Вільнодумці і антиклерикалізм в Румунії
Хоча не синоніми і ніколи не накладалися повністю, вільнодумство і антиклерикалізм часто йшли рука об руку.
Steliu Lambru, 10.04.2017, 03:52
Хоча не синоніми і ніколи не накладалися повністю, вільнодумство і антиклерикалізм часто йшли рука об руку. Оскарження авторитету священиків супроводжувалось, на протязі всієї історії, рухами релігійних реформ і навіть запереченням існування божественності та релігійного почуття. Вільнодумчий і антиклерикальний радикалізм часто мали революційну складову, прагнучи змінити світ, щоб принести щастя і рівність. Вільна думка і сучасний антиклерикалізм беруть свої витоки в мисленні ХУІІІ-го століття, коли просвітництво ставило мислення в центрі людського життя, і спробувало звільнити людину від ірраціональної священості. Таким чином, зменшення сили і впливу Церкви в державі і суспільстві було одним з найважливіших моментів раціоналістичного проекту.
У Румунії, вільне мислення і сучасний антиклерикалізм з’явилися в другій половині ХІХ-го століття і поширились в ліберальних, радикальних і соціалістичних осередках. Дарвінізм і матеріалізм були теоретичною основою деяких соціальних реформаторів, таких як лікарі Костянтин Тірон і Віктор Бабеш та філософ Васіле Конта. Маріус Ротар, дослідник в Університеті «1 грудня 1918», міста Алба Юлія, вважає, що вільнодумці сформували строге ядро антиклерикалізму і секуляризму в Румунії: «Найбільш важливі представники антиклерикалізму в нас, але і в Європі і США були вільнодумці, культурно-політичний і філософсько атеїстичний рух в мисленні, які намагалися звільнити людей від забобонів і релігійних або наукових помилок. Головною метою було відокремлення церкви від держави, яке відбувається у Франції в 1905 році і в Португалії в 1911 року. Є деякі важливі представники, такі як Роберт Г. Інджерсолл у США і Чарльз Брадлаф у Великобританії. У 1880 році засновано Міжнародну федерацію вільного мислення. Але як проявляється антиклерикалізм? На індивідуальному рівні йдеться про прийняття нерелігійної ідентичності, і у випадку вільнодумців, соціалістів, радикальних лібералів і масонів можна бачити, що він розвивається в трьох напрямках. Одним з них є світська присяга, проблема вирішена у нас лише в 1936 році. Другим напрямком є цивільні шлюби. Третім, і найголовнішим напрямком, на мій погляд, є світські похорони, похорони без священиків.
Вільна думка і антиклерикалізм з’явилися пізніше в Румунії, наприкінці ХІХ-го століття, порівняно із Заходом. Маріус Ротар: «Є деякі важливі представники антиклерикалізму, найбільш значимим, в кінці ХІХ-го століття був Георге Пану. У своїй статті «Боротьба» він категорично виступає проти Румунської Православної Церкви. У знаменитій Антології атеїзму в Румунії, він вважається першим румунським проповідником атеїзму. Незважаючи на це, в 1910 році, коли він помер, його поховали зі священиком. І Ніколає Леона поховали зі священиком. З цієї точки зору, Тірон не поступився,він висловив бажане, в 1905 році, бути похованим без священика, що й сталося в 1924 році.
Румунські вільнодумці висловили свої переконання в засобах масової інформації, з образливою мовою, і були змушені дотримуватися своїх поглядів, що суперечили більшості, з силою. Відокремлення громадян від релігії та моралі є основоположним принципом їх програми. Поведінка таких соціалістів, як Штефана Георгіу, І Ч. Фріму, Доброджану-Геря, Паніта Істраті, котрі зажадали бути похованим без священика, були прикладом і для інших. Маріус Ротар: «У 1913 році Тірон опублікував в газеті Ранок лист такого змісту: Вітаю двох молодих людей, які вирішили укласти тільки цивільний шлюб. Щирі привітання, що ви мали сміливість відмовитись від ідіотизму християнської і єврейської релігій, від бібліо-Євангелії, требнику і Талмуду, і від експлуатації християнського і єврейського духовенства. У відповіді Румунської Православної Церкви дуже ясно зазначається: немає кого-небудь, щоб потрясти ним, тому що дозволив собі образити більшість румунських людей, котрі не мислять і не вірять так як він?
Найбільш радикальним зі списку вільнодумства і антиклерикалізму був лікар Константін Тірон (1853-1924), професор Ясського університету. Військовий лікар брав участь в Балканській війні 1913 року та Першій світовій війні. Маріус Ротар розповів подробиці його життя, які роблять Тірона «чемпіоном» вільного мислення в Румунії: «На годиннику Тірона було написано смерть усім богам і слава вільнодумству. Тірон взяв на себе до останньої краплі цю антиклерикальну формулу. У 1913 році Тірон відкрив у Яссах свою світську гробницю. Це перша світська гробниця в Румунії, насичена символами. У тому ж році, на кладовищі Вічність, філософу Васіле Конта встановлено атеїстичний пам’ятник. Тірон написав тричі заповіт, 1905, 1913 і 1921. Коли людина молода, має тенденцію зберігати бунтівну натуру. Тірон, коли писав першу світську заповіт, у 52 роки, подолав прометеївську фазу. Там викладені кілька його ідеї. Є цитата з статті надрукованої в його газеті Думка, яка є показовою: лише релігійні глупаки, християнські і єврейські віросповідники бояться смерті через дурість Біблії та Євангелія накладена духовенством, щоб применшити людську гідність і мужність, і бути платником слугою, підкорені духовенству різних релігій.
Вільна думка і антиклерикалізм в Румунії мали обмежене соціальне відлуння. Але вони були спробою підключити румунський простір до тогочасних ідей.