Думітру Прунаріу, перший румун у космічному просторі
Генерал авіації та інженер Думітру Прунаріу став єдиним румуном, який коли-небудь літав у космос і це сталося 14 травня 1981 року, 40 років тому.
Steliu Lambru, 23.08.2021, 06:26
Космічні польоти зблизили людей з різних культур, різних етнічних груп, з
протилежних сторін геополітичних інтересів. Як ідеал людства в пізнанні меж
фізичного світу, політ у космос подолав ізоляціонізм та бар’єри, які зникли
перед духовними та фізичними силами людини. Генерал авіації та інженер Думітру
Прунаріу став єдиним румуном, який коли-небудь літав у космос і це сталося 14
травня 1981 року, 40 років тому. Разом із полковником Леонідом Поповим Прунаріу
сформував екіпаж корабля «Союз 40», який досяг орбітального комплексу «Салют 6»-«Союз
Т-4». Це стало кульмінацією тривалого періоду підготовки, найважливішого
моменту в житті 29-річного румунського льотчика.
Місія Прунаріу та Попова була успішною, тим більше, що вона закінчилася
добре для обох. Події 40-рчіної давності румунські ЗМІ приділили належну увагу,
а суспільне телебачення присвятило їй майже годину ефірного часу і звісно
гостем спеціальної програми був Думтітру Прунаріу. Секрет успіху такої місії
полягає в сумісності членів екіпажу, – сказав Прунаріу. «Леонід Попов сприйняв мене
як свого молодшого брата, ми почали працювати разом і виявили, що ми чудово
порозумілись. Різниця у віці між нами була не такою великою, приблизно 7 років.
Я дуже добре знав теорію, він дуже добре – практику, і ми доповнювали одне
одного та успішно складали заключні іспити, на базі яких був підтверджений основний
екіпаж. Я отримав максимальну оцінку на всіх іспитах.»
До людини, яка полетіла в космос люди мають незліченну кількість запитань.
Одне з них було пов’язана з невагомістю. «Спочатку виникає стан ейфорії, коли ти
бачиш, що все плаває, руки вільні і вони теж плавають. Бортова документація плаває
перед тобою. Однак мало-помалу відбуваються зміни в організмі і з’являється
стан дискомфорту, який посилюється в перші два дні, головні болі,
запаморочення, вестибулярна система вже не може спрямувати тебе вгору і вниз,
ліворуч і праворуч. Змінюється кровообіг, напруга в суглобах і м’язах викликає
дискомфорт.»
Окрім вражаючості такого досвіду, як політ у космос, є маловідомі деталі.
Однією з них було те, що екіпаж «Союзу-40» привіз пучок зеленої цибулі для двох
космонавтів на орбітальному комплексі, – розповів Думітру Прунаріу. «Треба
сказати що ці люди, які літають у космос
– це звичайні люди, які мають свої сім’ї, мають свої потреби, відчувають
потребу трохи випити, поїсти чогось смачного. Командир космічної станції
Володимир Ковальонок хотів після двох місяців перебування в космосі поїсти свіжої
зеленої цибулі. Він сказав своїй дружині по телефону, вона знала, що ми полетимо
у космос і дала цибулю лікарю екіпажу Івану, який супроводжував нас до ракети.
Іван дістав із аптечки жменьку цибулі, загорнуту в газету і сказав нам, що
цибуля повинна дійти до Володі. Ми переглянулись, Попов сказав мені, що у мене
порожня кишеня від рукавички. І я запхав цибулю в ту кишеню, яка через півтора
дня дійшла до Володимира Ковальонка.»
Окрім зеленої цибулі, Прунаріу також привіз своїм радянським колегам
невеликий подарунок – пляшку румунського коньяку. «Ми йшли в гості до основного
екіпажу. Коли йдеш у гості стукаєш у двері, заходиш і даєш газдам подарунки. У Румуні
є традиція дарувати щось, пляшку вина, пляшку коньяку. Ну, я взяв плоску пляшку
чистого румунського коньяку і мені було приємно дати цей подарунок космонавтам.
Коньяк п’ється через соломку, його ні в що не виллєш бо у невагомості рідина не
тече. Мої колеги кричали «де склянка?», а я як малодосвідчений космонавт
подумав з якої склянку вони вип’ють? А вони взяли трубку для якогось апарату,
поклали в пляшку і випили.»
Думітру Прунаріу повернувся на Землю через 8 днів, а науковий журналіст
Александру Міронов згадав, як його прийняли. «Я побачив його після того, як він
повернувся на Землю, на зустрічі з нами, журналістами, у Мармуровому залі в Будинку
Іскри (назва офіційного друкованого органу Румунської комуністичної партії -
ред.). Я боявся за нього постфактум. Цю дитину закрутили у порожньому бідоні та
відправили у космічний простір. Він був сором’язливий, виглядав мертвим від
страху, але таким був лише перед журналістами. Усередині він був зі сталі. Ми
отримали чітку вказівку не розповідати про нього занадто багато, тому що у нас
було лише двоє «героїв» (комуністичний лідер того періоду Ніколає Чаушеску та
його дружина Елена Чаушеску – ред.), І ми були змушені розповідати лише про
них. А Прунаріу фактично вийшов з-під уваги громадськості та ЗМІ. Але він
розумів свою роль і ходив на тисячі зустрічей з громадськістю і був дуже
співчутливим.»
Леонід Попов та Думітру Прунаріу за свої професійні зусилля та страждання
були нагороджені румунськими та радянськими відзнаками. Протягом 40 років
Думітру Прунаріу є виразником найважливішого досягнення румунської космічної
аеронавтики, а спускний апарат, на якому він повернувся на Землю, виставлений у
Національному військовому музеї в Бухаресті.
