ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Письменник Матей Вішнєк – почесний доктор Бухарестського НУТКМ

Матей Вішнєк, найбільш популярний сучасний румунський драматург, отримав звання Почесного доктора під час урочистостей, з нагоди 73-річчя Бухарестського національного університету театрального та кінематографічного мистецтва Іона Луки Караджале.

Письменник Матей Вішнєк – почесний доктор Бухарестського НУТКМ
Письменник Матей Вішнєк – почесний доктор Бухарестського НУТКМ

, 15.07.2023, 09:02


Матей
Вішнєк,
найбільш популярний сучасний румунський
драматург, отримав звання Почесного
доктора під
час урочистостей, з нагоди 73-річчя Бухарестського національного університету театрального
та кінематографічного мистецтва Іона
Луки Караджале.
У 2018 році Матей Вішнієк
також став Лицарем
мистецтв і літератури
у французькому культурному просторі.
У своєму виступі з
нагоди отримання
звання Почесного доктора,
Матей Вішнєк
розповів про перспективу незалежних
митців
та про необхідність національної
стратегії для їх
просування
і віддав належне театрознавцю
Джордже
Бану, який відійшов
у вічність
цього року. У цій же промові Матей Вішнєк
також розповів про свої стосунки з двома
країнами, в яких він був сформований -
Румунією та Францією.





Поет,
драматург, романіст,
журналіст, Матей Вішнєк
народився 29 січня 1956 року в північно-східному
румунському місті Радівці.
Він дебютував з віршами
в журналі «Лучаферул»
в 1972 році. Він був серед засновників
понеділкового Гуртку
на чолі з критиком Ніколаєм
Манолеску. Матей Вішнєк
є автором семи томів поезії, семи романів,
з-поміж
яких
Панічний
синдром у місті вогнів, Взуттєва
любов, парасолькова
любов та Туманне
століття,
книги новел
та понад
50 творів
драматургії.
З
1987 року живе у Франції, де працює
журналістом у Radio France International.


Після
повалення
комунізму в 1989 році діяльність
Матея Вішнєка
відбулася між Францією та Румунією, між
двома культурами та двома мовами, між
Заходом та Сходом. Його п’єси перекладені
більш ніж на 30 мов і ставляться більш
ніж в 30 країнах. Матей Вішнєць також
згадується у великому словнику
«Dictionnaire des étrangers qui ont fait la France». Матей
Вішнєк: «Цей
словник дуже цікавий тим, що представляє
Францію
як
простір культурної відкритості, як
велику
культурну
державу.
У цьому словнику наведено близько 4
тисяч імен, починаючи з Французької
революції і до наших днів, тобто від
1793 року до сьогодення.
Йдеться про іноземців, які оселилися у
Франції та зробили внесок у її культурний
і духовний простір. Очевидно, що румуни
мають надзвичайно важливу участь у
реалізації цієї культурної споруди. З
кінця 19 століття до
Франції почали
приїжджати румуни, які утверджувалися
в різних сферах. Хочу
згадати про забуте
ім’я актора,
який приїхав з Ясс, навчався в театральній
школі, а потім став великою зіркою німого
кіно та бульварного театру. Едуард де
Макс – так
його звати,
це
фактично
його сценічний псевдонім. У цьому
словнику згадуються
багато румунів, але я хотів би згадати
ще одного, покійного театрознавця
Джордже
Бану. Його вважають твори
практично повністю французькою мовою,
але подбав про те, щоб перекласти їх на
румунську
та опублікувати також у Румунії. Я
можу сказати, що мені приємно бути
включеним до цього словника,
тому що я, ймовірно, написав близько30
творів французькою мовою, і деякі з них
опубліковані у важливих видавництвах,
таких як Актес Суд. Мої
драми
сотні разів ставили незалежні французькі
театральні
групи,
і протягом останніх 30 років майже щороку
принаймні одна написана мною п’єса
була відібрана на Авіньйонському
театральному фестивалі. І в той же час
я намагався створити мости, зв’язки
між Францією та Румунією. Для мене
Франція означала відкриття. Франція
дала мені крила, що дуже важливо, але я
ніколи не втрачав свого коріння. Оскільки,
насправді, я отримав освіту в Румунії,
моя чутливість – це чутливість
румунського та східноєвропейського
письменника, і я глибоко відчуваю поезію
лише румунською мовою».



З
2016 року, на
півночу Румунії, у
Сучаві працює театр імені видатного
драматурга: Муніципальний театр «Матей
Вішнєк».
Аде якої думки про це сам письменник:
«Я вважаю, що це найновіший театр,
створений у Румунії за кошти місцевого
бюджету. Перед створенням цього театру,
сім років тому, був театральний фестиваль,
який ми створили разом із сучавськими
ентузіастами. Ми створили цей фестиваль
одинадцять років тому з поетесою Кармен
Веронікою Стейчук, якої, на жаль, уже
немає з нами, з Ротарі-клубом, з Буковинською
асоціацією, з висококласними людьми. І
нам вдалося через той фестиваль залучити
місцевих глядачів до театру. Вони
приходили побачити безкоштовні вистави,
театральні трупи приїжджали з усієї
країни і виступали перед величезною
аудиторією. Цей фестиваль показав, що
Сучаві потрібен професійний театр,
мистецький театр, театр з акторами, які
відчувають пульс міста і культурні
потреби сучавців, акторами, які б стали,
я б сказав, місцевими знаменитостями.
На щастя, цей театр зараз існує, і
надзвичайно дивно, що десять акторів,
які живуть у Сучаві та працюють там, у
муніципальному театрі Матея Вішнєка,
ставлять принаймні чотири вистави на
рік ».



Наприкінці
березня в Бухарестському національному
театрі імені
І.Л. Караджале
відбудеться прем’єра нової вистави за
драмою
Матея Вішнєка «Слово прогрес, сказане моєю мамою,
звучить жахливо фальшиво». Режисером
вистави є Ботонд Нодь,
який поставив вже
кілька
вистав за текстами Матея Вішнєка
в сучавському
театрі.
Одна з них, «Повернення додому», вистава
про війну та абсурдність непотрібних
жертв людських життів, продукція Сучавського
муніципального
театру
«Матея
Вішнєка»,
що
увійшла до відбору Національного
театрального фестивалю
у 2022 році.

Book.art.est-2025
Світ культури Субота, 01 Лютого 2025

Book.art.est – незвичайна книжкова подія

2025 рік розпочинається з культурного проєкту Book.art.est  ̶  міжнародної...

Book.art.est – незвичайна книжкова подія
Фільм режисерки Руксандри Губернат «Мрія. Життя»
Світ культури Субота, 25 Січня 2025

«Мрія. Життя», документальний фільм Руксандри Губернат

Фільм режисерки Руксандри Губернат «Мрія. Життя» ̶ це перший румунський...

«Мрія. Життя», документальний фільм Руксандри Губернат
“Моромети 3”, фінал трилогії, натхненної життям і творчістю Маріна Преди
Світ культури Субота, 18 Січня 2025

“Моромети 3”, фінал трилогії, натхненної життям і творчістю Маріна Преди

Фільм «Моромети 3» режисера Стере Гулі став одним з найбільш очікуваних...

“Моромети 3”, фінал трилогії, натхненної життям і творчістю Маріна Преди
Фото: mnir.ro
Світ культури Субота, 11 Січня 2025

Виставка «EIKON. Консервація-реставрація дерев’яного живопису»

З кінця листопада Національний музей історії Румунії (MNIR) представляє виставку...

Виставка «EIKON. Консервація-реставрація дерев’яного живопису»
Світ культури Субота, 04 Січня 2025

Всесвіт реставрації кераміки

Бухарестський муніципальний музей представив у Палаці Шуцу, в центрі столиці,...

Всесвіт реставрації кераміки
Світ культури Субота, 28 Грудня 2024

Видавництво «Будинок Радіо» на книжковому ярмарку Gaudeamus

Унікальне на румунському книжковому ринку видавництво «Будинок Радіо» високо...

Видавництво «Будинок Радіо» на книжковому ярмарку Gaudeamus
Світ культури П’ятниця, 20 Грудня 2024

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою

Б’янка Боєрою, одна з найвідоміших румунських візажисток, стала лауреаткою...

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою
Світ культури Субота, 14 Грудня 2024

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття

Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині...

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company