Соленоїд – книга 2017 року в Іспанії
На початку квітня в Буеносі Айресі, Мірча Кертереску був удостоєний престижної Премії Formentor de las Letras 2018, одної з найважливіших у світі літературних премій, за всю його літературну діяльність.
Corina Sabău, 25.08.2018, 07:09
На початку квітня в Буеносі Айресі, Мірча Кертереску був
удостоєний престижної Премії Formentor de las Letras 2018, однієї з найважливіших у світі літературних премій, за всю
його літературну діяльність, яка згідно з журі покликана дати імпульс радикальним змінам людської
свідомості.
Журі, до складу якого ввійшов й письменник Алберто Мангуель, удостоєний премії Formentor
у 2017 році, відмітило також наративну силу, з якою автор
роману Solenoid (Соленоїд) зумів поширити межі фікції, – пише щоденник El Pais (Ел Паїс). Роман Соленоїд, у його вже другому видані, був дуже добре сприйнятий, як іспанською
та південно-американською літературною критикою, так і літературною пресою, й
вважається найкращою книгою 2017 року такими журналами як: La Vanguardia, Еl
Periodico, The
New York Times en espanol, користуючись похвальними хроніками у інших численних
виданнях. Соленоїд це шедевр – пише Андре Ібанес у журналі ABC Cultural.
Мірча Кертереску написав свій
найважливіший твір – пише Роберт Саладрігас у La Vanguardia. Соленоїд – суттєвий твір – вважає Babеlia, культурний додаток видання El Pais, а журнал El
Correo пише: Це важливий, чудовий незабутній твір.
Нещодавно румунське видавництво Humanitas, розміщене поблизу парку Чішміджіу, організувало
зустріч з читачами, присвяченої виданню роману Соленоїд Мірчі Кертереску,
опублікованого іспанським видавництвом Impedimenta у перекладі Маріан Очоа де Ерібе у супроводі післямови,
написаної літературним критиком Маріусом Ківу. У цій зустрічі з нагоди
публікації роману Соленоїд іспанською мовою взяли участь поряд з автором твору
Мірчею Кертереку та перекладачкою Маріан Очоа де Ерібе, директор видавництва Impedimenta Енрікуе Редел. Також були присутні директор видавництва Humanitas Лідія Бодя, літературний критик Маріус
Ківу та засновник видавництва Humanitas Габріель Лійчану.
На початку цієї події, Мірча Кертереску висловив
похвальну промову стосовно перекладницької праці, відмітивши, що ця праця не є
простим перекладом слів з однієї мови на іншу, оскільки перекладачі відтворюють
й поширюють поза рамки кордонів психологічний зміст, змальовують особистість
героя твору з різних поглядів. Ця праця ускладнюється в залежності від того, в
якій мірі культурні ідентичності різняться між собою. Мірча Кертереску: Значно легше перекладати подібні за змістом твори письменників
близьких традицій. Мені неважко зрозуміти мислення сучасних французів або
німців. Однак, досить важко зрозуміти мислення
середньовічної людини. Набагато важче перекладати на іншу мову Божественну комедію ніж Зачаровану Гору або
будь-який інший сучасний твір. Віддаленість у просторі, часі та мисленні становить
досить значною перешкодою для перекладу художньої творчості. Однак, там, де
перекладницька праця відсутня, там – неминуча згуба. Переклад – це лавровий вінок, оливкова гілка. Переклад,
можливо, є однією з найважливіших подій, які мають місце у житті людей, оскільки перекладницька праця сягає за рамки того, що роз’єднує людей між собою, а роз’єднують людей не лише
кордони або різномовність, роз’єднують людей їхні мислення. Індивідуальні мислення, мислення народів,
великих груп населення. Саме тому я
шаную працю перекладачів. В нашій країні для перекладу з румунської на інші
мови існують по два-три перекладачі для кожної країни, звідси гострий нестаток
спеціалістів. Нормально було б, щоб
твори кожного письменника були перекладені з часом на інші мови. Проте,
йдеться лише про двох-трьох перекладачів, отже йдеться про велике змагання. У
свою чергу бажаю висловити велику подяку перекладачам й не тому, що мої твори
перекладаються на різні мови, а тому що це високоякісні переклади.Коли твої твори перекладені на ста мов, але переклади
слабенькі, це не на твою користь, оскільки ця, я сказав би маска, не відповідає суті
твоїх творів. Проте, вдалий переклад твору є своєрідним відродженням іншою
мовою. Саме тому, я вважаю себе щасливим, оскільки й в даний момент працюю з
найкращими перекладачами, які перекладають мої твори приблизно 10-15 мовами.
Маріан Очао де Ерібе ознайомила іспанських читачів з творчістю таких
класиків румунської літератури як: Панаїт Істраті, Міхаїл Себастіан або Мірча Еліади.
Соленоїд не є першою зустріччю Маріан Очоа де Ерібе з творчістю Мірчі Кертереску. Вона вже переклала
його твори такі як Рулетчик 2010, Маски 2011, Ностальгія 2012 та Іноземні красуні 2013. Нині перекладає Левант Мірчі Кертереску. Послухаємо, які почуття викликала в неї праця над
перекладом роману Соленоїд: Над перекладом роману Соленоїд я працювала протягом одного року, відмовившись від усього
іншого. Перекладала майже щоденно. Не обійшлося без серцебиття,
безсонних ночей та кошмарів. Це саме відчував й Енріке Рендал, читаючи цей твір.
Одного дня дзвонить телефон і Енріке каже, що читаючи роман, зрозумів мої
враження, якими я поділилася з ним. Хочу зауважити, що я цілком поділяю думку
Габріела Лійчану стосовно трьох розділів
твору, цих трьох надзвичайних ступенів художнього вираження сенсу роману Соленоїд.
Щоразу, коли перекладала певний розділ твору, я була впевнена, що творчо, естетично
говорячи, створити щось більше неможливо. Я впевнена, що поділяю ці почуття
щодо сприйняття Соленоїда з численними читачами цього роману. Цей роман практично
змінює світосприйняття читача. Переклад творчості Мірчі Кертереску істотно
змінив мій світогляд, одночасно засмутив мене у певній мірі, я хотіла б
залишитися наївною читачкою, але будучи перекладачем, не можу бути як інші.
Енріке Рендал, директор видавництва Impedimenta вважає, що творчість Мірчі Кертереску є феноменом,
відомим в Іспанії вже декілька років. Він дуже похвально оцінив Соленоїд: Для мене цей твір був фізичним, щиро кажучи, органічним
досвідом. Читаючи його, я майже не міг зупинитися, хоча твір слід читати крок
за кроком. Читаючи цей роман, я почав бачити дійсність по-іншому. Почав мати
кошмари, як казала мені Маріан Очоа, нараз затерпла рука. Було враження, що
рука майже паралізована, мені почало здаватися, що пан, який щоденно п’є каву на подвір’я будинку, є не що інше як уявою мого
розуму. Я навіть заздрю читачам, які можуть читати крок за кроком, як я вже
казав. В інтернеті існують численні коментарі людей, які користуються саме
таким методом й окреслюють різні етапи читання роману, ніби вбачають в ньому
різні рівні висоти. Проте, я, будучи
видавцем, повинен в першу чергу звернути увагу на певні технічні засоби. Мене зачарувала літературна творчість Мірчі
Кертереску й я радо сприймаю її, як наприклад й твори Томаса Пінчона, Джаймса Джойса або Джона Барта.
