Початки румунської цивільної авіації
Румунія налічується серед країн, які розвивали цивільну авіацію в 30-ті роки ХХ-го століття, паралельно з військовою авіацією, а румунські фахівці брали участь у розробці правил, що регулюють міжнародні пасажирські польоти.
Steliu Lambru, 07.01.2013, 22:46
Повітряні подорожі є сьогодні доступними будь-кому, так як колись були подорожі поїздом або автобусом. Від статусу військової техніки та елітних транспортних засобів, літак став доступним і пересічній людині разом з відкриттям міжєвропейських кордонів та періодом глобалізації. Дешеві польоти значно сприяли розширенню пропозиції для всіх видів подорожей і їх популяризації. Цивільна авіація також має свою історію, якій майже століття. Під час Першої світової війни, авіація була великою новизною, а ефективність літаків призвела до її розвитку. Однак, після Першої світової війни, була виявлена користь цивільної авіації. Йдеться про перевезення вантажів, послуги і пасажирський транспорт.
Румунія була серед країн, які розвивали цивільну авіацію в третьому десятилітті ХХ-го століття, паралельно з військовою авіацією. Коли були прийняті правила, що регулюють міжнародні польоти цивільної авіації, румунські представники брали участь у їхньому розвитку. Юрист Раду Борош вивчав повітряне право в Італії та міжнародне право у Франції. Він став радником у Міністерстві повітря в 1937 році, як експерт юрист управління цивільної авіації, Департаменту угод, договорів, законодавства і регламентів. У 1995 році, коли Центр усної історії румунського радіо записав з ним розмову, Раду Борош розповів про внесок Румунії до прийняття міжнародного законодавства в галузі цивільної авіації: ”У 1919 році, після війни, з нагоди укладення Версальського мирного договору, була створена так звана Міжнародна конвенція повітряної навігації. Тоді не існував, як сьогодні, принцип свободи польотів в повітряному просторі. Застосовувалась теорія суверенітету держави над повітряним простором. Таким чином, щоб відкрити авіалінію треба було підписати спеціальну угоду з кожною державою з метою здання в концесію цих авіаліній цивільного транспорту. Паризька конвенція 1919 року, хотіла в певній мірі врегулювати це абсолютне право суверенітету над повітряним простором, і встановила певні правила, серед яких головними були ті правила, які повинні були врегулювати питання підготовки льотчиків, міжнародні правила про сигналізацію аеропорту, міжнародний кодекс про погодні інформації та навігацію.”
У ході мирних переговорів у Версалі, міністр закордонних справ Ніколає Тітулеску мав ідею, з якою він поділився з французьким політикам, про створення цивільної авіакомпанії вантажного транспорту, тобто франко-румунської Компанії повітряного транспорту, зі змішаним французько-румунським капіталом, яка офіційно зявилася в 1920 році. Раду Борош коротко охарактеризував діяльність цієї компанії: “Це була перша компанія повітряного транспорту далекого прямування в Європі після Першої світової війни. Але це була авіалінія, яка мала політичний характер. Лінія створена в рамках Малої Антанти. Це була політична лінія шляхом якої Франція хотіла відзначити її присутність в рамках Малої Антанти. Саме тому авіалінія мала дуже дивний маршрут. З Бухареста до Белграда, з Белграда до Праги, з Праги до Страсбургу, а з Страсбургу до Парижа. Звичайно, Румунія, Чехословаччина та Югославія субсидіювали цю авіалінію. У рамках угоди, яку ми уклали з ними, вони повинні були підготувати кількох пілотів.”
З 1924 року, на авіаційному арсеналі в Бухаресті, британські бомбардувальники De Havilland DH 9 перетворюються на пасажирські літаки, а в наступному, 1925 році, відкривається перший внутрішній авіарейс між Бухарестом і Галацом. У 1925 році зникає і франко-румунська авіакомпанія. Замість неї з’являється Міжнародна компанія повітряної навігації предок Air France. У 1930-х роках, румунська цивільна авіація продовжує зростати, не без перешкод, як зазначив Раду Борош: “Коли я почав працювати у цивільній авіації, у нас були міжнародні рейси до Праги та Белграда. Третя авіалінія була відкрита до Варшави. Але ці авіалінії мали свою історію. Ніхто не може уявити собі труднощі, з якими стикаєшся, коли хочеш відкрити авіарейс. Перш за все слід вирішити політичну проблему, право прольоту. По-друге, треба визначити, яку авіалінію бажаєш відкрити та уточнити між якими містами хочеш відкрити регулярний рейс. Виникає питання прольоту без посадки або висадки пасажирів. Ставиться також питання заправки літака паливом. Були дуже високі акцизи на паливо і витрати на аеропортові збори та технічне обслуговування літаків. Тоді постало і питання переказу грошей в країну, отриманих від продажу квитків.”
Розвиток румунської цивільної авіації припиняється на початку Другої світової війни, коли цивільні пілоти стають військовими. Після 1945 року відкривається нова глава в історії румунської цивільної авіації.