ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Королева Югославії Марія

14 квітня 2014 року Верховний суд Сербії реабілітував Королеву Югославії Марію

Королева Югославії Марія
Королева Югославії Марія

, 14.07.2014, 04:06

Марія, румунська принцеса з династії Гогенцоллернів-Зігмарінгенів, народилася 6 січня 1900 року, ставши третьою дитиною і другою дочкою майбутнього Короля Румунії Фердинанда I-го та його дружини Марії. У сімї Марію звали Міньйон (мила), за імям героїні з відомої опери французького музиканта Амбруаза Тома, а також румунським іменем Меріоара. Принцеса змалку була скромною і розумною, але доля готувала їй велике випробування – вона мала стати першою та єдиною Королевою Югославії після її шлюбу з Королем Александром I-им.



Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген була охрещена в православному храмі через кілька місяців після народження. У своїй книзі спогадів “Історія мого життя”, її мати писала, що Меріоара була щасливою, веселою і “надзвичайно люблячою” дитиною. Вона вчилася у приватній школі разом зі своїми братами, а одним з їх вчителів був видатний румунський історик Ніколає Йорга. Жахливі роки Першої світової війни залишили глибокий, незгладимий відбиток у душі юної принцеси, так само як і на всій Європі. Травми війни означали і переїзд королівської родини та уряду в Ясси, столицю історичної провінції Молдови. Кінець війни приніс більшу Румунію, ніж до 1918 року, але й переривання звязку з братом, якого відправили на навчання у Великобританію. З ним Марія зустрілася аж через 25 років, після втрати Королівського престолу, у вигнанні.



Але кінець війни приніс принцесі Марії першу велику зміну в її житті. 9 червня 1922 року, у 22-річному віці, Міньйон вийшла заміж за Короля Александра I Карагеоргієвича, який обєднав сербів, хорватів і словенців в єдину державу Королівство Югославія. Так соромязлива, невибаглива, щедра і тендітна принцеса стала королевою. Зі своїм майбутнім чоловіком вона познайомилися в 1921 році в ході його візиту до Румунії. їх шлюб привів і до зміцнення регіонального співробітництва. Вінчання представників двох гілок королівського роду відбулося в Бухаресті, а в Белграді провели весілля, в якому взяли участь члени різних європейських Королівських будинків. Весільна церемонія вважалася однією з найкрасивіших урочистостей свого часу



Міньйон з самого початку поводилася як справжня королева. Вона швидко вивчила сербську мову і завжди була елегантна та смиренна. Хоча шлюб Кронпринца Сербії Александра і Принцеси Румунської Марії був укладений з політичних мотивів, це було кохання з першого погляду. Запорукою щасливого сімейного життя стали три хлопчики — Петро ІІ-й, Томіслав та Андрій, яких подружжя виховало в кращих традиціях православної Сербії. Кажуть, що серби одразу полюбили свою королеву. У країні і на міжнародній арені Королева Марія була відома не тільки завдяки красі і почуттю стилю, але й завдяки її щедрості та гуманітарній діяльності. Вона проводила безліч прийомів для збору коштів на допомогу нужденним верствам суспільства.



Але в 1934 році сталася друга подія, що вирішально вплинула на життя королеви. У 34-річному віці вона стала вдовою. Восени того року Король Александр I-ий був убитий в результаті замаху в Марселі. Кажуть, що після смерті чоловіка, Королева Марія ніколи не сміялася і носила траур до кінця свого життя.



Завжди поруч був старший син, неповнолітній Король Петро II-й. Коли регент Югославії Павло Карагеоргієвич у березні 1941 року прийняв рішення задовольнити прохання Гітлера дозволити перевезення через югославську державу озброєння до Греції, Королева Марія виступила категорично проти цього. Другий шок вона пережила в квітні того ж року, коли Німеччина окупувала Югославію, а Міньйон разом із синами зуміла втекти у Швейцарію. Кінець Другої світової війни приніс третю значну зміну в житті Королеви. До влади в країні прийшли комуністичні партизани Тіто, які проголосили республіканський лад і заборонили законному Королю Петру II-му повернутися в країну.



Навесні 1947 року, указом Президії Народних Зборів Федеративної Народної Республіки Югославія, нащадки династії Карагеоргієвичів, вигнані з країни, були позбавлені громадянства, а все їх рухоме і нерухоме майно на території Югославії – конфісковане. “Ми втратили все, назавжди”, – написала Марія навесні 1947 року Королеві Елені, матері Короля Румунії Міхая I-го. “Я втратила країну батьків, країну підданих, чоловіка, корону, престол сина і більшу частину успадкованого майна. Залишились лише три хлопчики і Слава Богу, що вони здорові. Марна свобода і надто похилій вік для радощів життя”, – писала Королева Югославії Марія.



14 квітня 2014 року Верховний суд Сербії реабілітував Королеву Югославії Марію визнавши указ Президії Народних Зборів ФНРЮ від 8 березня 1947 р. недійсним, оскільки він був прийнятий з політичних та ідеологічних причин і порушує права людини. Ініціаторами остаточної реабілітації Королеви Марії стали діти Принца Томіслава – Принцеса Катерина та Принц Михайло, і діти Принца Андрія – Принцеса Лавінія і Принц Димитрій, які звернулися з відповідним клопотанням до суду ще в жовтні 2013 року.



Лучіан Маріна є журналістом Радіо Нові-Сад, його ми попросили прокоментувати рішення сербської інстанції щодо реабілітації Королеви Марії. “Вона була реабілітована зовсім недавно з точки зору цивільного права. Рішення Верховного суду Сербії було і очікуваним, і звичайним, і логічним, з огляду на те, що Сербія рухається убік Європи і поважає громадянські права. Реабілітація династії Карагеоргієвичів, включно й Королеви Марії, як громадянки цієї країни, означає, що їм буде повернуте і конфісковане майно. Гадаю, що в сейф королеви буде повернуто багато речей, які знаходяться зараз в сейфі президента з часів великого Карагеоргієвича.”



Королева Югославії Марія померла 22 червня 1961 року в Лондоні. У дусі вироку про рабілітацію, сербський уряд прийняв рішення про створення спеціального комітету з ексгумації та перенесення останків членів Королівського дому Карагеоргієвичів до мавзолею в королівському маєтку Опленак під Белградом.

Фото: pixabay.com
Сторінки історії Понеділок, 16 Грудня 2024

Математична газета

За свою майже 250-річну історію румунська преса також зафіксувала найдовшу...

Математична газета
Из истории женской прессы Румынии
Сторінки історії Понеділок, 09 Грудня 2024

Підпільна діяльність РКП

Закінчення Першої світової війни не тільки не заспокоїло розпалені душі, які її...

Підпільна діяльність РКП
100 років від дня народження Еуджена Ловінеску
Сторінки історії Понеділок, 02 Грудня 2024

100 років від дня народження Еуджена Ловінеску

У 2024 році румунська культура вшановує одного з найважливіших своїх...

100 років від дня народження Еуджена Ловінеску
Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 25 Листопада 2024

Радянські військовополонені в Румунії

Румунія вступила у Другу світову війну 22 червня 1941 року, коли разом з Німеччиною...

Радянські військовополонені в Румунії
Сторінки історії Понеділок, 18 Листопада 2024

Концентраційні табори в Береганському регіоні

Історично малонаселений, але сільськогосподарський родючий регіоном, Береган...

Концентраційні табори в Береганському регіоні
Сторінки історії Понеділок, 11 Листопада 2024

Джузеппе Мадзіні та румуни

Румунія є витвором західноєвропейських ідей першої половини XIX-го століття та...

Джузеппе Мадзіні та румуни
Сторінки історії Понеділок, 04 Листопада 2024

Газета Scînteia

Одним із потужних знарядь пропаганди комуністичного режиму була друкована...

Газета Scînteia
Сторінки історії Понеділок, 28 Жовтня 2024

Розрив співпраці Секурітате з КДБ

Найстрашнішою інституцією румунської комуністичної держави була «Секурітате»,...

Розрив співпраці Секурітате з КДБ

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company