Расова гігієна та її символічне засудження в Румунії

У багатьох європейських і північноамериканських країнах були ініціативи і навіть впроваджувалися політики стерилізації інвалідів, а Румунія не була винятком від правил.

Steliu Lambru, 07.08.2023, 06:05

Ставлення людей до своїх ближніх упродовж часу є надзвичайно делікатною
темою для дискусій у сучасній історіографії. Багато голосів закликають до
справедливості за злочини та зловживання минулого, навіть якщо акт
справедливості є надто пізнім для жертв і безрезультатним для злочинця. Відношення сильних до слабких, держави до
громадянина, здорового до хворого, більшості до меншості породило численні дискусії через різні наслідки, які вони
спричинили, найжахливішими з яких є геноцид, Голокост, вбивство або
переслідування великої кількості людей за різними критеріями.

Нацизм і комунізм підняли мислення
та поводження, яким людина піддавала своїх ближніх, до найвищих вершин зла.
Нацизм і комунізм, будучи сильно репресивними та геноцидними за своєю природою,
але відрізняючись цільовими групами, на які вони спрямовані, часто запозичували
одне від одного ідеї та методи чинити зло. Їх надихнула поява та безрозсудне
поширення в демократичних суспільствах злочинних ідей і практик, таких як
усунення можливості народжувати для людей з інвалідністю шляхом стерилізації, як це
було у випадку систематичної політики, або навіть фізичною ліквідацією, як це
було в концтаборах смерті.

У багатьох європейських і
північноамериканських країнах були ініціативи і навіть впроваджувалися політики
стерилізації інвалідів, а Румунія не була винятком від правил. Однак політика
стерилізації не обмежувалася лише людьми з обмеженими можливостями, вона
стосувалася й інших категорій людей, таких як євреї, роми, люди з
гомосексуальною орієнтацією. І науковці, зокрема лікарі, біологи, антропологи,
а також політичні діячі, однаково відповідальні за такі ідеї та політики.
Євгеніка була наукою, яка пропагувала усунення «дефектів» заради зцілення
людського роду.

У Палаці парламенту в Бухаресті був
організований Міжнародний імітаційний суд над одним із провідних євгеністів
часів нацистського режиму в Німеччині. Це була постановка процесу, організованого
Форумом соціальної досконалості в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку 31 січня 2023
року в рамках освітньої програми для молодих лідерів віком від 15 до 22 років з
кількох країн, у тому числі з Румунії. Йшлося про суд над Ернстом Рюдіном (1874
– 1952 рр), німецькомовним швейцарським психіатром, генетиком і євгеніком, котрий
вважається батьком нацистської політики расової гігієни. Це був символічний і показовий
суд над ідеями, які призвели до вбивств, у присутні учнів кількох ліцеїв
Румунії.

Маріус Турда, викладач історії
медицини Університету Оксфорд Брукс, Велика Британія, один із найавторитетніших
істориків євгеніки, розповів, що нацистська Німеччина не була першою та єдиною
країною, яка проводила політику стерилізації осіб, які вважалися «з дефектами».
«У той час у багатьох країнах існували закони про стерилізацію. Сполучені Штати
були країною з найбільшою кількістю обов’язкових стерилізацій, випередивши
Німеччину Адольфа Гіттера. Звичайно, різниця в тому, що в Сполучених Штатах не
було федерального закону. Кожен штат застосовував закон так, як йому хотілося.
До 1933 року було 30 штатів, які запровадили обов’язкову стерилізацію. За різними
підрахунками, з 1910 по 1980 рік у Сполучених Штатах було стерилізовано майже
80 тисяч осіб.»

Маріус Турда розповів і про румунських
лікарів, які були прихильниками євгенічних ідей та про їхній внесок у політику
стерилізації. «У 1935 році Румунське товариство євгеніки та вивчення
спадковості, засноване та очолюване відомим вченим Георгієм Марінеску, було
одним із членів-засновників Міжнародної євгенічної федерації латинських товариств.
Вони також пропагували ідею стерилізації. Уже в 1912 році гінеколог Констатін
Андронеску запропонував запровадити передшлюбні свідоцтва та стерилізацію
психічно хворих. У 1921 році Йоан Манліу, інший лікар, на якого сильно вплинула
німецька та американська моделі євгенічної стерилізації, запропонував
стерилізувати всіх дегенератів у Румунії. У 1931 році той самий чоловік, той
самий лікар наполягав на необхідності стерилізувати п’ять-шість мільйонів
румунів для ефективного поліпшення раси. У 1931 році Конгрес неврологів, психологів,
психіатрів та ендокринологів, який очолив доктор Константін Пархон,
запропонував міністру охорони здоров’я запровадити закон про добровільну
стерилізацію. Зрештою, на початку 1940 року увага була зосереджена на ромській
меншині і було запропоновано стерилізувати її членів.»

Міжнародний імітаційний суд, який
відбувся у приміщенні Парламенту Румунії символічно засудив лідера євгеніки
Ернста Рюдіна до довічного позбавлення волі за трьома з чотирьох пунктів висунутих
йому звинувачень. Крім цього були засуджені й ідеї, які завдали стільки
страждань сотням тисяч осіб з вадами. Поважна суддівська колегія складалася з двох
суддів Конституційного суду та віце-спікера Сенату Румунії.