,
але ми не могли зовсім залишити церкву.»

Церква та мікрофон були підтримкою
для переслідуваних, Мадлен та Єремія
Годороабе робили все можливе, щоб полегшити їхні страждання: «Багато з тих,
яких переслідували, знайшли місце зокрема в баптистських церквах, які стали їхнім домом. До речі, мій чоловік пізніше зробив пісенник, який просили
всі слухачі, які стверджували, що не мають книги з нотами, щоб могли співати. Він написав
книгу з нотами, яка містила половину пісень одного члена «Армії Господня»,
дуже відомого в країні, його ім’я було Ніколає Молдовяну. Він був кантором в
місті Сібіу та склав багато і дуже гарних пісень румунською специфікою.»

Сьогодення знайшло в собі силу
виправити помилки минулого. 28 вересня 1990 року Синод Румунської Православної
Церкви постановив скасувати відлучення від Церкви священника Йосифа Тріфи,
засновника руху «Армія Господня». Сьогодні рух є близьким до Румунської
Православної Церкви та продовжує традиції свого засновника.