Королева Югославії Марія
14 квітня 2014 року Верховний суд Сербії реабілітував Королеву Югославії Марію
Steliu Lambru, 14.07.2014, 04:06
Марія, румунська принцеса з династії Гогенцоллернів-Зігмарінгенів, народилася 6 січня 1900 року, ставши третьою дитиною і другою дочкою майбутнього Короля Румунії Фердинанда I-го та його дружини Марії. У сімї Марію звали Міньйон (мила), за імям героїні з відомої опери французького музиканта Амбруаза Тома, а також румунським іменем Меріоара. Принцеса змалку була скромною і розумною, але доля готувала їй велике випробування – вона мала стати першою та єдиною Королевою Югославії після її шлюбу з Королем Александром I-им.
Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген була охрещена в православному храмі через кілька місяців після народження. У своїй книзі спогадів “Історія мого життя”, її мати писала, що Меріоара була щасливою, веселою і “надзвичайно люблячою” дитиною. Вона вчилася у приватній школі разом зі своїми братами, а одним з їх вчителів був видатний румунський історик Ніколає Йорга. Жахливі роки Першої світової війни залишили глибокий, незгладимий відбиток у душі юної принцеси, так само як і на всій Європі. Травми війни означали і переїзд королівської родини та уряду в Ясси, столицю історичної провінції Молдови. Кінець війни приніс більшу Румунію, ніж до 1918 року, але й переривання звязку з братом, якого відправили на навчання у Великобританію. З ним Марія зустрілася аж через 25 років, після втрати Королівського престолу, у вигнанні.
Але кінець війни приніс принцесі Марії першу велику зміну в її житті. 9 червня 1922 року, у 22-річному віці, Міньйон вийшла заміж за Короля Александра I Карагеоргієвича, який обєднав сербів, хорватів і словенців в єдину державу Королівство Югославія. Так соромязлива, невибаглива, щедра і тендітна принцеса стала королевою. Зі своїм майбутнім чоловіком вона познайомилися в 1921 році в ході його візиту до Румунії. їх шлюб привів і до зміцнення регіонального співробітництва. Вінчання представників двох гілок королівського роду відбулося в Бухаресті, а в Белграді провели весілля, в якому взяли участь члени різних європейських Королівських будинків. Весільна церемонія вважалася однією з найкрасивіших урочистостей свого часу
Міньйон з самого початку поводилася як справжня королева. Вона швидко вивчила сербську мову і завжди була елегантна та смиренна. Хоча шлюб Кронпринца Сербії Александра і Принцеси Румунської Марії був укладений з політичних мотивів, це було кохання з першого погляду. Запорукою щасливого сімейного життя стали три хлопчики — Петро ІІ-й, Томіслав та Андрій, яких подружжя виховало в кращих традиціях православної Сербії. Кажуть, що серби одразу полюбили свою королеву. У країні і на міжнародній арені Королева Марія була відома не тільки завдяки красі і почуттю стилю, але й завдяки її щедрості та гуманітарній діяльності. Вона проводила безліч прийомів для збору коштів на допомогу нужденним верствам суспільства.
Але в 1934 році сталася друга подія, що вирішально вплинула на життя королеви. У 34-річному віці вона стала вдовою. Восени того року Король Александр I-ий був убитий в результаті замаху в Марселі. Кажуть, що після смерті чоловіка, Королева Марія ніколи не сміялася і носила траур до кінця свого життя.
Завжди поруч був старший син, неповнолітній Король Петро II-й. Коли регент Югославії Павло Карагеоргієвич у березні 1941 року прийняв рішення задовольнити прохання Гітлера дозволити перевезення через югославську державу озброєння до Греції, Королева Марія виступила категорично проти цього. Другий шок вона пережила в квітні того ж року, коли Німеччина окупувала Югославію, а Міньйон разом із синами зуміла втекти у Швейцарію. Кінець Другої світової війни приніс третю значну зміну в житті Королеви. До влади в країні прийшли комуністичні партизани Тіто, які проголосили республіканський лад і заборонили законному Королю Петру II-му повернутися в країну.
Навесні 1947 року, указом Президії Народних Зборів Федеративної Народної Республіки Югославія, нащадки династії Карагеоргієвичів, вигнані з країни, були позбавлені громадянства, а все їх рухоме і нерухоме майно на території Югославії – конфісковане. “Ми втратили все, назавжди”, – написала Марія навесні 1947 року Королеві Елені, матері Короля Румунії Міхая I-го. “Я втратила країну батьків, країну підданих, чоловіка, корону, престол сина і більшу частину успадкованого майна. Залишились лише три хлопчики і Слава Богу, що вони здорові. Марна свобода і надто похилій вік для радощів життя”, – писала Королева Югославії Марія.
14 квітня 2014 року Верховний суд Сербії реабілітував Королеву Югославії Марію визнавши указ Президії Народних Зборів ФНРЮ від 8 березня 1947 р. недійсним, оскільки він був прийнятий з політичних та ідеологічних причин і порушує права людини. Ініціаторами остаточної реабілітації Королеви Марії стали діти Принца Томіслава – Принцеса Катерина та Принц Михайло, і діти Принца Андрія – Принцеса Лавінія і Принц Димитрій, які звернулися з відповідним клопотанням до суду ще в жовтні 2013 року.
Лучіан Маріна є журналістом Радіо Нові-Сад, його ми попросили прокоментувати рішення сербської інстанції щодо реабілітації Королеви Марії. “Вона була реабілітована зовсім недавно з точки зору цивільного права. Рішення Верховного суду Сербії було і очікуваним, і звичайним, і логічним, з огляду на те, що Сербія рухається убік Європи і поважає громадянські права. Реабілітація династії Карагеоргієвичів, включно й Королеви Марії, як громадянки цієї країни, означає, що їм буде повернуте і конфісковане майно. Гадаю, що в сейф королеви буде повернуто багато речей, які знаходяться зараз в сейфі президента з часів великого Карагеоргієвича.”
Королева Югославії Марія померла 22 червня 1961 року в Лондоні. У дусі вироку про рабілітацію, сербський уряд прийняв рішення про створення спеціального комітету з ексгумації та перенесення останків членів Королівського дому Карагеоргієвичів до мавзолею в королівському маєтку Опленак під Белградом.
