Румунські військовополонені, які загинули в таборах СРСР

У спробі відновити пам'ять про румунів, які загинули у Другій світовій війні на Східному фронті Посольство Румунії в Російській Федерації опублікувало список румунських військовополонених, загиблих у таборах СРСР.

Steliu Lambru, 20.07.2020, 06:34

Друга
світова війна закінчилася для східної частини Європи, у тому числі для Румунії,
радянською окупацією. Під час конфлікту сотні тисяч румунських солдатів
загинули в боях на території Радянського Союзу, але десятки тисяч інших померли
в радянських таборах або їхня доля залишилася невідомою. У спробі відновити
пам’ять про румунів, які загинули у Другій світовій війні на Східному фронті Посольство
Румунії в Російській Федерації опублікувало список румунських
військовополонених, загиблих у таборах СРСР. В опублікованих списках є й імена цивільних
осіб, виявлених в російських архівах.

Пошукові роботи в російських архівах очолив Надзвичайний і Повноважний Посол
Румунії в Російській Федерації Васіле Соаре: «У тиждень перед цьогорічним Великоднем ми, працівники Посольства
Румунії в Москві, здійснили прем’єру в румунській історіографії. А саме, опублікували
повний список, максимум, що можна було знайти в російських архівах, румунських
військовополонених та «інтернатів» (депортованих цивільних осіб), які загинули
в таборах на території сучасної Російської Федерації. Вони були поховані в
районі відповідних таборів між 1941 і 1956 роками. Йдеться про 20.718 румунів,
більшість з яких військовополонені, тобто військові.»

Докладені зусилля були величезними, а пошуки загиблих
румунських полонених тривали більше десяти років. В інтерв’ю нашому кореспонденту
в Москві Александру Белявському Васіле Соаре розповів про кількість та статус осіб у відповідному списку: «Цю цифру протягом десяти
років ми постійно оновлювали. Минулого року ми опублікували половину у першій частині, понад 10 тис. прізвищ, а тепер нам
вдалося закрити цей список, додавши ще 11 тис. прізвищ. Йдеться виключно
про полонених, а не про тих, хто загинув у боях під Сталінградом чи на Дону, ми говоримо про тих,
хто вижив у боях та потрапили в полон. Водночас
ми маємо й прізвища багатьох цивільних осіб. Мова йде про етнічних
німців, депортованих у січні-лютому 1945 року. Тоді, незадовго до завершення Другої
світової війни, вони були
депортовані до СРСР разом з етнічними
німцями з інших країн Центральної та Східної Європи. Більшість із них походили з Румунії, близько 70 тис. людей, з яких приблизно 8000 осіб загинули в трудових батальйонах
та радянських таборах.»

Під час війни
було багато невідомих аспектів, тому чимало з них довелось прояснити прийдешнім
поколінням. Васіле Соаре розповів про долю румунських полонених в Радянському
Союзі 40-х років. «Вони почали прибувати у радянські табори ще в 1941 році,
перші з них. Більшість прибула у 1942 році – понад 100 тис. людей, дуже багато,
навіть і після 23 серпня 1944 року та пізніше, після жовтня 1944 року. Важко
визначити точну цифру, але за нашими оцінками, судячи з того, що ми знайшли в
архівах, було 236 тис. ув’язнених румунських солдатів. Близько 65 тис. здається
загинули в таборах. Зараз, з того, що опублікували і що знайшли в
російських архівах, ми маємо точні дані про приблизно 21 тис осіб. Після боїв під Сталінградом,
з листопада 1942 року і до березня-квітня 1943 року не робилося записів про
прибуття ешелонів іноземних військовополонених до радянських таборів. Таким
чином є тисячі і навіть десятки тисяч людей, які ніколи не були зареєстровані.
Ось чому виникає така різниця в цифрах. В офіційній російській статистиці щодо
румунських військовополонених є відомості про 15455 загиблих, але ми виявили більшу
кількість в різних архівах. Коли поєднали усі ці дані, то побачили, що йдеться
про різні прізвища солдатів, тож загальна кількість 20 718 осіб.»

Імена 40 тис. румунських військовополонених залишилися невідомими. Васіле Соаре розповів про труднощі архівної роботи. «Ми почали з того, що було найскладнішим – розшифрування рукописного тексту. Усе було записано від
руки, радянські солдати в таборах робили записи та вели облік іноземних
полонених на слух. Звичайно, ми зустріли
дуже багато помилок, найважче було розшифрувати прізвища та імена ув’язнених. Ми планували опублікувати список на
Різдво 2019 року, але не встигли зробити це раніше 75-ї річниці закінчення Другої
світової війни.»

У
списках вказано ім’я, прізвище та ім’я батька, дата народження кожного солдата, табір, в якому він був утриманий та дата
смерті. Також є додаток із зазначенням усіх таборів, спеціальних лікарень НКВС і
трудових батальйонів, в яких були інтерновані цивільні особи. Після оприлюднення списків
багато румунів знайшли відомості про своїх родичів, знайшли своїх бабусь і
дідусів, що викликало великі емоції. Окрім виявлення в архівах відомостей про загиблих на території Росії румунів, Посольство Румунії в Російській Федерації проводить
кампанію з виявлення місць, де загинули румуни майже 80 років тому. До тепер на
території Російської Федерації встановлено 34 пам’ятники на вшанування пам’яті
загиблих румунів. Деякі з цих меморіальних комплексів облаштовані та можуть
бути відвідані. Багато місць, де загинули румуни, зникли в часі, але інші були
виявлені та відновлені.