ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Нова культурна політика Румунії в період 1965-1974 років

У 60 роки XX століття в західному суспільстві зявляється контркультура, домінуючою течією якої був хіппізм, згідно з яким художні твори ігнорували давні канони, а нонконформізм охопив усі галузі художньої діяльності.

Нова культурна політика Румунії в період 1965-1974 років
Нова культурна політика Румунії в період 1965-1974 років

, 20.04.2015, 10:47

У 60 роки XX століття в західному суспільстві з’являється контркультура, домінуючою течією якої був хіппізм, згідно з яким художні твори ігнорували давні канони, а нонконформізм охопив усі галузі художньої діяльності.



У комуністичній Румунії відповідного десятиріччя поступово відмовляються від пролеткультизму, особливо після 1965 року разом з приходом до керівництва Румунської Комуністичної Партії Ніколає Чаушеску, політичний режим якого сприяв поверненню певних культурних цінностей міжвоєнного періоду, затінюючи у певній мірі творчість митців зацікавлених новою естетикою. Замість соціалістичного реалізму в художній літературі, що утверджувався після 1948 року, з’являється так званий соціалістичний гуманізм. Про етапи цього процесу розповість історик Крістіан Васіле: ”Соціалістичний реалізм, або, іншими словами, єдиний метод творчої діяльності, суть марксистсько-ленінської естетично-політичної ідеології, був тісно зв’язаний з Радянським Союзом й першим періодом комунізму в Румунії, з прорадянською інтернаціоналістичною концепцією. Однак, починаючи останнім періодом керівництва Георге Георгіу-Дежа, та, особливо після 1960-1962 років, синтагма “соціалістичний реалізм” застосовується рідше. Як партійні органи, так і посадова культурна бюрократія, що очолювала Міністерство культури і мистецтва вже не наголошують на необхідності утвердження соціалістичного реалізму письменниками і представниками інших галузей мистецтва. У певній мірі ця синтагма виходить з ужитку. Ця тенденція посилюється у перші роки режиму Ніколає Чаушеску. Однак, Чаушеску застосовує замість “соціалістичного реалізму” новий вираз, а саме “соціалістичний гуманізм”. Протягом першого періоду 1965-1968 роки, навіть до 1971-1972 років, письменники та інші митці мали можливість маневрувати. Зрозуміло, йшла мова про обмежений лібералізм, про послаблення напруження, про реальний перепочинок.”



Відповідно концепції ідеологів пролеткультизму література повинна бути доступною для всіх завдяки спрощуванню, зведенню до небатьох форм поетичної мови, схематизації епічної будови. “Критичні зауваження” становили своєрідну цензуру, яка повинна була пильнувати, щоб художній твір не виходив поза рамки комуністичного догматизму, а також санкціонувати відхилення від партійної лінії.” Однак, політичні зловживання, як і пропагандистський стиль відзеркалювалися в усіх галузях мистецтва. Проте, румунська література шестидесятих років характеризується появою глибоко змістовних всеохоплюючих творів. Крістіан Васіле відмічає: “Тематика творів була вже значно різноманітною, що було важливим, до 1953 року тема майже кожного роману була продиктована, як і документація стосовно тем. Джерелом натхнення були, як правило, фабрики, заводи. Письменника посилали документуватися на село або в сільськогосподарський кооператив. Після 1965 року письменник мав більше свободи щодо вибору теми художньої праці. На початку 50 років переклади з американської художньої літератури були рідкістю. Після 1965 року маємо багато перекладів. Художня преса й, навіть західна політична преса знаходиться після 1965 року у центрі Бухареста в продажі. До того часу, якщо тебе затримали, оскільки читав західну пресу, мав усі шанси потрапити до в’язниці.” Так звана лібералізація не була рівномірним процесом, характерним усім галузям культури. Філософія повністю служила марксистсько-ленінській ідеології. Соціологія, заборонена як галузь науки після 1948 року, знову з’являється лише десь у середині 60 років. Що стосується історіографії, антирадянська настанова, застосована Чаушеску, породжує у певній мірі націоналістичну тенденцію, застосовану в галузі музеографії. Більш детально розповість Крістіан Васіле: “Існувала національна жила, яку помічаємо навіть за часів Георге Георгіу-Дежа, тобто своєрідний злегка антирадянський напрям. Слід відмітити, що на Маркса посилалися, використовуючи антиросійські тексти, спрямовані проти російської імперії XIX століття та її експансійної політики. Написані Марксом, основоположника комуністичної утопії, ці тексти користувалися авторитетом, мали вплив, отже режим набирав юридичної сили безпосередньо від основоположника, й одночасно, посідав антирадянський відтінок у міру віддалення від Кремля у зовнішній політиці. Чаушеску переймає цей напрям і прагне до його застосування не лише у різних історичних творах а й музичних експонатах. Однак заснування Національного музею історії Румунії було досить важким. Навіть назва самого музею зазнала декількох змін, оскільки після 1948 року, жодна установа, за винятком Національного театру, не посідала слова “національний”. Навіть футбольний чемпіонат носив назву республіканського чемпіонату а ні національного. Національний банк був перейменований на Державний банк. Дати музею назву Національний музей, означало зробити крок у напрям віддалення від Москви. Цей музей не був заснований за часів Георге Георгіу-Дежа, як це передбачувалось, під час керівництва партією Ніколає Чаушеску були пройдені численні кроки.”



Починаючи 1970 роком Національний музей історії Румунії одержав назву Історичного музею Соціалістичної Республіки Румунії. Цей факт наводить на думку повернення на радянський напрям, оскільки стосунки з Москвою зазнали декількох змін з боку Румунської комуністичної партії. Сімнадцять пропозицій стосовно заходів щодо поліпшення політично-ідеологіної діяльності та vарксистсько-ленінського виховання членів партії, всіх трудящих, виголошених Ніколає Чаушеску 6 липня 1971 року, відмічали початок “міні революції” спрямованої проти культурної автономії, що передбачала ідеологічну відповідність щодо гуманітарних та соціальних наук, отже культура знову стала головним елементом пропаганди.

Фото: pixabay.com
Сторінки історії Понеділок, 16 Грудня 2024

Математична газета

За свою майже 250-річну історію румунська преса також зафіксувала найдовшу...

Математична газета
Из истории женской прессы Румынии
Сторінки історії Понеділок, 09 Грудня 2024

Підпільна діяльність РКП

Закінчення Першої світової війни не тільки не заспокоїло розпалені душі, які її...

Підпільна діяльність РКП
100 років від дня народження Еуджена Ловінеску
Сторінки історії Понеділок, 02 Грудня 2024

100 років від дня народження Еуджена Ловінеску

У 2024 році румунська культура вшановує одного з найважливіших своїх...

100 років від дня народження Еуджена Ловінеску
Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 25 Листопада 2024

Радянські військовополонені в Румунії

Румунія вступила у Другу світову війну 22 червня 1941 року, коли разом з Німеччиною...

Радянські військовополонені в Румунії
Сторінки історії Понеділок, 18 Листопада 2024

Концентраційні табори в Береганському регіоні

Історично малонаселений, але сільськогосподарський родючий регіоном, Береган...

Концентраційні табори в Береганському регіоні
Сторінки історії Понеділок, 11 Листопада 2024

Джузеппе Мадзіні та румуни

Румунія є витвором західноєвропейських ідей першої половини XIX-го століття та...

Джузеппе Мадзіні та румуни
Сторінки історії Понеділок, 04 Листопада 2024

Газета Scînteia

Одним із потужних знарядь пропаганди комуністичного режиму була друкована...

Газета Scînteia
Сторінки історії Понеділок, 28 Жовтня 2024

Розрив співпраці Секурітате з КДБ

Найстрашнішою інституцією румунської комуністичної держави була «Секурітате»,...

Розрив співпраці Секурітате з КДБ

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company