Принципи Вільсона
На початку 1918 року Перша світова війна була далеко не завершена. Велике зіткнення між двома основними військовими блоками, Антантою та Центральними державами досягло пароксизму,
Steliu Lambru, 08.10.2018, 02:01
На початку 1918 року Перша світова війна була далеко не завершена. Велике зіткнення між двома основними військовими блоками, Антантою та Центральними державами досягло пароксизму, і ні одна не хотіла здаватися. У такій ситуації президент США Томас Вудро Вільсон намагався встановити мир. У цьому сенсі він та його оточення розробили знамениту декларацію в 14-ох пунктах, яка мала бути основою для сталого миру.
Разом з істориком Йоаном Скурту ми розглянули принципи Вільсона, атмосферу, в якій вони з’явилися, і те, що вони пропонували: «Працювалося над проектом, який був запропонований воюючим державам, враховуючи, що вони згодяться, що мало призвести до встановлення сталого миру, з тим, щоб не повторити таке зіткнення. Отже, 14 пунктів, представлених президентом Вільсоном, були, по суті, пропозицією про мир та післявоєнний світоустрій. Ми можемо констатувати, що малося на увазі, щоб ні переможена сторона, ні переможна сторона, ні Антанта ні Центральні держави не мали виграшу в результаті військового протистояння, але щоб було досягнуто певної демократизації міжнародних відносин. По-перше, передбачалося виведення військ з окупованих територій для повернення до національних кордонів. По-друге, багатонаціональні держави повинні були забезпечувати автономію народів всередині них, щоб вони користувалися правами та свободами, але в межах цих імперій.
Заява Вільсона хотіла бути миротворчою, відновлюючою того, що було до 1914 року, а також інноваційною. Це випливало з того, як розглядалися багатонаціональні імперії. Іоан Скурту: Що стосується Росії, то малося на увазі тримати її в існуючих кордонах ще до початку війни і навіть бажання того, що до неї буде доброзичливе ставлення, щоб вона прилучилась до ідеї створення Ліги Націй, організації до якої країни б направили делегатів для обговорення і вирішення міжнародних питань. У січні 1918 р. російська революція вступила у свою радикальну більшовицьку фазу, почалася громадянська війна. Бессарабія проголосила свою автономію і готувалася проголосити свою незалежність та об’єднатися з Румунією. Що стосується Австро-Угорщини, вона мала на меті зберегти цю імперію, надаючи широку автономію народам, що входили до її складу.
Але нації багатонаціональних імперій хотіли іншого порядку, тобто національних держав. Іоан Скурту розповів, як реакції народів Австро-Угорщини були спрямовані протистояти принципам Вільсона: Ці 14 пунктів мали надзвичайний політичний та психологічний вплив. В першу чергу тому, що йшлося про укладення миру без анексій, про післявоєнний світоустрій у такий спосіб, щоб більше не було війни, і було написано слово дуже дороге пригнобленим народам, а саме автономія. У січні 1918 року румуни в Австро-Угорській імперії, як і інші народи, мали на меті ніщо інше, як автономію. Цього вони вимагали упродовж часу, особливо після 1867 року, і на це сподівалися в той час. Питання об’єднання з’явилося восени 1918 року, коли імперія почала почувати себе все гірше і з’явилася перспектива розпаду. Ці народи вирішили взяти долю в свої руки, а потім прийняти рішення про державоустрій.
На з’їзді в Римі, в квітні 1918 року, народи австро-угорської імперії вирішили розпочати масштабну кампанію на європейському та світовому рівнях для визнання власного права вирішувати своє політичне майбутнє. У Сполучених Штатах було проведено мітинги представників націй Австро-угорщини та мобілізовано і діаспори, що проживали в США. Крім того, статті в американській пресі підтримували претензії націй на шкоду тим, хто вимагав збереження австро-угорської монархії. З кінця серпня 1918 року мітинги та медіа кампанії були спільними румунів, сербів, хорватів, чехів, словаків, італійців та поляків, які прийняли анти-габсбурзькі резолюції.
Політичні принципи Вільсона не були добре прийнятими європейськими державами. Зокрема, Франція та Сполучене Королівство хотіли, щоб Центральні держави вважались виноватими щодо початку війни та були покарані. Нарешті, президент Вільсон поступився тиску громадськості. Іоан Скруту: Кампанія завершилася 20 вересня 1918 року, коли президент Вілсон вирішив прийняти представників національностей у Білому домі. Кожен наполягав на власну справу, президент був поінформований про проведені кампанії, і як висновок цих обговорень він сказав, що він переконаний в тому, що подвійна австро-угорська монархія більше не заслуговує на життя. Не було питання про збереження територіальної цілісності Австро-Угорщини. Він був переконаний, що народи в цій монархії мали право і свободу і підтримку США для вирішення своєї долі.
Внаслідок зміни політики у Вашингтоні, з’явилися національні держави як Польща та Чехословаччина, а інші, такі як Румунія та Югославія, перевизначалися. Але навіть якщо політичні принципи Томаса Вудро Вільсона були переглянуті, філософські зробили кар’єру. Окреслювався інститут світових націй, міжнародна агора, закладались основи сучасного міжнародного права. Ідеал вічного миру Вільсона, незважаючи на загальний скептицизм, заклав хороший початок для діалогу.